ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2006 р. | № 14/187д |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя | Муравйов О.В. |
судді | Полянський А.Г. |
Фролова Г.М. |
розглянувши |
касаційну скаргу | ТОВ “Завод підйомно-транспортних машин” |
на | постанову від 21.03.2006 р. Запорізького апеляційного господарського суду |
у справі | № 14/187д господарського суду Запорізької області |
за позовом | ТОВ “Завод підйомно-транспортних машин” |
До | ЗАТ “Запорізький завод залізобетонних шпал” |
треті особи - | 1.ВАТ “Запоріжжяобленерго” 2.ДП “Національна енергетична компанія “Укренерго” в особі Дніпровської електроенергетичної системи 3.ЗАТ “ТАКО” |
про | спонукання укласти договір |
За участю представників сторін:
позивача – не з’явились,
відповідача –не з’явились,
третьої особи –1- не з’явились,
третьої особи –2- не з’явились,
третьої особи –3- не з’явились
В С Т А Н О В И В:
19.09.2005 р. господарський суд Запорізької області по справі № 14/187д (суддя Хоролець Т.Г.) вирішив позов задовольнити: спонукати Закрите акціонерне товариство “Запорізький завод залізобетонних шпал” укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю “Завод підйомно-транспортних машин” договір “Про спільне користування технологічними мережами основного споживача”.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 21.03.2006 р. (судді: Мойсеєнко Т.В., Кричмаржевський В.А., Мірошниченко М.В.), вказане рішення місцевого господарського суду скасовано. У задоволенні позову відмовлено.
ТОВ “Завод підйомно-транспортних машин” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі 14/187д скасувати, залишити рішення господарського суду Запорізької області від 19.09.2005 року без змін, мотивуючи скаргу тим, що постанова прийнята при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.
Сторони не скористалися наданим процесуальним правом участі у судовому засіданні касаційної інстанції.
Відзиву на касаційну скаргу відповідач та треті особи не надали.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи, оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судове рішення” від 29.12.1976 р. № 11 із змінами, внесеними постановами Пленуму від 24.04.1981 р. № 4, від 25.12.1992 р. № 13, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Слід зазначити, що постановлене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, обов’язково мати вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини і викладеним у послідовності, встановленій ст. 84 ГПК України, яка є обов’язковою для всіх видів проваджень.
При цьому, резолютивна частина рішення повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні і такі, що випливають із встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і, залежно від характеру справи, давати відповіді на питання, зазначені у п.4 частини першої ст. 84 ГПК України.
Наведеною нормою передбачено, що у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов’язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
У позовний заяві позивач просив спонукати Закрите акціонерне товариство “Запорізький завод залізобетонних шпал” укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю “Завод підйомно-транспортних машин” договір “Про спільне користування технологічними мережами основного споживача” та у подальшому не змінював свої позовні вимоги, натомість місцевий господарський суд, в порушення ст. 83 ГПК України вийшов за межі позовних вимог і визначив певну редакцію договору “Про спільне користування технологічними мережами основного споживача”.
Також місцевим господарським судом не було досліджено питання чи має право Рой І.М. на підписання вказаного договору.
Постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 21.03.2006 р. мотивована тим, що позивач при надсиланні договору про сумісне користування технологічних мереж основного споживача не надіслав повний перелік документів, який визначено п.6.2 Правил користування електричною енергією, а саме не надав документів, визначених частиною 10 п.6.2 Правил.
Також згідно протоколу № 006/05 зборів учасників від 04.05.2005 р. та наказу № 26 від 04.05.2005 р. Рой Ігоря Михайловича призначено виконуючим обов'язки директора ТОВ “Завод підйомно-транспортних машин” тільки з 04.05.2005 р., тобто на час підписання спірного проекту договору та надіслання його відповідачу Рой І.М. не був в.о. директора, на думку апеляційного господарського суду, як вказано у проекті договору від 22.03.2005 р. доданого до позову.
Таким чином, на думку апеляційного господарського суду, відповідач отримав від позивача екземпляр проекту договору з додатками, який не було оформлено відповідно до вимог частини 1 ст. 181 Господарського кодексу України (підписаний не уповноваженою на дату його підписання особою, довіреність на підписання такого роду документів позивачем також не надано).
Разом з цим, апеляційним господарським судом не було взято до уваги те, що повертаючи проект договору, відповідач у встановленому законом порядку не склав протокол розбіжностей, не вжив відповідних заходів до їх врегулювання та безпідставно відмовив в укладенні спірного договору з посиланнями на відсутність нових технічних умов приєднання до належних йому електричних мереж, з цих обставин правильно виходив місцевий господарський суд зазначаючи в рішенні про відсутність передбачених законом підстав до відмови в укладенні договору, укладення якого прямо передбачене законом.
Перевіривши дотримання позивачем вимог наведених Правил при укладенні спірного договору, місцевий господарський суд підставно зазначив те, що позивачем при укладенні даного договору не допущено порушень Правил користування електричною енергією, відмова відповідача від укладення договору з підстав відсутності технічних умов приєднання суперечить п.2.1 Правил, згідно яких технічні умови приєднання нових електроустановок, збільшення електричної потужності або зміни вимог споживачів до надійності електропостачання видаються електропередавальною організацією (основним споживачем), до мереж якої приєднуються нові чи додаткові потужності.
Правилами встановлено, якщо у випадку зміни споживача, форми власності чи власника електроустановок за умови, що це не веде до зміни технічних параметрів та вимог до надійності електропостачання електроустановок споживача, нові технічні умови не видаються. Даних про наявність обставин, з якими закон пов'язує видачу електропередавальною організацією технічних умов приєднання нових електроустановок, а саме: збільшення позивачем електричної потужності або зміни вимог до надійності електропостачання, - матеріали справи не містять.
В порушення вказаних вимог, приймаючи постанову апеляційний господарський суд не забезпечив всебічний та повний розгляд обставин справи. При цьому, неповне дослідження фактичних обставин та неналежне з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін унеможливлює правильне застосування матеріального закону, що регулює спірні правовідносини.
Викладене свідчить про те, що судами при розгляді справи не були достатньо враховані вимоги законодавства. Як наслідок, прийняті у справі рішення та постанова не відповідають ст. ст. 84, 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями.
Відповідно до ст. ст. 1115, 111 7 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
У зв’язку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що приймаючи рішення та постанову, суди надали неповну та невірну юридичну оцінку обставинам справи, порушили і неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції (ст. 1117 ГПК України), рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд місцевому господарському суду.
При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та надати об’єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ “Завод підйомно-транспортних машин” задовольнити частково.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 21.03.2006 р. у справі № 14/187д та рішення господарського суду Запорізької області від 19.09.2005 р. у справі № 14/187д скасувати, а справу передати до господарського суду Запорізької області на новий розгляд.
Головуючий суддя Муравйов О.В.
Судді Полянський А.Г.
Фролова Г.М.