АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №11 »а»-610

Головуючий у суді 1-ї інстанції Білик Н.В.

Доповідач Нешик Р.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ

апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Паська Д.П. Суддів: Нешик Р.І., Кульбаки С.С. За участю прокурора Альчука М.П. та адвоката: ОСОБА_1

Розглянула у відкритому засіданні в м. Вінниці 23 серпня 2006 р. кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 та цивільного відповідача ОСОБА_3 на вирок Літинського районного суду від 21 червня 2006 p., яким:

ОСОБА_2,

раніше не судимий, засуджений за ст. 286 ч. З КК України на 7 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.

Стягнуто із засудженого витрати за проведення експертиз.

Стягнуто із ОСОБА_3 на користь потерпшої ОСОБА_4 30.000 грн. моральної шкоди, на користь ОСОБА_5 - 20.000 тис. грн. моральної шкоди.

ОСОБА_2 засуджений за те, що 16.10.2002 року близько 11 години на 73 км автошляху Бердичів - Могилів-Подільський, поблизу с. Трибухи Літинського району, керуючи автомобілем ЗИЛ-133, держномер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, порушив п. п. 12.3, 11.2 Правил дорожнього руху, при об'їзді стоячого на правій обочині та частково на правій смузі руху автомобіль МАЗ-54323 реєстраційний номер НОМЕР_2 при виник­ ненні перешкоди та небезпеки для руху, яку водій об'єктивно спроможний виявити, не вжив заходів до безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, продовжував рухатись по смузі зустрічного руху в той час, коли згідно ПДР нерейкові транспортні за­ соби повинні рухатись якнайближче до правого краю проїзджої частини. При цьому, він не пропустив зустрічний автомобіль ВАЗ-2121 реєстраційний номер НОМЕР_3 під керу­ванням водія ОСОБА_6. В результаті порушення ОСОБА_2 сталося зітк­нення автомобіля ЗИЛ під керуванням засудженого та ВАЗ, під керуванням ОСОБА_6.  

Внаслідок чого, водій автомобіля ВАЗ-2121 ОСОБА_6 та два пасажири дано­го автомобіля - ОСОБА_7 і ОСОБА_8. від отриманих тілесних ушкоджень по­мерли на місці події.

В своїй апеляції засуджений ОСОБА_2 посилається на необгрунтоване ви­знання його винним в дорожньо-транспортній пригоді, оскільки такий висновок суду су­перечить обставинам ДТП, зібраним доказам, в тому числі і висновкам комплексної судо-во-автотехнічної експертизи. Тому, просить його змінити із підстав однобічності, непов­ноти досудового і судового слідства та невідповідності висновків суду, викладених у ви­року, фактичним обставинам справи і не позбавляти його волі.

ОСОБА_3 в своїй скарзі також просить вирок суду скасувати в частиш стягнення із нього сум моральної шкоди, оскільки такий висновок суду суперечить п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди».

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого та його ад­воката ОСОБА_1, підтримавших доводи поданої апеляції про повернення справи на дорозслідування; пояснення ОСОБА_3 щодо скасування вироку в частині стягнення із нього сум моральної шкоди та необхідність повернення справи на додаткове розслідуван­ня із-за однобічності і неповноти досудового слідства; заперечення потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проти поданих апеляцій; міркування прокурора про залишення без змін оскаржуваного вироку суду; дослідивши доводи апеляційних скарг; заперечення на них; перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування вироку і повернення справи на додаткове розслідування зі слідуючих підстав.

При досудовому та судовому розслідуванні даної кримінальної справи була допу­щена така однобічність, неповнота і неправильність зібрання і дослідження доказів, яку неможливо усунути в суді, що і служить підставою для повернення справи на дослідуван-ня.

У відповідності зі ст. 67 КПК України висновок експертизи потребує оцінки в су­купності із іншими доказами і не має наперед встановленої сили.

Враховуючи, що автомобіль «Нива» рухався із причіпом та вантажем на ньому, на досудовому слідстві дані обставини, які би могли впливати на дорожню обстановку, не досліджувались.

За ініціативою суду, із дотриманням норм Закону була призначена комплексна ав-тотехнічна експертиза, яка дала висновок, що ОСОБА_2 не міг попередити зітк­нення в тій аварійній ситуації, що склалася.

Оскільки дані висновки протилежні висновкам раніше проведеної, суд їх відкинув

та розцінив як спробу допомогти ОСОБА_2 уникнути відповідальності, що є не­логічним та необгрунтованим.

Виходячи із акту першої автотехнічної експертизи, за висновками якої автомобіль ВАЗ-2121 «Нива» не мав технічної можливості попередити зіткнення, експертом не вра­ховувалось, що даний автомобіль рухався із завантаженим причіпом, що могло вплинути на його «виляння» по дорозі.

За таких обставин суд не мав достатніх підстав надати перевагу її висновкам, без додаткової перевірки, і законно призначив проведення іншої.

При наявності двох різних експертних висновків, без проведення додаткових слід­чих дій неможливо зробити законний і обгрунтований висновок про наявність чи відсут­ність вини учасників ДТП.

Колегія суддів звертає увагу на поверхово та неточно складений протокол огляду місця події, схеми ДТП, відсутність у справі фото та відеоматеріалів, що позбавляє мож­ливості реально оцінити обставини місця події та встановити важливі обставини для ви­значення причин ДТП та винних осіб у ньому.

Виходячи із трагічних наслідків ДТП, кола осіб, які були присутні на місці ДТП (т. 1 а. с.2), пояснень засудженого свідка ОСОБА_3 - на місці аварії проводилось фотографу­вання.

Із пояснень потерпілої по справі ОСОБА_4 - їй також відомо, що проводи­лась відеозйомка, яка транслювалась по місцевому телебаченню, про що її повідомили знайомі, друзі та родичі.

Хоча до справи не залучені ні фотографії, ні відеокасети. Тому, слід вияснити про наявність таких матеріалів та, при можливості, залучити їх до матеріалів справи, а також сфотографувати місце ДТП.

В автомобілі ЗИЛ-133 крім засудженого, знаходились свідки ОСОБА_3 і ОСОБА_9. Із їх пояснень слідує, що вони спостерігали за дорогою та чітко запам'ятали обстави­ни ДТП.

З метою перевірки і уточнення даних, отриманих при огляді місця події, перевірки достовірності показів ОСОБА_2 - зі всіма трьома слід провести відтворення об­становки і обставин ДТП (враховуючи, що таку слідчу дію із ОСОБА_2 хоча і проведено, але поверхово (а. с. 99-100 т. 1).

При цьому, кожен із них повинен скласти схему ДТП, із зазначенням траєкторії руху обох автомобілів, вимірами відстаней руху обох автомобілів, із початку, коли авто­мобіль «Нива» попав у видимість - до моменту зіткнення, уточнити за їх показами - яку частину дороги займав автомобіль МАЗ.

За показами ОСОБА_4 автомобіль «Нива» із причепом був зданий після ава­рії на металобрухт чи проданий товаришем чоловіка - ОСОБА_10 (т. 1 а. с. 200).

По свідченнях в суді ОСОБА_11 (т. 2 а. с. 42) причіп до автомобіля належить йому, він позичав його ОСОБА_7 за день до автоаварії.

Тому, слід з'ясувати де знаходиться даний причіп в даний час. При його наявності, оглянути, зафотографувати, при необхідності, надати експерту автотехніку, описати сис­тему кріплення до автомобіля, можливості та характер перевезення грузу.

В залежності від встановленого, при наявності нових або уточнюючих даних, яких недоставало при проведенні комплексної судово-автотехнічної експертизи (на що було посилання у висновках), при необхідності із врахуванням причіпу і грузу на ньому при­значити до неї додаткову, з тим, щоб переконатись, хто та в якій ступені винен у ДТП.

По справі не досліджувалось питання про перебування ОСОБА_2 в трудо­вих стосунках із приватним підприємством ОСОБА_3.

Судова колегія звертає увагу на недотримання норм Закону при залученні ОСОБА_3 до матеріальної відповідальності. Не будучи визнаним цивільним відповідачем, в по­рушення вимог ст. 217, 268 КПК України та роз'яснень п. 4 постанови Пленуму Верховно­го Суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» за рахунок нього задоволені моральні претензії потерпілих.

Отже, однобічне і поверхове дослідження доказів та їх невірна оцінка стала причи­ною повернення справи на додаткове розслідування.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, судова коле-гія,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу засудженого задовільнити частково, апеляцію ОСОБА_3 задо-вільнити повністю.

Вирок Літинського районного суду від 21 червня 2006 року відносно ОСОБА_2 скасувати, справу повернути прокурору Літинського району для про­ведення додаткового розслідування.