Справа № 11a-595/2006
Головуючий у суді 1-ї інстанції Бондарук М.Ф.
Доповідач Пікановський Б.В.
УХВАЛА
Іменем України
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого Пасько Д.П. Суддів: Пікановського Б.В., Нешик Р.І. За участю прокурора Курбатової І.Л. Адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці 30 серпня 2006р. кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2
на вирок Ямпільського районного суду від 05 червня 2005 p., яким засуджено
ОСОБА_2, раніше не судимого,
за ст. ст. 185 ч. 1, ч. 2, 289 ч. 2, 70 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 3458 грн. 32 копійки у відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Вироком встановлено, що ОСОБА_2 18 липня 2002 року, біля 1 години з подвір'я господарства потерпілого ОСОБА_4, яке розташоване ІНФОРМАЦІЯ_1 таємно викрав цуценя породи Німецька вівчарка вартістю 540 гривень.
16 жовтня 2006 року біля 11 годин з допоміжної ділянки для ведення господарства, яка розташована ІНФОРМАЦІЯ_1, таємно викрав коня, який належав потерпілому ОСОБА_5, вагою біля 700 кг, вартістю 3220 гривень.
Продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_2 07 грудня 2005 року біля 9 годин з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, шляхом зняття вікна проник в гараж, розташований АДРЕСА_1, та незаконно заволодів автомобілем ВАЗ-2106 державний номерний знак НОМЕР_1, який належить потерпілому ОСОБА_3, з метою покататись по місту.
В апеляції адвоката ставиться питання про зміну вироку із звільненням засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням. Основними доводами апеляції є те, що суд при призначені покарання не врахував дані про особу винного та обставини, що пом'якшують покарання, а саме те, що засуджений ОСОБА_2 раніше не судимий, позитивно характеризується, щиро розкаявся та частково відшкодував спричинені збитки, має на утримані двох малолітніх дітей.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка вважає необхідним змінити вирок, оскільки дії засудженого за першим епізодом обвинувачення не потребують додаткової кваліфікації за ч. 1 ст. 185 КК України, а тому дану частину необхідно з вироку виключити, кваліфікувавши дії засудженого за двома епізодами крадіжок за ч. 2 ст. 185 КК України, залишивши в решті вирок без змін, виступи засудженого ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1, які підтримали апеляцію, пославшись на наведені у ній мотиви, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія судців приходить до висновку про зміну вироку в частині кваліфікації дій засудженого та призначеного покарання з таких підстав.
Суд правильно виключив з обвинувачення кваліфікацію дій засудженого за першим епізодом крадіжки за ознакою проникнення у сховище, обґрунтувавши свій висновок відповідними доказами. Проте, поза увагою суду залишилось те, що дії винного за декількома епізодами крадіжок, при відсутності інших кваліфікуючих ознак, належить кваліфікувати за частиною другою ст. 185 КК України. Додатково кваліфікувати перший злочин ще і за ч. 1 даної статті не потрібно. А тому, з вироку необхідно виключити кваліфікацію дій засудженого за ст. 185 ч. 1 КК України, кваліфікувавши його дії за ч. 2 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадання чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.
Крім того, судом порушено вимоги закону при призначені покарання.
Так, відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Навівши у вироку дані про особу винного та ряд обставин, що пом'якшують покарання, при відсутності обставин, що його обтяжують, суд призначив покарання, яке є явно несправедливим внаслідок суворості.
Так, враховуючи те, що ОСОБА_2 раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, а також приймаючи до уваги обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку (по двом першим епізодам обвинувачення в повному обсязі, за третім епізодом частково), наявність на утриманні двох малолітніх дітей, дозволяє зробити висновок про можливість виправлення засудженого без відбування покарання із застосуванням положень ст. ст. 75, 76 КК України.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію адвоката ОСОБА_1 задовольнити.
Вирок Ямпільського районного суду від 05 червня 2006 року щодо ОСОБА_2 змінити.
Вважати ОСОБА_2 засудженим за ст. 185 ч. 2 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі, за ст. 289 ч. 2 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.
В силу ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк З (три) роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки:
1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
2) повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 скасувати, звільнивши його з-під варти в залі суду.
В решті вирок суду залишити без змін.