Справа №11-724 2006 р. Головуючий у і інстанції Паламарчук В.М.
Категорія ст.ст. 364 ч.І, Зббчі
КК України Доповідач Михайловський В.І.
УХВАЛА
Іменем України
10 жовтня 2006 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Романова О.В.
суддів Михайловського В. І.,
Захарчука С.В.
прокурора Шкіль С.С.
адвоката ОСОБА_1.
засудженого ОСОБА_2.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Любарського районного суду .Житомирської області від 5 липня 2006 року.
Цим вироком ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянин України , уродженець і мешканець АДРЕСА_1 Любарського району Житомирської області, не судимий,
засуджений : за ст. 364 ч.І КК України на 2( два ) роки обмеження волі з позбавленням права обіймати нерівні посади в системі агропромислового комплексу строком на 2 ( два ) роки ; за ст. 366 ч. 1 КК України на 1 ( один) рік обмеження волі, з позбавленням права обіймати керівні посади в системі агропромислового комплексу строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 70 КК України остаточно визначено покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим- 2( два) роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади у системі агропромислового комплексу строком на 2 (два ) роки.
Відповідно до ст. 75 КК України засуджений ОСОБА_2. звільнений від відбування покарання основного з випробуванням та іспитовим строком на 1 ( один) рік. Відповідно до ст. 76 КК України засудженого зобов'язано повідомляти органи кримінально- виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися на реєстрацію.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2. обрано- підписка про невиїзд.
Згідно вироку ОСОБА_2., працюючи на посаді голови СТОВ „ ІНФОРМАЦІЯ_2" АДРЕСА_1 Любарського району та будучи службовою особою вчинив заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання своїм службовим становищем, а також службове підроблення при наступних обставинах.
Шляхом зловживання службовим становищем ОСОБА_2. 25.10. 2005 року уклав договір на постачання мастильних матеріалів з нафтобазою № 2 м.Бердичева на суму 66726 гривень та представив його у відділення державного казначейства Любарського району, на адресу якого надійшли кошти Державного бюджету України для проведення меліорації грунтів СТОВ „ ІНФОРМАЦІЯ_2 " у сумі 30000 гривень.
Відповідно представленого договору відділенням держказначейства Любарського району було перераховано кошти згідно платіжних доручень №№НОМЕР_1 року на суми 15000 та 8452 грн. 06 копійок, а всього на суму 23452 грн. 06 копійок.
Придбані за кошти державного бюджету паливно- мастильні матеріали було оприбутковано по бухгалтерським документам товариства "ІНФОРМАЦІЯ_2" та використано у подальшому ОСОБА_2. на потреби, не пов'язані з докорінним поліпшенням земель.
З метою приховування факту незаконного заволодіння бюджетними коштами у сумі 23452 гривні 06 копійок ОСОБА_2. 8.11.2005 року уклав договір купівлі-продажу дефекату у кількості 500 тон з ВАТ „ Коровинецький цукровий завод".
Отримавши фіктивні документи у вигляді накладної на відпуск дефекату у кількості 500 тон та забірної відомості №НОМЕР_2 від 14.11.2005 року, ОСОБА_2. вніс в неї підписи за шоферів господарства ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5. щодо здійснення перевезення дефекату вказаними особами. Вказану забірну відомость скріпила власним підписом та печаткою товариства головний бухгалтер ОСОБА_6., якій не було відомо про злочинні наміри ОСОБА_2.
Крім того , ОСОБА_2., зловживаючи своїм службовим становищем, дав вказівку бухгалтеру машинно- тракторного парку ОСОБА_7. виготовити завідомо неправдиві документи у вигляді подорожніх листів на вантажні автомобілі водіїв ОСОБА_3., ОСОБА_4. та ОСОБА_5. на перевезення 500 тон дефекату з ВАТ „Коровинецький цукровий завод" у СТОВ „ ІНФОРМАЦІЯ_2" та транспортування вказаного вантажу безпосередньо на поле господарства. У вказаних документах та облікових листах ОСОБА_2. розписався за головного агронома і механіка.
Таким чином ОСОБА_2. заподіяв матеріальні збитки державним інтересам на загальну суму 23452 гривні 06 копійок, яка більше ніж у сто разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є істотною шкодою.
В апеляції засуджений ОСОБА_2. просить змінити вирок Любарського районного суду, застосувати ст. 69 ч. 1 КК України, виключивши додаткову міру покарання: позбавлення права обіймати керівні посади у системі агропромислового комплексу.
В обгрунтування апеляції засуджений посилається на ті обставини, що судом першої інстанції не у повному обсязі були враховані обставини, які пом'якшують покарання, а саме: наявність неповнолітніх дітей та непрацездатної дружини, а також тривалий час роботи на посаді голови СТОВ „ ІНФОРМАЦІЯ_2 " -понад 12 років.
Крім того, вчиненню дій щодо здійснення перерахунку зазначених коштів спонукала необхідність збору врожаю цукрових буряків та кукурудзи, існувала явна загроза зриву осінніх робіт, а розміри збитків могли значно перевищити суму незаконно витрачених коштів, які призначалися для вапнування грунтів.
Засуджений ОСОБА_2. також просить врахувати ті обставини, що він не мав будь-якої особистої вигоди від вчинених дій, а завдана шкода повністю відшкодована.
Заслухавши доповідача, висновок прокурора, який не заперечував проти задоволення апеляції, засудженого ОСОБА_2., який підтримав апеляцію, обговоривши доводи апеляції та вивчивши справу, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з слідуючих підстав.
Вина засудженого ОСОБА_2. у вчиненні злочину, передбаченого ст. ст, 364 ч.І , 366 ч.І КК України підтверджена зібраними та дослідженими по справі доказами і жодним з можливих апелянтів не оспорюється.
Разом з тим, призначаючи покарання засудженому, суд першої інстанції недостатньо врахував обставини, передбачені вимогами ст.ст. 65,66 КК України.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_2. вперше притягується до кримінальної відповідальності та засуджується, тяжких наслідків від його дій не настало, а завдана шкода відшкодована.
Сам ОСОБА_2. має на утриманні троє дітей та непрацюючу дружину, тривалий час працює у сільськогосподарській галузі і його професія є фактично єдиним джерелом існування сім'ї.
Враховуючи наведені виключні та пом'якшуючі обставини, а також винятково позитивні характеристики ОСОБА_2., колегія суддів вважає за можливе змінити вирок суду першої інстанції, визначивши засудженому покарання з застосуванням ст. 69 ч. 1 КК України - без застосування додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати керівні посади на підприємствах агропромислового комплексу, а також з застосуванням статей 75,76 КК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
у хвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовільнити частково, вирок Любарського районного суду Житомирської області від 5 липня 2006 року щодо нього - змінити.
Призначити засудженому ОСОБА_2:
· за ч. 1 ст. 364 КК України, з застосуванням ст. 69 ч.І КК України ,- 2 ( два) роки обмеження волі без позбавлення права обіймати керівні посади у системі агропромислового комплексу;
· за ч. 1 ст. 366 КК України , з застосуванням ст. 69 ч. 1 КК України , - 1 (один) рік обмеження волі без позбавлення права обіймати керівні посади у системі агропромислового комплексу.
На підставі ст. 70 ч.І КК України остаточно визначити ОСОБА_2. покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 2 ( два) роки обмеження волі без позбавлення права обіймати керівні посади у системі агропромислового комплексу.
Застосувати ст.ст. 75, 76 КК України, звільнивши засудженого ОСОБА_2. від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 1 (один) рік. Зобов'язати його повідомляти органи кримінально- виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації.
Врешті вирок залишити без зміни.