ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2006 р. | № 44/379-05(37/175-05) |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
судді Васищака І.М.
судді Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Харківський
тракторний завод ім.С.Орджонікідзе”
на рішення господарського суду Харківської області від 07.02.2006р. та
постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 03.04.2006р.
у справі № 44/379-05
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
виробничо-комерційної фірми “Долинка”
до Відкритого акціонерного товариства “Харківський тракторний завод
ім.С.Орджонікідзе”
про передачу трактора та стягнення 115 169,04 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явився,
від відповідача: Єсаулова Н.С. (довіреність від 08.09.05 №85-С/06-Д),
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма “Долинка” звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Харківський тракторний завод ім.С.Орджонікідзе” і просило суд зобов’язати останнього передати у власність ТОВ “Долинка” один трактор ХТЗ-17221 на виконання умов договору №68-01/43 від 22.10.200р., а також стягнути 7628,04 грн. штрафних санкцій на підставі пункту 5.1. договору та ч.6 ст.232 ГК України за прострочення виконання договірного зобов’язання щодо поставки трактора.
До ухвалення рішення у справі позивач подав до суду заяву, в якій просив суд припинити провадження у справі в частині спонукання відповідача до передачі трактора у зв’язку з відсутністю предмету спору в цій частині. В частині стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 7628,04 грн. та судових витрат просив справу розглянути по суті.
Відповідач, заперечуючи заявлений позов, вважав, що провадження у справі повинно бути припинено, оскільки згідно наказу №1035 від 17.11.2005 року відповідач фактично відвантажив позивачу спірний трактор. Щодо вимоги про стягнення штрафних санкцій, то відповідач послався на те, що 20.12.2004р. господарським судом Харківської області порушено провадження у справі №Б-19/106-04 про банкрутство ВАТ “Харківський тракторний завод ім.С.Орджонікідзе” у зв’язку з чим введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, тому відповідно до ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не повинні нараховуватися штрафні санкції відносно зобов’язання відповідача.
Рішенням господарського суду Харківської області від 07.02.2006р. (суддя Дюкарєва С.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2006р. (головуючий, суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І., Плужник О.В.), позовні вимоги задоволено частково: присуджено до стягнення з відповідача 7628,07 грн. штрафних санкцій та судові витрати. В частині спонукання відповідача до передачі трактора ХТЗ –17221 провадження у справі припинено.
Рішення та постанова мотивовані тим, що згідно наказу цеху консервації та пакування на відвантаження товарів №1035 від 17.11.2005р. відповідачем відвантажено позивачу трактор ХТЗ-17221, тому провадження в частині спонукання відповідача до передачі трактора ХТЗ-17221 підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України у зв’язку з відсутністю предмету спору.
Щодо позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 7628,04 грн., то суди двох інстанцій дійшли висновку про їх задоволення враховуючи умови пункту 5.1. укладеного між сторонами договору №68-01/43 від 22.10.2003р., яким передбачені штрафні санкції за порушення терміну поставки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки, починаючи з двадцять першого календарного дня з дати надходження коштів на розрахунковий рахунок відповідача.
При цьому судами двох інстанцій було відхилено посилання відповідача на ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” як на підставу не нарахування штрафних санкцій. Суди двох інстанцій дійшли висновку про те, що відповідно до названої статті дія мораторію розповсюджується на нарахування неустойки (штраф, пеня), інші санкції за невиконання або неналежне виконання грошових зобов’язань та зобов’язань по податках та зборах (обов’язкових платежів), проте спірне зобов’язання з даного спору виникло внаслідок несвоєчасної поставки відповідачем трактору ХТЗ - 17221, а не внаслідок невиконання або неналежного виконання грошових зобов’язань.
Не погоджуючись з вказаними рішенням та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального права, а саме ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, та відмовити в позові. Скаржник стверджує, що у період дії мораторію штраф і пеня не застосовуються.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з абзацом двадцять четвертим статті 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” термін “мораторій на задоволення вимог кредиторів” вживається в цьому Законі у тому значенні, що це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду (абзац перший частини 4 статті 12 цього Закону).
Таким чином, з моменту введення мораторію на задоволення вимог кредиторів боржник не може виконувати грошові зобов'язання та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, а заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань, не діють.
Абзацом другим частини четвертої статті 12 Закону про банкрутство передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство під терміном “грошове зобов’язання” розуміється зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов’язань боржника не зараховуються, зокрема, пеня та штраф.
Спір у даній справі виник з приводу непоставки відповідачем оплаченого позивачем за договором №68-01/43 від 22.10.2003р. трактору.
Отже, предметом позову є невиконання відповідачем зобов’язання щодо поставки позивачу товару, що не є грошовим зобов’язанням відповідача перед позивачем у розумінні статті 1 Закону про банкрутство.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що підстав для зміни або скасування оскаржуваних рішення та постанови немає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111, Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Харківський тракторний завод ім.С.Орджонікідзе” залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2006р. у справі №44/379-05 - без змін.
Головуючий, суддя М.В.Кузьменко
Суддя І.М.Васищак
Суддя В.М.Палій