ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" листопада 2012 р. Справа № 5011-10/83-2012(8/361)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. -головуючого,
Данилової М.В., Волковицької Н.О.,
за участю представників:
позивачаДудник І.О. (дов. від 29.10.2012 р. № 207)
відповідачаГромовий О.В. (дов. від 16.01.2012 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мольва Метал Пак"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2012 р.
у справі№ 5011-10/83-2012 господарського суду м. Києва
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мольва Метал Пак"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична група Астапов Лойєрс"
простягнення 2 695 241,00 грн.
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мольва Метал Пак" (позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична група Астапов Лойерс" (відповідач) про стягнення 2 695 241,00 грн. виплаченої грошової винагороди у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором № LS/044/08/07 на надання юридичних послуг від 14.08.2007 р. та додаткової угоди № 1 від 06.08.2008 р. до нього, посилаючись на статті 526, 527, 530, 625 Цивільного кодексу України.
Відповідач проти доводів позивача заперечував, зазначаючи про те, що юридичні послуги він надав належним чином, а неможливість виконати договір в повному обсязі виникла з вини позивача в зв'язку тим, що останній не видав довіреність на користь відповідача на необхідний для виконання договору строк.
Рішенням господарського суду міста Києва від 06.06.2011 р. у справі № 8/361, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2011 р., позов задоволено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.12.2011 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2011 р. та рішення господарського суду міста Києва від 06.06.2011 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Під час нового розгляду справи рішенням господарського суду міста Києва від 26.04.2012 р. у справі № 5011-10/83-2012 (колегія суддів: головуючий Котков О.В., Курдельчук І.Д., Спичак О.М.) в задоволенні позовних вимог ТОВ "Мольва Метал Пак" відмовлено повністю.
Мотивуючи рішення, суд першої інстанції, посилаючись на приписи частини 2 статті 903 Цивільного кодексу України, зазначив про відсутність підстав для повернення винагороди у розмірі 2 695 241,00 грн. за договором № LS/044/08/07 з надання юридичних послуг від 14.08.2007 р., оскільки судом встановлено обґрунтоване отримання відповідачем вказаної винагороди.
За апеляційною скаргою позивача Київський апеляційний господарський суд (колегія суддів: головуючий Отрюх Б.В., Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.), переглянувши рішення господарського суду міста Києва від 26.04.2012 р. в апеляційному порядку, постановою від 05.07.2012 р. залишив вказане рішення без змін з тих же підстав.
ТОВ "Мольва Метал Пак" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 26.04.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2012 р. у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з ТОВ "Міжнародна юридична група Астапов Лойерс" грошову суму у розмірі 2 455 000 грн. (сума, еквівалентна 250 000,00 євро відповідно до офіційного курсу валют НБУ на момент подання касаційної скарги).
Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права, зокрема, неповно з'ясували всі обставин справи, необхідні для застосування вимог частини 2 статті 903 Цивільного кодексу України.
ТОВ "Міжнародна юридична група Астапов Лойерс" подало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити рішення господарського суду міста Києва від 26.04.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2012 р. без змін, а касаційну скаргу ТОВ "Мольва Метал Пак" -без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін у даній справі, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів судової справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій під час нового розгляду даної справи 14.08.2007 р. ТОВ "Мольва Метал Пак" та ТОВ "Міжнародна юридична група Астапов Лойєрс" було укладено договір № Ь8/044/08/07 про надання юридичних послуг, за яким відповідач зобов'язався надавати позивачу юридичні послуги для представлення його інтересів в Арбітражному інституті Стокгольмської торгово-промислової палати (Швеція), а також в інших юрисдикційних органах України та інших країнах, представництво в яких необхідно для успішної реалізації проекту Molwa Metal Pack Ltd -Billhofer Maschinenfabrik GmBH & Co. KG.
Також судами встановлено, що 06.08.2008 р. сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, що є його невід'ємною частиною (п. 8.2 договору), за підпунктами 1.1, 1.2 якої відповідач взяв на себе зобов'язання з забезпечення успішної реалізації проекту Molwa Metal Pack Ltd -Billhofer Maschinenfabrik GmBH & Co. KG. Успішною реалізацією проекту сторонами визначено стягнення на користь позивача і зарахування на розрахунковий рахунок позивача суми в розмірі не менше 6 000 000,00 євро в термін до 28.02.2009 року включно.
Відповідно до додаткової угоди № 1 від 06.08.2008 р. до договору відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру № 00000356/08/08 від 06.08.2008 р. на суму 1 875 669,25 грн. (сума, еквівалентна 250 000 євро відповідно до офіційного курсу валют НБУ станом на момент укладення додаткової угоди, що становить суму винагороди у відповідності до умов вказаної додаткової угоди).
Платіжним дорученням № 2998 від 26.08.2008 р. позивач перерахував на користь відповідача суму в розмірі 1 750 000 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 2 695 241 грн. у зв'язку з тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання відповідно до п. 1.1. додаткової угоди № 1 від 06.08.2008 р.
Відповідно до частини 2 статті 903 Цивільного кодексу України у разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 2008 року по січень 2009 року відповідач надав позивачеві послуги з підготовки позовних матеріалів до міжнародного арбітражного суду та супроводження арбітражної справи за позовом проти компанії Billhоfer Maschinenfabric GmbH & Co. KG, що не заперечується позивачем та відображається у тексті рішення Міжнародного арбітражного суду Міжнародної торгово-промислової палати у справі № 15354/FM від 18.06.2009 р.
Відсутність претензій зі сторони позивача щодо наданих відповідачем послуг підтверджується, зокрема, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-ОООО107 від 26.08.2008 р., (належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи), який підписано сторонами та скріплено печатками.
Судами встановлено, що вартість наданих відповідачем послуг за актом здачі-прийняття робіт та сума, що вказана в платіжному доручені позивача № 2998 від 26.08.2008 р. є однаковими і становлять 1 750 000 грн., що свідчить про наявність підстав вважати, що даний платіж здійснено відповідно до вказаного акта здачі-прийняття робіт.
Доказів, на підставі яких можна було б стверджувати про недійсність акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-ОООО107 від 26.08.2008 р. надано не було.
Відповідно до частини 1 статті 1007 Цивільного кодексу України довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій.
Забезпечення відповідачем успішної реалізації проекту за договором про надання юридичних послуг, а саме - стягнення на рахунок позивача суми в розмірі не менше 6 000 000,00 євро в строк до 29.02.2009 р. було можливим за наявності довіреності, термін дії якої мав сплинути не раніше ніж 29.02.2009 р.
З досліджених судами матеріалів справи вбачається, що строк дії довіреності закінчився 31.01.2009 р., що підтверджується, зокрема, листом генерального директора TOB "Мольва Метал Пак" від 19.05.2009 р., факс-листом представника позивача від 19.05.2009 р., та відображається у тексті остаточного рішення Міжнародного арбітражного суду Міжнародної торгово-промислової палати у справі № 15354/FM.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач не вчинив дій щодо продовження строку дії довіреності на представництво його інтересів відповідачем, що унеможливило представництво інтересів позивача у арбітражній справі та, в свою чергу, стало підставою неможливості виконати договір про надання юридичних послуг саме з вини позивача -замовника послуг по договору про надання юридичних послуг № Ь8/044/08/07 від 14.08.2007 р.
Зважаючи на вищевикладене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість отримання відповідачем винагороди за договором про надання юридичних послуг № Ь8/044/08/07 від 14.08.2007 р. та додаткової угоди № 1 від 06.08.2008 р. до нього про безпідставність повернення цієї винагороди позивачу.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення у даній справі прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків дійсним обставинам справи, тому підстав для скасування або зміни оскаржуваних судових рішень не вбачається.
Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.
Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2012 р. та рішення господарського суду міста Києва від 26.04.2012 р. у справі № 5011-10/83-2012 залишити без змін.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мольва Метал Пак" залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т. Дроботова
Судді: М. Данилова
Н. Волковицька