Судове рішення #260629
Справа № 11a-625

Справа № 11a-625                                     Головуючий у 1 інстанції Горецький А.С.

Категорія ст. 186 ч.2 КК України                           Доповідач: Макойди З.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

15   серпня   2006   року      Колегія   суддів   Судової   палати   у   кримінальних   справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого                          Макойди З.М.

Суддів                                     Волинця М.М., Танечника 1.1.

з участю прокурора               Малиш Н.С.

та адвоката                            ОСОБА_1

представника служби у справах неповнолітніх

Потоцької О.П.                                                                          

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові фимінальну справу "за

апеляцією державного обвинувача

на вирок Личаківського районного суду м.Львова від 09 червня 2006 року,

                                         встановила:

Цим виррком:                                                                                                                

ОСОБА_2,   громадянин України, українець, несудимий,

засуджений за ст. 186 ч.2 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.

на підставі ст.104 КК України звільнено засудженого від відбування

призначеного покарання з випробуванням з іспиуовим строком два роки;

Відповідно до ст.76 КК України зобов'язано засудженого протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально:виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та навчання, щомісячно з'являтись для реєстрації у вказані органи.

Запобіжний захід змінений з утримання під вартою на підписку про невиїзд з

постійного місця проживання в залі суду.                                         

Вирішено питання з речовими доказами.

В строк відбуття покарання зараховано час перебування засудженого під вартою з 05 квітня 2006 року по 09 червня 2006 року.

Вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він 16 березня 2006 року о 20 годині біля будинку АДРЕСА_1 вчинив грабіж щодо ОСОБА_3 із застосуванням насильства, яке не було небезпечним для життя та здоров"я потерпілої, а саме, підбігши ззаду до неї, завдав удар по потилиці та заволодів мобільним телефоном марки „Самсунг Е-350" із стартовим пакетом, чим спричинив останній матеріальну шкоду на сумі 1 тис.800 грн., після чого з місця скоєння злочину втік.

 

В апеляції державний обвинувач покликається на те, що висновки суду .викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи, внаслідок чого, суд неправильно' застосував кримінальний закон при призначенні неповнолітньому ОСОБА_2 міри покарання.

Зазначає, що судом не враховано що злочин, який вчинив ОСОБА_2, відноситься до категорії тяжких, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі. Крім цього, будучи допитаним в судовому засіданні засуджений свою вину визнав частково і злочин вчинив умисний, тому, призначене покарання є м"яке за вчинені дії.

Просить вирок районного суду скасувати та постановити новий вирок.

В запереченні на апеляцію захисник ОСОБА_1 зазначає, що вирок суду є законний'і обґрунтований. Просить залишити апеляцію державного обвинувача без задоволення, оскільки призначене покарання ОСОБА_2 відповідає його особі,

ЯКИЙ Є НеПОВНОЛІТНІЙ.   

Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка підтримала апеляцію та просила скасувати вирок районного суду із-за м"якості призначеного покарання, захисника ОСОБА_1 та самого ж засудженого ОСОБА_2, які просили вирок суду залишити без змін, розглянувши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає із наступних підстав.

     В  апеляції державний  обвинувач   не  оспорює   кваліфікацію  злочинних  дій ОСОБА_2 та оспорює лише міру покарання, вважаючи його м"яким.

Тому за сукупністю зібраних доказів, які наведені у вироку суду, ця кваліфікація дій щодо останнього за ст. 186 ч.2 КК України є правильною.

При обранні покарання суд об'єктивно врахував, що ОСОБА_2 активно сприяв розкриттю злочину, вчинив злочин в неповнолітньому віці, добровільно відшкодував завдані збитки, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, його критичне ставлення до вчиненого ним злочину та підставно звільнив останнього від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Таким чином, вирок районного суду є законний та обґрунтований.

Однак, в резолютивній частині вироку районним судом помилково зазначено періодичність з"явлення ОСОБА_2 в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації, оскільки це є прерогативою органів кримінально-виконавчої системи, а тому це покликання суду в порядку ст.365 КПК України слід виключити. )  Керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів -

ухвалила:

вирок Личаківського районного суду м. Львова від 09 червня 2006 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію державного обвинувача - без задоволення..

В порядку ст. 365 КПК України виключити із вироку суду покликання про періодичність з"явлення ОСОБА_2 в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація