Справа № 11 а-652
Категорія: ст.119ч.1КК України
Головуючий у 1 інстанції: Воробель М.М. Доповідач: Макойда З.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня.2006 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Макойди З.М.
Суддів: Валько Н.М., Тачечника 1.1.
З участю: прокурора Гнатіва Я.І.
потерпілого ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_1 на вирок Яворівського районного суду Львівської області від 16 червня 2006 року, -
встановила:
Цим вироком:
ОСОБА_2, громадянин України, українець,. не одружений, навчається, раніше несудимий,
засуджений за ст.119 ч.1 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 обрано тримання під вартою і він взятий під варту в залі руду.
ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що він 27 листопада 2005 року близько 21 години поблизу ІНФОРМАЦІЯ_1, під час суперечки із ОСОБА_3, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечного наслідку свого діяння, тобто. смерті потерпілого, але проявляючи самовпевненість та нехтуючи можливість настання таких тяжких наслідків, наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_3, від якого той впав та ударився головою до бетонного покриття площадки і отримав згідно висновку судово-медичної експертизи № 130/2005 від 10.01.2006 року травму голови у вигляді переломів лівої скроневої та тІм"ячної кісток з крововиливами над твердою мозковою оболонкою, під м'якими оболонками та кору правої скроневої частки мозку, що привело до стиснення головного мозку з наступним його набряком та набуханням, припинення функцій центральної нервової системи, зупинкою серцевої діяльності та дихання і настанням смерті потерпілого.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду щодо нього змінити, пом'якшити покарання застосувавши ст.75 КК України, оскільки суд не достатньо врахував його, особу, а саме, що він молодого віку, позитивно характеризується, щиро розкаюється у вчиненому, не бажав смерті лотерпілого.
В апеляції потерпілий ОСОБА_1 просить вирок суду щодо ОСОБА_2 скасувати із-за м"якості призначеного покарання, а справу направити на новий судовий розгляд, оскільки призначене мінімальне покарання не відповідає важкості вчиненого злочину, внаслідок дій засудженого він втратив сина.
В запереченні на апеляцію ОСОБА_2, потерпілий ОСОБА_1 просить вирок суду залишити без зміни, так як немає підстав застосувати щодо нього ст. 75 КК України і звільнити його від призначеного покарання із випробовуванням
Вислухавши доповідача, виступ засудженого ОСОБА_2, який підтримав апеляцію і просив її задоволити з підстав викладених в ній та застосувати ст.75 КК України, виступ потерпілого ОСОБА_1, який теж підтримав свою апеляцію, думку прокурора прозалишення вироку суду щодо ОСОБА_2 без зміни, а його апеляцію та апеляцію потерпілого ОСОБА_1 без задоволення, вивчивши матеріали кримінальної справи, дослідивши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_2 підлягає до часткового задоволення, а апеляція потерпілого ОСОБА_1 до задоволення не підлягає із наступних підстав.
Так, винуватість ОСОБА_2 в інкримінованих злочинних діях стверджена сукупністю доказів, що наведені у вироку суду, а саме: у своїх показаннях останній, як на досудовому слідстві, так і в суді не заперечив нанесення удару кулаком руки в область голови потерпілому ОСОБА_3, чим зупинив його агресивну поведінку, однак не мав і не думав завдати таких тілесних ушкоджень, що останній впав, : вдарився головою, а згодом від цих тілесних ушкоджень помер.
У вчиненому розкаюється,
Факт суперечки між ДОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_3 ствердили свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 І
Потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що від людей дізнався про те, що ОСОБА_2 кулаком вдарив його сина ОСОБА_3, який впав на бетонні плити і отримав травму голови.
Свідок ОСОБА_10 пояснив, що знайомий ОСОБА_8 привіз його брата ОСОБА_3 у якого боліла голова, який випив таблетку і ліг спати, а ранком брат помер. Також від ОСОБА_8 взнав, що брата побив ОСОБА_2.
Протоколом огляду місця події від 28 листопада 2005 року стверджено, що місцем огляду події являється площадка, яка розташована ІНФОРМАЦІЯ_1, де проходила бійка і були спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_3 (а.с.3):
Протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю обвинуваченого ОСОБА_2 стверджено, що останній показав на місці яким чином і При яких обставинах він 27.11.2005 року наніс удар в обличчя ОСОБА_3 від якого той впав на автомобіль, а потім на бетонні плити, вдарившись головою об них і отримав черепно-мозкову травму, (а.с.75-80).
Висновком судово-медичної експертизи № 130/2005 від 10 січня 2006 року стверджено, що в ОСОБА_3 є травма голови у вигляді перелому лівої скроневої кісткиІ;та тім"яної кістки з крововиливом над твердою мозковою оболонкою, крововиливи під м"якими оболонками та в тканину мозку і за ознакою небезпеки для життя відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, (а.с.23-31).
Таким чином суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_2, за сукупністю наведеного, за ч.1 ст.119 КК України, як вбивство потерпілого ОСОБА_3 через необережність, оскільки висновки суду про те, що ОСОБА_2 не мав умислу на вбивство відповідають фактичним обставинам справи.
В апеляції потерпілий ОСОБА_1 зазначає, що вирок слід скасувати із-за м"якості покарання, хоча у своїх запереченнях на апеляцію засудженого просить його залишити без зміни. За таких обставин колегія суддів вважає, що вказана апеляція до задоволення не підлягає.
У своїх апеляціях засуджений ОСОБА_2 просить пом'якшити йому покарання застосувавши ст. 75 КК України, тобто звільнити його від покарання із випробуванням.
На думку колегії суддів ця апеляція підлягає до часткового задоволення, так як суд призначаючи покарання ОСОБА_2 недостатньо врахував його особу, який вчинив не,умисний злочин, є особою молодого віку, навчається у вищому учбовому закладі, щиро кається за вчинення, позитивно характеризується, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, перебуває у родинних стосунках із сім'єю потерпілого, був його троюрідним братом.
Все це дає підставу для застосування щодо нього ст.69 ч.1 КК України та
пом'якшити покарання.
Керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію потерпілого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а апеляцію засудженого ОСОБА_2 задоволити частково, вирок Яворівського районного суду Львівської області від 16 червня 2006 року "щодо нього змінити, пом'якшити покарання застосувавши ст.69 ч.1 КК України та вважати його засудженим за ст.119 ч.1 КК України, із застосуванням ст.69 ч.1 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі.
В решті цей вирок залишити без зміни.