Справа № 11а-689 006 р. Головуючий у 1 інстанції: Рак Л.С.
Категорія: ст. КК України Доповідач: Макойда З.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2006 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Макойди З.М. Суддів: Валько Н.М., Танечника 1.1. З участю: прокурора Гнатіва Я.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляцією прокурора м. Червоногруда, Львівської області Стасіва А.П. на вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 23 червня 2006 року, -
встановила:
Цим вироком:
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, житель АДРЕСА_1, громадянин України, українець, з середньою освітою, не одружений, не працює, не судимий у відповідності з ст.89 КК України, засуджений за ст.119 КК України на 4 (чотири) роки обмеження волі. ОСОБА_1 знаходиться на підписці про невиїзд з місця проживання. ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він 27 липня 2004 року близько 15 години, в квартирі АДРЕСА_2 позбавив життя свого батька ОСОБА_2 через необережність, а саме у відповідь на неналежну поведінку останнього, який будучи в стані алкогольного сп'яніння, наніс йому удар молотком для ремонту взуття в голову, розсікши брову, крім цього один одному наносили удари руками по різних частинах тіла, під час цього потерпілий падав на підлогу і підводився знову. Також, ОСОБА_1 з необережності відштовхнув ОСОБА_2 від себе, в результаті чого останній вдарився головою до трюмо і впав на підлогу, отримавши тілесні ушкодження, що відносяться до тяжких, як небезпечні для життя в момент спричинення .
Після отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_2 28 липня 2004 року був поміщений в Червоноградську ЦМЛ, де ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.
В апеляції прокурор м. Червоногруда, Львівської області А. Стасів просить вирок суду щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в то же суд в іншому складі суддів з мотивів неправильної кваліфікації дій засудженого.
Зазначає, що обвинувачення ОСОБА_1 було пред'явлено за ст.121 ч.2 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, однак суд безпідставно перекваліфікував ці дії із вказаної статті на ст.119 КК України, як вбивство, вчинене через необережність.
Засуджений ОСОБА_1 апеляції на вирок суду не подавав.
Вислухавши доповідача, думку прокурора про задоволення апеляції та скасування вироку суду щодо ОСОБА_1 у зв'язку з безпідставною перекваліфікацією його дій із ст. 121 ч.2 КК України на ст.119 КК України і направлення справи на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів, вивчивши матеріали кримінальної справи, дослідивши доводи зазначені в апеляції, колегія суддів вважає, що така підлягає до задоволення із наступних підстав.
Так, ОСОБА_1 не заперечив факт бійки між ним та батьком потерпілим ОСОБА_2 і спричинення останньому тілесних ушкоджень.
Висновками судово-медичних експертиз стверджено, що потерпілий ОСОБА_2 внаслідок бійки отримав тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в м'які тканини голови в лівій скронево-тім"яній та потиличній ділянці, під тверду оболонку лівої півкулі та дрібноточкових крововиливів в речовину головного мозку в цьому ж місці, синяків в ділянці огруддя зліва та справа по передній поверхні, в правій здухвинній ділянці, по передній поверхні правого плеча, правого передпліччя та правої китиці, передній поверхні правого стегна, передній поверхні лівого плеча в нижній третині, середній та нижній третині лівого передпліччя по зовнішній поверхні. Дані тілесні ушкодження відносяться до тяжких, як небезпечні для життя в момент спричинення.
Після отримання тілесних ушкоджень 28 липня 2005 року ОСОБА_2 був госпіталізований в Червоноградську ЦМЛ, де від отриманих тілесних ушкоджень помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Смерть ОСОБА_2 наступила внаслідок набухання головного мозку та легенево-серцевої недостатності, якими ускладнився перебіг закритої черепно-мозкової травми у вигляді крововиливів під тверду мозкову оболонку лівої півкулі, та м'які тканини голови в лівій скронево-тім"яній ділянці. (а.с.42-51, 63-68).
Свідок ОСОБА_3 показав, що очевидцем події не був, однак знає, що між ними, тобто ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 були часті сварки та бійки.
Перекваліфіковуючи дії ОСОБА_1 із ст.121 ч.2 КК України на ст. 119 КК України, суд зазначає, що засуджений позбавив життя потерпілого через необережність, оскільки відштовхнув його і останній падаючи вдарився головою об трюмо.
Це також вбачається із протоколу відтворення обстановки та обставин події, де ОСОБА_1 показав і розказав, як падав батько і як вдарився головою об трюмо, (а.с. 57-61).
Апелятор покликається на те, що суд не врахував сукупність тілесних ушкоджень, які виявлені на тілі потерпілого і ькі відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що потягнуло смерть останнього.
На думку колегії суддів цей факт судом не враховано під час перекваліфікації дій ОСОБА_1, так як матеріалами справи стверджено, що бійка між ними тривала певний час і не було раптовості на спричинення смерті з необережності
Таким чином вирок суду в силі залишатись не може, підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розг>яд в той же суд в іншому складі суддів.
При новому розгляді справи врахувати наведене, належним чином оцінити обставини справи та сукупність тілесних ушкоджень, які були на тілі потерпілого і правильно кваліфікувати дії ОСОБА_1 за статтями кримінального закону на підставі здобутих доказів.
Крім цього, суд засуджуючи ОСОБА_1 за ст.119 КК України, не вказав за якою ж частиною цієї статті він засуджується, що є суттєвим порушенням цього закону під час постановления обвинувального вироку.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію прокурора м. Червоногруда, Львівської області Стасіва А.Й. задоволити, вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 23 червня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, в той же суд в іншому складі суддів.