Справа №22 -2190 Головуючий у першій інстанції Калмиков Б.Л.
Категорія 19,22 Доповідач Черниш Т.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2006 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської
області в складі:
головуючого- судді Полежая В.Д., суддів Черниш Т.В.,
Белінської І.М.., при секретарі Тітенко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 26 травня 2006 року,
встановила:
В квітні 2006 року ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Головного управління Державного казначейства України та Новгородківського районного суду про відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивував тим, що суддя Новгородківського районного суду, одержавши 25 липня 2005 року позовну заяву про визнання неправомірними дій прокурора Новгородківського району по відмові у вирішенні питання про відшкодування шкоди, безпідставно залишив її без руху до 26 серпня 2006р. за відповідною ухвалою від 1 серпня , копію якої йому, позивачеві, було відправлено лише 30 серпня, а листом від 27 жовтня повернув матеріали позовної заяви без розгляду, не постановивши передбаченої п. 4 ст. 121 ЦПК України ухвали. Посилаючись на те, що такі процесуальні порушення, допущені суддею, позбавили його права на апеляційне оскарження зазначеної ухвали, унеможливили доступ до правосуддя у визначеному законом порядку, привели до порушення його конституційного права на судовий захист і спричинили значну моральну шкоду, ОСОБА_1 просив стягнути за рахунок коштів державного бюджету 1700 грн. як компенсацію за завдану моральну шкоду.
Рішенням Долинського районного суду від 26 травня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставив питання про скасування зазначеного рішення з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначав, зокрема, що висновки суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог не відповідають фактичним обставинам справи, які суд першої інстанції не з»ясував; крім того, не дана належна оцінка процесуальним порушенням судді; безпідставно суд послався на Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, заподіяної громадянину незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», хоч він, позивач,огрунтовував свої вимоги ч. 6 ст. 1176 ЦК України.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дослідив матеріали цивільної справи №2-318 за позовом ОСОБА_1. до прокуратури Новгородківського району про визнання дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди і встановив, що ухвалою судді Новгородківського районного суду від 1 серпня 2005 року позовна заява з підстав, передбачених ст. 139 ЦПК України (1963р.), залишалась без руху до 26 серпня 2005 року, а ухвалою від 29 серпня 2005 року постановлено про визнання позовної заяви неподаною та про її повернення. Однак копія ухвали від 1 серпня направлялась позивачу лише 30 серпня, а копія ухвали від 29 серпня - лише 5 грудня 2005 року, хоч матеріали позовної заяви повернуті позивачу 27 жовтня 2005 року окремим листом.
Таким чином судом першої інстанції встановлено і матеріалами справи підтверджено, що суд допустив процесуальні порушення при прийнятті позовної заяви та її поверненні. Проте прийняття заяв у цивільних справах, їх підготовка до розгляду та розгляд таких справ є процесуальною діяльністю у сфері правосуддя, і чинним цивільним процесуальним законодавством передбачено порядок оскарження цих дій судді. Позивач після отримання в грудні 2005 року копії ухвали від 29 серпня року і до моменту звернення до суду в квітні 2006 року не був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу на зазначену ухвалу, його право на судовий захист не було обмежене..
Врахувавши такі обставини, а також пославшись на те, що позивач не надав доказів про заподіяння йому моральної шкоди зазначеними процесуальними порушеннями, суд підставно відмовив в задоволенні позову.
Обгрунтування правового висновку, покладеного в основу рішення, повною мірою узгоджується з положеннями ст.ст. 62 ,129 Конституції України, Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду». Можливості розгляду вимог про відшкодування шкоди, що виникла внаслідок здійснення правосуддя в цивільних справах, чинним законодавством, крім за встановлених ч.5 ст. 1176 ЦК підстав, не передбачено. Тому твердження апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального закону безпідставні. Частиною 6 ст. 1176 ЦК України, на яку посилався позивач, передбачені підстави відшкодування шкоди, завданої, зокрема, діями судді місцевого суду, не пов»язаними з його процесуальною діяльністю у сфері правосуддя.
Як встановив Долинський районний суд, в грудні 2005 року ОСОБА_1 звертався до суду в порядку адміністративного судочинства з адміністративним позовом про визнання неправомірними дій Новгородківського районного суду та відшкодування моральної шкоди, обґрунтовуючи позовні вимоги тими ж обставинами і доказами, що і цивільний позов. Провадження в адміністративній справі закрито за п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України ухвалою Кіровоградського районного суду від 19 грудня 2005 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 15 березня 2006 року.
Наведені в апеляційній скарзі доводи про невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи та чинному законодавству не грунтуються на законі та доказах, не спростовують правильного по суті рішення суду і не дають підстав для висновку про порушення в застосуванні судом норм матеріального та процесуального права, які призвели б до помилкового вирішення справи.
Керуючись ст.ст.ЗОЗ, 307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 26 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.