Справа №22-2118                                Головуючий у першій інстанції Калмиков Б.Л.

Категорія 2,5                                    Доповідач   Черниш Т.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

18 жовтня 2006 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської

області в складі:

головуючого- судді Киселика С.А. суддів Черниш Т.В., Суржика М.М., при секретарі  Дімановій Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який за відповідною довіреністю діє в інтересах ОСОБА_2, на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 13 квітня 2005 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до приватного сільськогосподарського підприємства «Хлібороб» про усунення перешкод в користуванні орендованим майном та зустрічним позовом ПСП «Хлібороб» до ОСОБА_3. про визнання права власності на майно і усунення перешкод в користуванні ним,

встановила:

В квітні 2005 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства «Хлібороб» (далі- ПСП «Хлібороб») про усунення перешкод в користуванні майновим комплексом, переданим йому на правах оренди за відповідним договором, укладеним з ПСП «Хлібороб» 22 вересня 2004 року строком до 1 жовтня 2005р. Позовні вимоги мотивував тим, що відповідач порушує його права орендаря, безпідставно в односторонньому порядку розірвавши договір оренди і перешкоджаючи в проведенні ремонту в приміщенні складу, заправки.

Заперечуючи проти позову, ПСП «Хлібороб» пред»явило зустрічний позов до ОСОБА_3. про визнання права власності на нерухоме майно, що було предметом зазначеного договору оренди, посилаючись на те, що після розірвання цього договору з підстав, передбачених ст. 782 ЦК України, відповідач продовжує утримувати об»єкти нерухомого майна, яке перейшло у власність створеного в 2000р. в процесі реорганізації КСП «Іскра» приватного сільськогосподарського підприємства «Хлібороб» як правонаступника КСП.

Рішенням Долинського районного суду від 13 квітня 2005 року у позові ОСОБА_3 відмовлено. Зустрічний позов ПСП «Хлібороб» задоволено: визнано за ним право власності на розташоване в с. Новошевченкове Долинського району нерухоме майно загальною вартістю 3210 грн.: прохідну»Д», склад «М», вбиральню «Г», колодязь «Р» , що становить 1/5 частину будівель, і зобов»язано ОСОБА_3. усунути перешкоди у користуванні цим майном.

16 червня 2006 року в інтересах ОСОБА_2. подана апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення Долинського районного суду від 13 квітня 2005 року з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права. В ній, зокрема, зазначено, що висновок суду про наявність підстав для визнання за ПСП «Хлібороб» права власності на вказані об»єкти нерухомого майна не відповідають обставинам справи, грунтуються на сумнівних доказах. Суд не врахував, що зазначене нерухоме майно в процесі розпаювання було виділено у 2001 році на праві спільної часткової власності співвласникам майнових паїв, в тому числі і йому, ОСОБА_2. Розглянувши справу без його, апелянта, участі, суд порушив його права.

До апеляційної скарги ОСОБА_2. приєдналось приватне підприємство «Трейд-Інвест-Агро», посилаючись на те, що теж є співвласником частини нерухомого майна колишнього КСП «Іскра», і оскаржуваним рішенням суду вирішені питання про права та обов»язки підприємства.

При розгляді справи апеляційним судом представник ПП «Трейд-Інвест-Агро» доводи апеляційної скарги ОСОБА_2. підтримав, представник ОСОБА_3 проти них заперечував, вважаючи що права апелянтів порушені не були, суд правильно визнав право власності на спірне майно за ПСП «Хлібороб».

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, заслухавши пояснення осіб, які з»явились в судове засідання, та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Постановляючи рішення про визнання за ПСП «Хлібороб» права власності на частину об»єктів нерухомого майна- прохідну, склад, вбиральню, колодязь- загальною вартістю 3210 грн., суд виходив з того, що зазначене майно приватне підприємство набуло правомірно в результаті реорганізації КСП «Іскра», правонаступником якого воно є, а ОСОБА_3 з яким укладений 22 вересня 2004 року договір оренди було розірвано в лютому 2005 року, чинить перешкоди власнику у користуванні цим майном.

Однак наведене обгрунтування правового висновку, покладеного в основу рішення, не узгоджується з нормами матеріального права, зокрема, Закону України «Про власність», на який суд послався, не відповідає фактичним обставинам справи, для з»ясування яких суд не вжив передбачених законом заходів.

Визнаючи встановленим факт належності зазначених в позовних заявах сторін об»єктів нерухомого майна колишньому КСП «Іскра», суд послався на інвентарізаційний опис основних фондів КСП станом на 1 лютого 2000р. і не вияснив, яким чином було проведено розпаювання майна КСП відповідно до Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» та Указу Президента України від З грудня 1999 року №1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки», не з»ясував склад співвласників майнових паїв, не перевірив, чи правомірно і на яких підставах спірним майном користувалось ПСП «Хлібороб». Останнє на підтвердження своїх прав на це майно належних доказів не надало, не містять їх і матеріали справи. Між тим, п.1.2 Статуту ПСП передбачено, що підприємство не приймає на себе права .зокрема, на майно КСП, передане його членам як майнові паї. Долученим до апеляційної скарги свідоцтвом (майновим сертифікатом) серії НОМЕР_1, виданим Олександрівською сільською Радою 18 жовтня 2001 року, вбачається, що ОСОБА_2 є співвласником майнового паю, його частка визначена в розмірі 711 грн. або 0,196 % від загального розміру пайового фонду КСП «Іскра». Свій майновий пай, як підтверджується відповідним договором купівлі-продажу, ОСОБА_2 продав ПП «Трейд-Інвест-Агро» 3 лютого 2006 року, тому не можна визнати підставним посилання представника ОСОБА_3. на те, що суд, не залучивши до участі в справі ОСОБА_2., постановив 13 квітня 2005 року незаконне рішення, яким вирішив питання щодо його, ОСОБА_2., прав.

Крім того, на думку колегії, суд не мав правових підстав для вирішення справи за позовом ПСП «Хлібороб» про визнання права власності, пред»явленим до ОСОБА_3. як орендаря спірного майна. Він не є належним відповідачем у даній справі в частині таких позовних вимог.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права при розгляді справи, тому постановлене рішення не можна визнати законним та обгрунтованим, воно підлягає скасуванню. Враховуючи, що рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 15 червня 2005 року ПСП «Хлібороб» визнано банкрутом, 5 жовтня 2005 року ліквідовано та виключено з Єдиного державного реєстру, що підтверджується копією відповідної реєстраційної картки та витягом з ЄДРПОУ, провадження у справі на підставі п.7 ч. 1 ст. 205 ЦПК України підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 303, 307, ч. 1 ст. 310, ст.ст.313-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 13 квітня 2005 року скасувати, провадження у цивільній справі закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.