Справа № 1907/1681/12Головуючий у 1-й інстанції Снігурський В.В.
Провадження № 11/1990/398/12 Доповідач - Очеретяний Є.В.
Категорія - ч.2 ст.185 КК України
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 листопада 2012 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Очеретяного Є.В.
Суддів - Кунця І. М.,
з участю прокурора -Бурлаки Г.В.
засудженого -ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу за апеляцією державного обвинувача -прокурора прокуратури Зборівського району Добрянської Н.М. на вирок Зборівського районного суду від 30 серпня 2012 року, яким, -
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Тернополя, зареєстрований за місцем проживання у АДРЕСА_2, проживаючий у АДРЕСА_1 громадянин України, з середньою освітою, непрацюючий, неодружений, раніше судимий:
- 30 серпня 2006 року вироком Тернопільського міськрайонного суду за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України на 5 років позбавлення волі. Звільнений 03 червня 2011 року по відбуттю покарання, -
- засуджений за ч.2 ст.185 КК України на 6 місяців арешту.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишено попередній -тримання під вартою і строк відбування покарання постановлено рахувати з 07 червня 2012 - дня його затримання.
За змістом вироку суду, ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що він протягом березня-травня 2012 року, таємно, з корисливою метою, шляхом вільного доступу, з житлового будинку, який належить потерпілому ОСОБА_4 та знаходиться в с.Малашівці Зборівського району Тернопільської області, вкрав матеріальні цінності (будівельні матеріали, двері, одвірки, дверні замки та фурнітуру, вікна), заподіявши потерпілому матеріальних збитків на суму 9110 грн.
В апеляції державний обвинувач прокурор прокуратури Зборівського району Добрянська Н.М. просить вирок Зборівського районного суду стосовно ОСОБА_2 скасувати через істотне порушення вимог кримінльно-процесального закону та призначення судом першої інстанції покарання, яке не відповідає особі злочинця та тяжкості скоєного ним злочину. Посилається на те, що вирок не містить сформульованого обвинувачення відповідно до вимог ст.132 КПК України, в матеріалах справи містяться неналежні докази (розрахунки вартості викрадених речей), на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Вважає, що судом першої інстанції при призначенні покарання не достатньо вивчено особу ОСОБА_2, який раніше притягався до кримінальної відповідальності, та будучи судимим, вчинив новий умисний корисливий злочин.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію державного обвинувача Добрянської Н.М., засудженого, який заперечив апеляцію і вважає вирок суду законним та обгрунтованим, перевіривши матеріали кримінальної справи прийшов до висновку, що апеляція підлягає задоволенню, а вирок суду скасуванню.
Так, у відповідності до ч.1 ст. 334 КПК України, мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.
Згідно п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" №5 від 29 червня 1990 року, в мотивувальній частині вироку необхідно викласти весь обсяг обвинувачення, визнаного доведеним.
Як вбачається з мотивувальної частини вироку, у обвинуваченні, визнаному судом доведеним, в частині опису матеріальних цінностей, викрадених ОСОБА_2, суд зазначив лише про викрадення останнім будівельних матеріалів, дверей, одвірків, дверних замків та фурнітури, вікон на загальну суму 9110 грн.
Проте, у вироку не наведено, які самі будівельні матеріали, двері, одвірки, дверні замки та фурнітуру, вікна були викрадені ОСОБА_2 з господарства ОСОБА_4, у якій кількості та не вказані ознаки кожної викраденої речі та її вартість.
Таким чином, викладене у вироку обвинувачення, яке суд визнав доведеним є неконкретним, що унеможливило постановлення законного та обгрунтованого вироку.
Крім цього, формулюючи у вироку обвинувачення, суд першої інстанції не вказав повторності вчинення ОСОБА_2 крадіжки, тоді як останній на момент вчинення злочину мав не зняті та не погашені судимості за корисливі злочини, хоча вказівка на таку повторність міститься у вироку в частині обгрунтування кваліфікації дій підсудного.
У відповідності до ст.275 КПК України, розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення.
З обвинувального висновку від 10 серпня 2012 року вбачається, що ОСОБА_2 органами досудового слідства не обвинувачувався у таємному викраденні з господарства потерпілого ОСОБА_4 вікон. (а.с.178-179) Вказавши у обвинуваченні, визнаним судом доведеним, про те, що ОСОБА_2 таємно викрав з житлового будинку ОСОБА_4 вікна, суд вийшов за межі пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення.
Також, згідно ст.333 КПК України та вищевказаного Пленуму ВСУ, у вступній частині вироку вказується відомості про особу підсудного, що мають значення для справи та дані про непогашену і незняту судимість.
Так, з вступної частини вироку стосовно ОСОБА_2, в частині відомостей про особу підсудного, вбачається, що у ній зазначена лише одна судимість ОСОБА_2 за вироком Тернопільського міськрайонного суду від 30 серпня 2006 року за ч.ч.2,3 ст.185 КК України.
Разом з тим, з довідки про судимість №6-04062012/61007 вбачається, що ОСОБА_2 має ще дві непогашені та не зняті судимості: за вироком Тернопільського міського суду від 21 січня 1994 року за ч.1 ст.196-1 КК України (в редакції 1960 року), яким його засуджено на 2 роки виправних робіт, ухвалою Тернопільського обласного суду від 27 квітня 1994 року вирок змінено, 2 роки виправних робіт замінено на 2 роки позбавлення волі, та вироком Тернопільського міського суду 28 листопада 1995 року за ч.2 ст.140, ч.1 ст.89, ст.86-1, ст.17 ч.3 ст.81 КК України, яким його засуджено на 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна, ухвалою Тернопільського обласного суду від 03 січня 1996 року вирок змінено з виключенням додаткового покарання у виді конфіскації майна. (а.с.150)
Таким чином, наявність у ОСОБА_2 вищевказаних непогашених судимостей не була відображена у вироку, а значить даний факт не враховувався судом при призначенні покарання.
Щодо покарання, то колегія суддів вважає, що воно не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості.
Судом першої інстанції не враховано той факт, ОСОБА_2, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, що посягають на майно громадян.
Звільнившись із місць позбавлення волі 03 червня 2011 року він протягом березня-травня 2012 року вчинив новий умисний корисливий злочин, що свідчить про те, що на шлях виправлення останній не став, його поведінка є стійкою протиправною, спрямованою на незаконне заволодіння чужим майном, тому ОСОБА_2 як особа є суспільно небезпечним, а отже покарання у виді арешту не є достатнім для виправлення ОСОБА_2 та неспроможне попередити вчинення ним нових злочинів у майбутньому.
Не дивлячись на те, що ОСОБА_2 повністю погодився з доказами, зібраними в ході досудового слідства і відмовився від їх дослідження, суд безпідставно визнав недоцільним дослідження доказів у справі згідно ст.299 КПК України.
Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що вищенаведені істотні порушення кримінально-процесуального законодавства, наявні у вироку суперечності та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи унеможливили постановлення законного та обгрунтованого вироку, а тому вирок суду підлягає скасуванню, а кримінальна справа -направленню на новий судовий розгляд під час якого судом першої інстанції необхідно усунути вищевказані порушення.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 367,369, 374КПК України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляцію державного обвинувача -прокурора прокуратури Зборівського району Добрянської Н.М. задовольнити.
Вирок Зборівського районного суду від 30 серпня 2012 року про засудження ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185 КК України скасувати, а кримінальну справу направити в Зборівський районний суд на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області Є.В. Очеретяний