Справа № 0915/3337/12
Провадження № 2/0915/1196/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 листопада 2012 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Струтинського Р.Р.,
секретаря Бардюк – Кавецької Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тисменицького районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Павлівської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку,-
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся з позовом до відповідачів про визнання права власності на земельну ділянку. Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що 12.07.1995 року між нею та відповідачем укладено договір купівлі-продажу садового будинку в с. Павлівка Тисменицького району Івано-Франківської області на земельній ділянці № 64 садового товариства «Кооператор», загальною площею 8,1 кв.м. Після підписання договору, відповідач передав їй ключі від будинку, правовстановлюючі і технічні документи на нього та державний акт на право приватної власності на землю. Починаючи з 12.07.1995 року вона почала користуватися земельною ділянкою, обробляти її та сплачувала земельний податок. Проте, на даний час не може отримати на своє ім’я державний акт на землю в зв’язку з тим, що на думку Павлівської сільської ради укладена угода стосується тільки садового будиночка, а не земельної ділянки. При переході права власності громадян на жилий будинок і господарські будівлі та споруди до кількох власників, а також при переході права власності на частину будинку в разі неможливості поділу земельної ділянки між власниками без шкоди для її раціонального використання земельна ділянка переходить у спільне користування власників цих об'єктів, що регулюється ч.2 ст.31 ЗК України.
Позивачка в судове засідання не з»явилася. Від неї надійшла заява, у якій вона просила справу розглядати без її участі, позов підтримує, просила його задоволити.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився, хоча про час та місце судового розгляду належним чином повідомлявся.
Представник Павлівської сільської ради в судове засідання не з»явився. Від нього надійшла заява, у якій він просив справу розглядати без його участі, позов визнає та не заперечує проти його задоволення.
Дослідивши матеріали справи та зібрані по ній докази, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що між позивачкою та відповідачем ОСОБА_3 12.07.2012 року укладено договір купівлі-продажу садового будинку в с. Павлівка Тисменицького району Івано-Франківської області на земельній ділянці № 64 садового товариства «Кооператор», загальною площею 8,1 кв.м. (а.с.6). Відповідно до п.2 даного договору садовий будинок розташований на земельній ділянці площею 516 кв.м., право власності на яку посвідчено державним актом №ІФ-13-21-2/093 виданого 23.03.1994 року виконкомом Павлівської сільської ради народних депутатів. Починаючи з 1995 року позивачка почала користуватися земельною ділянкою, обробляти її та сплачувала земельний податок, що підтверджується довідкою Павлівської сільської ради № 462 від 13.07.2012 року. Експертна грошова оцінка земельної даної ділянки, згідно висновку ТОВ «ЕКА-Захід» від 02.07.2012 року, становить 19376 грн. Однак, остання не може отримати на своє ім’я державний акт на землю в зв’язку з тим, що на думку відповідача – органу місцевого самоврядування укладена угода стосується тільки садового будинку, а не земельної ділянки.
Частиною першою ст.30 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року), встановлено, що при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.
При переході права власності громадян на жилий будинок і господарські будівлі та споруди до кількох власників, а також при переході права власності на частину будинку в разі неможливості поділу земельної ділянки між власниками без шкоди для її раціонального використання земельна ділянка переходить у спільне користування власників цих об'єктів (ч.2 ст.31 ЗК України).
Відповідно до ч.1 ст.23 Земельного кодексу України ( в редакції 1990 року) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Відповідно до правової позиції викладеної в п.18 (г) Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” №7 від 16.04.2004 року вирішуючи спори про право власності на земельну ділянку, суди мають виходити з того, що: при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 р., згідно з положеннями чинної до цієї дати ст. 30 ЗК до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження. При переході права власності на будинок або його частину за договором довічного утримання до набувача переходить право на земельну ділянку, де вони розташовані, на умовах, на яких вона належала відчужувачу.
В разі переходу права власності на будівлі та споруди до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено в договорі відчуження останніх, а при переході права власності на них до фізичних або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою. Якщо договором про відчуження жилого будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ті її частини, одна з яких зайнята жилим будинком, будівлею чи спорудою, а інша необхідна для їх обслуговування.
Аналогічно, відповідно до приписів Земельного кодексу України (в редакції 2001 року) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення (ч.1 ст.120 ЗК України).
Частиною 2 ст.121 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача
Виходячи з перелічених вище норм законодавства, при переході рішення права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
У зв’язку з тим, що відповідно договору купівлі-продажу від 12.07.1995 року до позивачаки перейшло право власності на садовий будинок, що розташований на земельній ділянці площею 516 кв.м., право власності на яку посвідчено державним актом №ІФ-13-21-2/093 виданим 23.03.1994 року, тому право власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку підлягає припиненню, а за позивачкою слід визнати право власності на земельну ділянку площею 516 кв.м.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними і обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 23, 31 ЗК України (в редакції 1990 року), ст. 152, 153 ЗК України, ст.ст. 15, 16, 373, 374, 386, 392 ЦК та керуючись ст. 213- 215 ЦПК Укаїни, суд,-
в и р і ш и в :
Позов задоволити.
Припинити право власності ОСОБА_3, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, на земельну ділянку площею 516 кв.м., в садівничому товаристві «Кооператор», що розташована на території Павлівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області та посвідченого державним актом на право приватної власності на землю №ІФ-13-21-2/093, що виданий 23.03.1994 року виконкомом Павлівської сільської ради народних депутатів Тисменицького району Івано-Франківської області.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 516 кв.м. в садівничому товаристві «Кооператор», що розташована на території Павлівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області та посвідченого державним актом на право приватної власності на землю №ІФ-13-21-2/093, що виданий 23.03.1994 року виконкомом Павлівської сільської ради народних депутатів Тисменицького району Івано-Франківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду до Апеляційного суду Івано-Франківської області подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Тисменицький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Головуючий: Струтинський Р.Р.