ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" листопада 2012 р.Справа № 18/5025/1132/12

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Cуддя Заярнюк І.В. розглянувши матеріали

за позовом державного публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю „ДМС Дашківці", с. Дашківці Хмельницької області Віньковецького району

про стягнення 134 263,30 грн., з яких: 117 084,45 грн. суми лізингових платежів, 14 287,79 грн. пені, 78,86 грн. інфляційних нарахувань та 2 812,20 грн. 3% річних

Представники сторін:

від позивача: Ходюк Б.В. - за довіреністю № 14/20-46-12 від 04.10.2011р.;

від відповідача: Карастоянов Г.П. - директор.

У судовому засіданні 14.11.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення у справі.

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 134 263,30 грн., з яких: 117 084,45 грн. суми лізингових платежів, 14 287,79 грн. пені, 78,86 грн. інфляційних нарахувань та 2 812,20 грн. 3% річних за неналежне виконання умов договору фінансового лізингу № 22-09-218 бфл/345 від 09.07.2009р.

В обґрунтування позову зазначає, що між сторонами був укладений договір фінансового лізингу № 22-09-218 бфл/345 від 09.07.2009р., відповідно до якого позивач передає відповідачу у користування на визначений строк предмет лізингу, а відповідач сплачує за це лізингові платежі.

При цьому державне ПАТ „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" свої зобов'язання за договором виконало, передало предмети лізингу, що підтверджується актами приймання-передачі сільськогосподарської техніки № 5 від 04.12.2009р. та № 6 від 17.12.2009р., проте відповідач не виконав усіх взятих на себе зобов'язань по оплаті лізингових платежів.

Представник позивача у судовому засіданні 14.11.2012р. позовні вимоги підтримав.

24.10.2012р. від відповідача на адресу суду надійшла письмова про розстрочку виконання рішення суду по справі № 18/5025/1132/12 терміном на один рік.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі. При цьому відповідач просить суд не розглядати заяву від 24.10.2012р. про розстрочку виконання рішення суду. Натомість відповідач просить суд відстрочити виконання рішення суду по даній справі на один рік на таких підставах: основною діяльність відповідача є утримання курей - несушок та отриманкя яєць із подальшим їх збутом.

У зв'язку із тимчасовим припиненням отриманням яєць на підприємстві склалось важке фінансове становище. В структурі собівартості яйця витрати на закупку кормів становили більше 78%. Собівартість яйця перевищувала закупівельні ціни в 2-3 рази.

Для повноцінної діяльності підприємства, проводились будівельні та ремонтні роботи будівель яйцезбірника та кормоцеху, на які затрачено чималі кошти (копія довідки про вартість виконаних будівельних робіт додається).

Зважаючи на всі вищенаведені обставини, на сьогоднішній день підприємство відповідача перебуває у скрутному фінансовому становищі, що підтверджується звітом про фінансові результати за 1 квартал 2012р., балансом, підприємства станом на 31.03.2012р. та на 30.06.2012р., довідкою з банку про залишок коштів на банківському рахунку.

При цьому слід зазначити, що у провадженні господарського суду Хмельницької області знаходяться позовні заяви про стягнення заборгованості з ? Відповідача на користь Позивача за іншими договорами, в тому числі позовна заява про стягнення на користь постачальника ТОВ "Тандем-2002" заборгованості в сумі 322240,51 грн.

Таким чином, стягнення в примусовому порядку з відповідача заборгованості ускладнить господарську діяльність підприємства та може призвести до стійкої фінансової неплатоспроможності, а як наслідок - подальшого банкрутства підприємства.

Представник позивача у судовому засіданні не заперечував проти відстрочки виконання рішення в даній справі.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 р. № 951 змінено назву державного публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг", м. Київ на - державне публічне акціонерне „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг".

09.07.2009р. між відкритим акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" (лізингодавцем) та дочірнім підприємством "Дашківці" (лізингоодержувачем) укладено договір фінансового лізингу № 22-09-218 бфл/345 (надалі - договір), відповідно до якого лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного лізингоодержувачем та визначений у додатку до договору „Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", що є специфікацією предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах договору (п. 1 договору).

Згідно з п. 2.1. договору лізингодавець на письмове замовлення лізингоодержувача для потреб останнього купує у постачальника предмет лізингу згідно порядку використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1904 від 10 грудня 2003р.

Як передбачено п. 2.2. договору, строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між сторонами, що укладається у 5 автентичних примірниках.

Відповідно до п. 2.4. договору витрати з доставки предмета лізингу до лізингоодержувача несе лізингоодержувач.

Відповідно до п. 3.4.3. договору лізингоодержувач зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Згідно з п. 3.5. договору лізингоодержувач не має права в односторонньому порядку на зменшення сум чи затримку сплати лізингових платежів внаслідок будь-яких обставин, в тому числі форс-мажору.

Як передбачено п. 4.1. договору, за користування предметом лізингу лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, що включають: відшкодування вартості Предмету лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості Предмета лізингу; винагороду в розмірі 7 (семи) відсотків річних від залишкової невідшкодованої вартості Предмета лізингу.

Згідно з п.4.2. Договору розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до договору „Графік сплати лізингових платежів".

Згідно з п.4.3. договору лізингоодержувач після укладення Договору, перераховує на рахунки лізингодавця попередній платіж в частині відшкодування вартості Предмета лізингу в розмірі 10 відсотків його вартості, включаючи ПДВ, на який не нараховується лізинговий платі у частині винагороди лізингодавцю; комісію за організацію поставки техніки в розмірі 7 (семи) відсотків невідшкодованої вартості, включаючи ПДВ. Датою сплати попереднього платежу і комісії є дата надходження коштів на рахунок Лізингодавця.

Відповідно до п. 7.1. договору за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Згідно з п. 7.6. договору нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов'язань в повному обсязі.

Відповідно до п. 9.3. договору, строк позовної давності за цим договором, у тому числі для стягнення заборгованості, пені, штрафу, інших видів неустойки, трьох процентів річних та індексу інфляції -10 років.

Відповідач порушуючи умови Договору не сплатив в повному обсязі еегові платежі.

Відповідач листом від 05.10.2011р. за №18 повідомив Позивача про неспроможність сплати лізингових платежів та зобов'язувався частково повернути Предмет лізингу, а саме плуг обертовий ПО-4 і сплатити заборгованість за лізинговими платежами до моменту підписання акту про його повернення.

Відповідач плуг обертовий ПО-4 повернув Позивачу 19.10.2011р., що підтверджується актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки 19.10.2011р.

Відповідач не сплатив заборгованість за лізинговими платежами за користування плугом обертовим ПО-4 та не задовольнив вимогу позивача від 20.08.2012р. №14/1933 про сплату заборгованості за користування плугом обертовим ПО-4.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань позивач звернувся до суду з позовом.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, встановлений за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Проте, п.7.7. договору встановлено, що нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов'язань в повному обсязі.

Беручи до уваги наведені вище положення закону та договору, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 117084,45 грн. основного боргу, 8637,38 грн. пені, 78,72 грн. інфляційних нарахувань та 2812,20 грн. 3% річних.

Відповідачем доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості не подано. Крім того відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до п.6 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 р. "Про деякі питання практики застосування статті 121 ГПК України" відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки виконання рішення.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення суду, господарським судом враховуються матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Згідно з п. 9.5 Постанови Вищого господарського суду від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду. При цьому господарські суди повинні зазначати у рішеннях, якими надано відстрочку або розстрочку виконання (пункт 6 статті 83, стаття 121 ГПК), - конкретні терміни їх виконання.

При вирішенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду, судом приймаються до уваги пояснення відповідача щодо скрутного фінансового становища. При цьому також судом враховується згода представника позивача на відстрочку виконання рішення.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне заяву товариства з обмеженою відповідальністю „ДМС Дашківці", с. Дашківці Віньковецького району Хмельницької області про відстрочку виконання рішення суду на один рік задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 12, 15, 33, 43 ,44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов державного публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг", м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю „ДМС Дашківці", с. Дашківці Хмельницької області Віньковецького району про стягнення 134 263,30 грн. задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ДМС Дашківці", с. Дашківці Хмельницької області Віньковецького району (вул. Затонського, буд. 1, код 34847507) на користь державного публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг", м. Київ (вул. Мечникова, 16-а, код 30401456) 117084,45 грн. (сто сімнадцять тисяч вісімдесят чотири гривні 45 коп.) основного боргу, 8637,38 грн. (вісім тисяч шістсот тридцять сім гривень 38 коп.) пені, 78,72 грн. (сімдесят вісім гривень 72 коп.) інфляційних нарахувань, 2812,20 грн. (дві тисячі вісімсот дванадцять гривень 20 коп.) 3% річних та 2572,26 грн. (дві тисячі п'ятсот сімдесят дві гривні 26 коп.) відшкодування сплаченого судового збору.

Відстрочити виконання рішення суду до 1 листопада 2013 року.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 19.11.2012р.

Суддя І.В. Заярнюк

Віддрук. 1 прим.:

1 - до матеріалів справи.