АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 листопада 2012 року. м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - Левенця Б.Б.
суддів - Махлай Л.Д., Шиманського В.Й.
при секретарі - Перевузнику П.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 березня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання довіреності недійсною та стягнення коштів, -
в с т а н о в и л а :
У грудні 2010 року позивач звернувся із позовом, уточнивши який зазначив, що 27 грудня 2007 року між сторонами був укладений договір банківського вкладу за яким відповідач отримав від позивача 200 000 доларів США строком на 13 місяців з виплатою 11.3% річних.
26 листопада 2009 року позивач звернувся за отримання вкладу та нарахованих відсотків, проте Банк відмовив у цьому, пославшись на те, що вказаний вклад було достроково розірвано, а гроші видано ОСОБА_5 02 липня 2008 року, який діяв на підставі довіреності від 09.06.2008 року № 26517 виданої від імені позивача.
Посилаючись на те, що довіреності від 09.06.2008 року не підписував, просив визнати вказану довіреність недійсною, стягнути на свою користь із відповідача 200 000 доларів США, що складає 1 597 980 грн. суми вкладу, 11 572.60 доларів США(92 463.92 грн.) три відсотки річних, 125 289.26 грн. інфляції за час прострочення зобов'язання, 12 940.82 долари США(103 395. 86 грн.) проценти за користування вкладом, 8.50 грн. державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.(т.1 а.с. 1-17, 126-130)
Представник відповідача проти заявлених вимог заперечував, зазначав про відповідність правочину вимогам законодавства.(т.1 а.с. 36-60, 178-211)
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 26.03.2012 року позов ОСОБА_2 задоволено частково, визнано недійсною довіреність на розпорядження поточним рахунком № НОМЕР_1 від 09 червня 2008 року, складену від імені ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_5, стягнуто із відповідача на користь позивача 1 793 839 грн. , з яких 200 000 доларів США або 1 585 940 грн. суми вкладу, 12940.82 долари США(103 395. 86 грн.) проценти за користування вкладом, 11 573.60 доларів США(92 463.92 грн.) три відсотки річних, 128.50 грн. судових витрат, в іншій частині заявлених вимог - відмовлено. Стягнуто із відповідача на користь держави 1700 грн. судового збору. (т. 1 а.с. 244, 246-250)
В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права, просив рішення суду скасувати із ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог. На обґрунтування скарги посилався на недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, зазначив, що рішення суду суперечить вимогам законодавства, які викладені у запереченнях на заявлений позов.(т. 2 а.с. 2-7)
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_6 підтримав скаргу і просив її задовольнити, позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_7 заперечували проти скарги і просили її відхилити.
Інші особи до суду не прибули про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, у т.ч. шляхом розміщення оголошення у газеті «Урядовий кур'єр» від 03 жовтня 2012 року № 179(4823), оскільки працівники пошти протягом тривалого часу не змогли здійснити повідомлення третіх осіб за місцем їх реєстрації(проживання).(т.2 а.с. 71-77)
Зважаючи на положення ч. 9 ст. 74, ч. 2 ст. 305 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи сторін та апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Судом встановлено, що 27 грудня 2007 року між Банком та ОСОБА_5 був укладений договір № 46916\2007 банківського вкладу «Строковий Ощадний» за яким Банк отримав від ОСОБА_5 200 000 доларів США строком на 13 місяців зі сплатою 11.3% річних за користування коштами.
За п.п. 1.1, 5.1 для обліку вкладу Банк відкрив на ім'я вкладника вкладний рахунок № НОМЕР_2, в день закінчення строку дії вкладу Банк мав перерахувати грошові кошти та нараховані проценти на рахунок НОМЕР_3.
Внесення коштів на рахунок Банку підтверджується квитанцією № 656231 від 27 грудня 2007 року.(т. 1 а.с. 202-206)
У цей же день 27 грудня 2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» був укладений договір № 46941\2007 банківського вкладу «Строковий Ощадний» за яким відповідач отримав від позивача 200 000 доларів США строком на 13 місяців зі сплатою 11.3% річних за користування коштами.
За п.п. 1.1, 5.1 для обліку вкладу Банк відкрив на ім'я вкладника вкладний рахунок № НОМЕР_1, в день закінчення строку дії вкладу Банк мав перерахувати грошові кошти та нараховані проценти на рахунок НОМЕР_4.
Внесення ОСОБА_2 коштів на рахунок Банку підтверджується квитанцією № 657584 від 27 грудня 2007 року.(т. 1 а.с. 8-12, 81)
За заявою від 27 грудня 2007 року ОСОБА_2 просив нараховані відсотки за рахунком щомісячно зараховувати на транзитний рахунок № НОМЕР_5 ВАТ ВіЕйБі Банку МФО 380537, призначення платежу: 2625450010\030000217770.(т. 1 а.с. 132)
09 червня 2008 року було складено довіреність від імені ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_5 до поточного рахунку № НОМЕР_1. За змістом довіреності від 09 червня 2008 року зазначено, що її підписано особисто вкладником ОСОБА_2 в присутності працівника Банку ОСОБА_4 та уповноваженої особи Банку(т. 1 а.с. 14, 41-45)
16 червня 2008 року складено заяву від імені ОСОБА_5 про дострокове розірвання договору № V6916\2007 від 27 грудня 2007 року із 26 червня 2008 року. За заявою на видачу готівки № 319980 від 26 червня 2008 року, ОСОБА_5 отримав 192 653.54 доларів США з рахунку НОМЕР_3.( т. 1 а.с. 208)
27 червня 2008 року складено заяву від імені ОСОБА_2 через ОСОБА_5 про дострокове розірвання договору № V6941\2007 від 27 грудня 2007 року із 02 липня 2008 року та на видачу готівки № 26517 за якими Банк видав 02 липня 2008 року з рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_5 190 804.90 доларів США, що складало 925 270.20 грн.(т.1 а.с. 14-16)
29 квітня 2009 року ОСОБА_5 помер.(т. 1 а.с. 17)
26 листопада 2009 року позивач звернувся за отриманням вкладу та нарахованих відсотків, вказана заява отримана Банком 01 грудня 2009 року про що свідчить відмітка про її прийняття. Проте Банк відмовив у видачі грошей, пославшись на те, що вказаний договір було достроково розірвано, а гроші вкладу видано ОСОБА_5 02 липня 2008 року, який діяв на підставі довіреності від 09.06.2008 року № 26517 виданої від імені позивача.(т. 1 а.с. 129-130, 145)
З метою перевірки доводів сторін, за відповідним клопотанням ухвалою районного суду від 06 травня 2011 року було призначено судову почеркознавчу експертизу(т. 1 а.с. 96-97)
За висновком судової почеркознавчої експертизи Київського НДІСЕ МЮ України від 25 жовтня 2011 року № 7337\11-11\11274\11-32, підпис від імені ОСОБА_2 в рядку «ОСОБА_2» у довіреності до поточного рахунка № НОМЕР_1 від 09 червня 2008 року від імені ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_5 виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою за допомогою технічних прийомів(шляхом перерисовки на просвіт) з використанням як моделі підпису ОСОБА_2 в рядку «Вкладник» на першому аркуші договору банківського вкладу «Строковий ощадний» № 46941\2007 від 27.12.2007 року. (т. 1 а.с. 111-118)
Посилання представника Банку на пояснення працівників Банку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та у присутності яких ОСОБА_2 нібито підписав довіреність колегія суддів відхилила, оскільки вказані працівники Банку у цьому питанні є зацікавленими особами, які мали забезпечити дотримання встановленого порядку укладення довіреності і видачі коштів. Такі пояснення спростовуються доказами по справі, зокрема вищевказаним висновком судової експертизи, останній узгоджується із наявними у справі доказами, тому, колегія суддів відхилила доводи апелянта, що довіреність від 09 червня 2008 року підписана ОСОБА_2
Доводи Банку, що позивач ОСОБА_2 не був власником грошових коштів спростовуються доказами по справі за якими на час укладення вищевказаного договору банківського вкладу ОСОБА_2 передав, а Банк прийняв саме від ОСОБА_2 обумовлену грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.
Частинами 1, 3 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 не вчиняв довіреності від 09 червня 2008 року на розпорядження належними йому коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недійсність вищевказаної довіреності.
Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
Згідно до вимог ч. ч. 1, 5 ст. 1061 ЦК України, банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу, у разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.
Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідач не повернув гроші позивачу останнім визначений період заборгованості із 01 січня 2010 року до 05 грудня 2011 року.
За таких обставин підлягає стягненню із відповідача на користь позивача 1 597 980 грн. заборгованості за вкладом(200 000 доларів США х 7.9899 курс гривні до долара США станом на 05.12.11р.).
Вимоги щодо стягнення 12 940.82 долари США(103 395. 86 грн.) проценти за користування вкладом підлягають задоволенню, при цьому колегія наводить наступний розрахунок із 02 липня 2008 року(дата припинення нарахування Банком відсотків за вкладом у зв'язку із його видачею) до 26 січня 2009 року, оскільки 27 січня 2009 року вклад мав бути виданий.
Розрахунок процентів за договором
Сума боргу (доларів США)Період прострочення Кількість днів прострочення Розмір процентів річних Загальна сума процентів
20000002.07.2008 - 26.01.200920911.3 %12940.82
Таким чином, загальна сума процентів за договором складає 12940.82 грн. х 7.9899 курс гривні до долара США станом на 05.12.11р. = 103 395.85 грн.
При цьому, колегія суддів враховує виплачені Банком ОСОБА_2 проценти за договором за період із 27 грудня 2007 року до 02 липня 2008 року і таких вимог у цьому провадженні позивач не заявляв.(т.2 а.с. 43-65 )
Банк не заперечував факту отримання у грудні 2009 року письмової вимоги ОСОБА_2 від 26.11.2009 року про повернення коштів, що підтверджується листом від 28.01.10 р. № 19\590, розрахунок суми вкладу з урахуванням 3% річних позивачем виконаний з 01 січня 2010 року до 05 грудня 2011 року(а.с. 13)
Розрахунок процентів
Сума боргу (долар США)Період прострочення Кількість днів прострочення Розмір процентів річних Загальна сума процентів
20000001.01.2010 - 05.12.20117043 %11572.60
Таким чином, загальна сума 3% річних процентів складає 11572.60 доларів США х 7.9899 курс гривні до долара США станом на 05.12.11р. = 92 463.92 грн.
Оскільки зобов'язання є доларовим, яке має бути перераховане на день платежу за офіційним курсом гривні до долару США, встановленим НБ України, вимоги позивача про стягнення інфляційного збільшення суми боргу задоволенню не підлягає.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про часткове задоволення позову.
При цьому, колегія суддів враховує право Банку, у випадку встановлення факту протиправних дій, що призвели до виплати коштів 02 липня 2008 року звертатись до винних осіб, у т.ч. їх спадкоємців з вимогою про стягнення виплачених коштів.
Доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують, не впливають на правильність прийнятого судом рішення і, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 308 ЦПК України, не можуть бути визнані підставою для скасування судового рішення, тому підлягають відхиленню.
Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» - відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 березня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець
Л.Д.Махлай
В.Й.Шиманський