АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом»янська, 2-а
Справа №22-15498 Головуючий у 1 інстанції - Чередниченко Н.П.
2012 рік Доповідач - Ратнікова В.М.
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
08 листопада 2012 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі :
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Гаращенка Д.Р.
при секретарі - Погас О.А..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства « Банк « Київська Русь» Холоденко Галини Миколаївни на рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 25 червня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з"явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 25 червня 2012 року позов задоволено.
Шлюб, зареєстрований 27 липня 1990 року, актовий запис 3630 в Палаці реєстрації шлюбів і новонароджених м. Києва між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвано.
Поділено спільне майно подружжя та визнано за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1 та складається з 9 кімнат, житловою площею 176,90 кв. м , загальною площею 296,10 кв. м.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на закриту автостоянку АДРЕСА_2 .
Визнано за відповідачем ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку площею 0, 2500 га, яка розташована в АДРЕСА_3, кадастровий номер 3221286801:01:047:0010.
Припинено право власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 та припинено право власності ОСОБА_4 на закриту автостоянку АДРЕСА_2.
В апеляційній скарзі представник Публічного акціонерного товариства « Банк « Київська Русь» посилається на те, що ПАТ « Банк « Київська Русь» не було залучено до участі в розгляді даної справи, хоча вказане рішення суду порушує права на інтереси банку. Просив скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що при ухваленні рішення судом першої інстанції не було враховано, що між ПАТ « Банк « Київська Русь» та ОСОБА_4 12 лютого 2008 року було укладено договір кредиту № 5479 -45.1/8-2, відповідно до якого ОСОБА_4 було надано споживчий кредит в сумі 250 000 доларів США , строком до 11 лютого 2009 року. В забезпечення виконання умов кредитного договору 13 лютого 2008 року між ПАТ « Банк « Київська Русь» та ОСОБА_3 було укладеного договір іпотеки, відповідно до якого, в іпотеку була передана земельна ділянка, загальною площею 0,2500 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, яка належить на праві власності ОСОБА_3 Відповідач ОСОБА_4 не виконував умови договору кредиту, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 2 581 019,72 грн., яка рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 26.10.2011 року була стягнута з нього на користь банку. В процесі виконання вказаного рішення державним виконавцем було здійснено опис та арешт майна, що належить боржнику- квартири АДРЕСА_1 та закритої автостоянки АДРЕСА_2. Внаслідок здійсненого оскаржуваним рішення суду поділу майна подружжя, квартира та автостоянка перейшли у власність ОСОБА_3 та змінився іпотекодавець по договору іпотеки, так як власником земельної ділянки став відповідач ОСОБА_4Такі дії ОСОБА_4 є шахрайськими та направлені на те, щоб уникнути сплати заборгованості по кредиту.
В судове засідання представник Публічного акціонерного товариства « Банк « Київська Русь» не з»явився, про день та час слухання справи ПАТ « Банк « Київська Русь» повідомлено в установленому законом порядку, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 22.10.2012 року. Представник ПАТ « Банк « Київська Русь» Холоденко Т.М. подав до канцелярії суду заяву про відкладення розгляду справи у зв»язку з його хворобою, проте доказів на підтвердження вказаної обставини суду не надав, а тому, колегія суддів не може визнати дану причину неявки в судове засідання поважною та не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
Представник позивача ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_4 проти доводів апеляційної скарги заперечували посилаючись на те, що рішення суду є обгрунтованим та постановлено з дотриманням вимог закону.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які з»явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з слідуючих підстав.
Судом встановлено, що шлюб між сторонами було укладено 27 липня 1990 року. Від вказаного шлюбу сторони мають трьох дітей: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 -ІНФОРМАЦІЯ_3. В даний час діти проживають спільно зі своєю матір"ю позивачкою по справі.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що між сторонами склалися негативні стосунки, оскільки вони мають різні погляди на життя, різні вподобання, між подружжям не підтримуються сімейно-шлюбні стосунки , сторони по справі мають кожен свій бютжет, не ведуть спільного господарства, не проживають разом , практично їх сім"я повністю розпалася і її збереження стало неможливим та суперечить інтересам подружжя .
Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 25 червня 2012 року шлюб між сторонами було розірвано і воно в цій частині не оскаржувалось.
В судовому засіданні також встановлено, що за час перебування сторін у шлюбі ними було придбано наступне майно: квартира АДРЕСА_1, закрита автостоянку АДРЕСА_2 та земельна ділянка, загальною площею 0,2500 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.
Згідно ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми) самостійного заробітку (доходу).
Відповідно до ст.. 70 СК України у разі поділу майна, що є об"єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно ст.71 СК України, майно, що є об"єктом спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Задовольняючи позовні вимоги, визнаючи в порядку поділу майна подружжя за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1 та складається з 9 кімнат, житловою площею 176,90 кв. м , загальною площею 296,10 кв. м. та на закриту автостоянку АДРЕСА_2, а за відповідачем ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку площею 0, 2500 га, яка розташована в АДРЕСА_3, кадастровий номер 3221286801:01:047:0010, суд першої інстанції посилався на те, що вказане майно є спільним майном подружжя, яке придбане ними під час шлюбу і належить кожному з подружжя в рівних долях.
Колегія суддів вважає, що даний висновок суду 1-ї інстанції зроблений на підставі повного та об»єктивного дослідження наданих сторонами доказів, доводів сторін, яким судом дана відповідна правова оцінка.
Доводи апеляційної скарги представника Публічного акціонерного товариства « Банк « Київська Русь» про те, що вказаним рішенням суду порушуються права банку, так як земельна ділянка, яка була передана банку в іпотеку перейшла у власність іншої особи ОСОБА_4 без згоди банку, що призведе до неможливості звернення стягнення на предмет іпотеки не ґрунтуються на вимогах закону, так як, відповідно до положень статті 23 Закону України « Про іпотеку», у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Не грунтуються на вимогах закону і доводи апеляційної скарги про те, що внаслідок поділу майна подружжя банк позбавлений можливості здійснити стягнення заборгованості за кредитним договором за рахунок майна боржника, оскільки виконання боржником зобов»язань по кредитному договору було забезпечено договором іпотеки від 13 лютого 2008 року, відповідно до якого, в іпотеку була передана земельна ділянка, загальною площею 0,2500 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3. У випадку невиконання зобов»язання, забезпеченого іпотекою, іпокодержатель, відповідно до вимог ст. 33 Закону України « Про іпотеку», вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов»язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 26 червня 2012 року про поділ майна подружжя не вирішено питання про права та обов»язки Публічного акціонерного товариства « Банк « Київська Русь», а тому інтереси банку не порушені.
Рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст.ст.303, 307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства « Банк « Київська Русь» Холоденко Галини Миколаївни відхилити.
Рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 25 червня 2012 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий : Судді :