АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 22-ц/2690/9909/12 Головуючий у 1-й інстанції: Морозов М.О.
Доповідач: Гаврилова М.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
1 листопада 2012 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Гаврилової М.В.
суддів Пікуль А.А.
Невідомої Т.О.
при секретарі Дем'яненко В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 лютого 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И Л А :
В жовтні 2011 року ПАТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав, що 28.02.2008 року між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3 було укладено договір про видачу та використання кредитних карток № VE 9754, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу грошові кошти в розмірі 10 000 грн. у тимчасове платне користування у порядку та на умовах, зазначених в договорі, строком до 31.01.2010 року. Відповідач зобов'язався їх прийняти, належним чином використовувати та повернути позивачу в строк та на умовах, передбачених договором. Відповідач свої зобов'язання в частині повернення кредиту та сплати процентів не виконала, що призвело до виникнення заборгованості станом на 11.08.2010 року в сумі 12 014,57 грн. Просили стягнути з відповідача заборгованість в сумі 12 014,57 грн., а також судові витрати.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 14 лютого 2012 року позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк» задоволені. З відповідача стягнуто заборгованість в сумі 12 014 грн. 57 коп. та судові витрати в сумі 240 грн. 15 коп., а всього 12 254 грн. 72 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просила рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити в позові. Вказувала, що договір № VE 9754 від 28.02.2008 року з позивачем вона не укладала, а тому відсутні і підстави для цього позову.
Сторони по справі в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про місце та час розгляду справи повідомлені належним чином. На підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК судова колегія вважає за можливе розглянути справу в їх відсутність.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що 28.02.2008 між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_3 укладено договір про видачу та використання кредитних карток VISA CLASSIC/ELECTRON/GOLD ВАТ «Універсал Банк» № VE9754 (далі - Договір), згідно умов якого Банк надав відповідачу кредит на загальну суму 10 000,00 грн. із розрахунку 36,0 % за час фактичного користування кредитом, а відповідач зобов'язалась повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за користування кредитом і виконати свої зобов'язання згідно з даним договором у повному обсязі (а.с. 4-15).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 в порушення умов, укладеного між нею та ПАТ «Універсал Банк» Договору, не виконувала належним чином взяті на себе зобов'язання в результаті чого утворилась заборгованість.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального права.
Так, з матеріалів справи вбачається, що у лютому 2008 року ОСОБА_3 звернулася до ВАТ «Універсал Банк» з заявою про надання кредитної картки з бажаною сумою кредитного ліміту 35 000 грн. (а.с. 26-27).
28.02.2008 року ВАТ «Універсал Банк» на підставі договору про видачу та використання кредитних карток відкрив ОСОБА_3 картковий рахунок (а.с. 30).
Згідно п. 6.1. договору, для транзакції Держателя з підприємствами та для зняття готівки Банк може надавати Держателю кредитний ліміт у межах, визначених Національним банком України чи іншими вповноваженими органами державного регулювання та фінансовим статусом Держателя.
За умовами договору Банк може змінити кредитний ліміт і денний ліміт по транзакціях (п. 6.2.).
Сторонами був підписаний Додаток № 1 до Договору про видачу та використання кредитних карток, де визначені процентна ставка за договором, річна плата за обслуговування, розмір мінімального місячного платежу, плата за зняття готівки, плата за перевищення кредитного ліміту, штраф за несвоєчасну сплату мінімального платежу, штраф як компенсація Банку у випадку, коли заяви Держателя про відсутність певних транзакцій, виявилися неправдивими, ефективна відсоткова ставка та загальна вартість кредиту та подорожчання (а.с. 15).
Згідно з п. 23.16 Договору ОСОБА_3 своїм підписом засвідчила факт ознайомлення з тарифами до дати підписання цього Договору, факт ознайомлення з Правилами користування міжнародною платіжною карткою, згоду з порядком встановлення, зміни діючого тарифу, надала згоду на порядок розрахунків та обслуговування та оплати операцій, наданих за цим Договором, згідно тарифів Банку, згоду з порядком встановлення, зменшення, збільшення, анулювання, припинення подальшого надання ліміту овердрафту, а також підтвердила свої права та обов'язки за Договором і підтвердила свою здатність виконувати умови цього Договору, дала згоду, що всі умови цього Договору їй цілком зрозумілі, і вона вважає їх справедливими по відношенню до неї.
Перед підписанням даного Договору нею був отриманий інформаційний лист відповідно до вимог п.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів».
З матеріалів справи вбачається, та підтверджується Випискою/Особовим рахунком ОСОБА_3, що протягом періоду з 11.11.2008 року по 11.08.2010 року відповідач надав останній 9169 грн. 50 коп. (а.с. 31).
Згідно з п. 5.6 статті 5 Договору у кожному випадку на зняту суму будуть нараховані відсотки з дня зняття відповідно до стандартної річної процентної ставки по Договору, що визначається Додатком.
Згідно з п. 11.1 статті 11 Договору, відповідач повинна сплачувати баланс заборгованості у терміни вказані в додатку або визначені щомісячним рахунком повністю і без відсотків (за винятком операції зняття готівки, на суму якої нараховуються відсотки з дати зняття) або частково: в такому випадку Держатель картки повинен сплатити хоча б суму мінімального місячного платежу, що визначається Додатком, до якої додаються всі нараховані відсотки, будь-які попередні борги та суми до виплати, згідно ст.ст.12 та 13 цього Договору.
Відповідно до п. 12.1 Договору видача та користування карткою вимагає окремих виплат від Держателя, які вказані в Додатку і повторюються в щомісячних рахунках. Річна комісія, що випливає з цих тарифів підлягає оплаті, незалежно від факту використання чи невикористання картки.
Згідно п. 13 договору, якщо заборгованість, що виникла внаслідок використання картки виплачується частинами, та на неї нараховуються відсотки, згідно процентної ставки, що застосовується на суму здійсненої транзакції до повного повернення коштів. За основу розрахунків береться рік 360 днів.
У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 взяті на себе зобов'язання за Договором не виконала належним чином, про що свідчить анкета-заява на отримання кредиту, заява-підтвердження про відкриття карткового рахунку, виписка Банку по її особовому рахунку. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції повно і об'єктивно з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, яким дав належну правову оцінку.
Твердження апеляційної скарги, що ОСОБА_3 не підписувала договір про видачу та використання кредитних карток № VE 9754 від 28.02.2008 року, є необґрунтованими, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Виходячи з того, що апелянт не надав належних та допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень щодо укладення спірного договору, в ході апеляційного розгляду клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи ОСОБА_3 не заявляла, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ПАТ «Універсал Банк».
Стосовно доводів апеляційної скарги про порушення норм ч.1 ст. 224 ЦПК України, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно матеріалів справи, оскаржуване рішення суду першої інстанції було ухвалене за відсутності сторін у справі. Таким чином, за відсутності можливості вияснити думку представника позивача щодо можливості винесення заочного рішення у справі, суд обґрунтовано ухвалив рішення в загальному порядку.
Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 лютого 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: М.В. Гаврилова
Судді: А.А. Пікуль
Т.О. Невідома