АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 22-ц/2690/11027/12 Головуючий у 1-й інстанції - Васильєва Т.М.
Доповідач - Гаврилова М.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 вересня 2012 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Гаврилової М.В.
суддів Пікуль А.А.
Невідомої Т.О.
при секретарі Дем'яненко В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» про визнання майнового права,
В С Т А Н О В И Л А :
У грудні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що між ним та відповідачем 22 квітня 2003 року було укладено договір про спільну діяльність з дольової участі в будівництві багатоквартирного житлового будинку №0532/322-36. Згідно з умовами даного договору, а також додатковими угодами до нього, сторони зобов'язалися спільно діяти для досягнення спільної господарської мети: пайщик зобов'язався у якості внеску внести грошові кошти у встановленому розмірі, а фірма зобов'язалася власними силами та з залученням власних трудових ресурсів, механізмів, устаткування, а також дольових та найомних коштів юридичних та фізичних осіб завершити будівництво багатоквартирного житлового будинку у відповідності до проекту та вимог ДБН, та передати пайщику в натурі 3-х-кімнатну квартиру в будинку АДРЕСА_1 на 9-му поверсі приведеною проектною площею 136,9 кв.м та одне місце в підземному паркінгу по АДРЕСА_2. Планувальний строк закінчення будівництва та здачі об'єкту визначено 4 квартал 2010 року. Однак, будинок до цього часу в експлуатацію не введено, правовстановлюючих документів на об'єкт не видано. Вартість паю ним була сплачена повністю. На звернення до відповідача була отримана відповідь про неможливість видачі документів, які є підставою для отримання правовстановлюючих документів на квартиру та місце у підземному паркінгу у встановлені в договорі строки. 25 серпня 2011 року виготовлено технічний паспорт на об'єкт, згідно з даними якого скоригована загальна площа квартири АДРЕСА_1, що складає 143,7 кв.м. Вважав, що відповідач не виконав умови договору. Просив визнати за ним майнове право на 3-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1 на 9-му поверсі, загальною площею 143,7 кв.м. багатоквартирного житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та одне місце у підземному паркінгу (будівельні вісі ГП -ВП , 3П -4П ; визнати за ним право власності на частку в об'єкті незавершеного будівництва за наступними характеристиками: 3-х-кімнатна квартира АДРЕСА_1 на 9-му поверсі загальною площею 143,7 кв.м багатоквартирного житлового будинку за вказаною адресою та одне місце у підземному паркінгу (будівельні вісі Г-В,3-4) , що слідує з договору про спільну діяльність з дольової участі в будівництві багатоквартирного житлового будинку №0532/322-36 від 22 квітня 2003 року та визнати за ним право на отримання в натурі зазначеної квартири та одного місця у підземному паркінгу (будівельні вісі ГП -ВП ,3П -4П .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2012 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду представник позивача ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позову.
Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав, та просив її задовольнити.
Представник відповідача ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» в судове засіданні не з'явився по невідомій причині, про час слухання справи повідомлений належним чином. На підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що обсяг майнових прав ОСОБА_3 визначено договором про спільну діяльність щодо дольової участі в будівництві багатоквартирного житлового будинку № 0532/322-36 від 22 квітня 2003 року; з пояснень відповідача не вбачається, що ним оспорюються або не визнаються права позивача відповідного до вказаного договору; за відсутності доказів відносно закінчення будівництва будинку та здачі його в експлуатацію позивачем також не доведено порушення його прав в межах заявлених позовних вимог.
Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 22 квітня 2003 року між ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» та ОСОБА_3 був укладений договір про спільну діяльність щодо дольової участі в будівництві багатоквартирного житлового будинку № 0532/322-36 (а.с. 5-6) .
Відповідно до п.1.1. Договору сторони зобов'язалися діяти спільно для досягнення спільної господарської мети: будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2
Згідно до п.3.1. договору пайщик зобов'язався в якості внеску у спільну діяльність по пайовій участі у будівництві внести грошовий вклад в розмірі еквівалентному 133210 доларам США в національній валюті України (у гривнях) за курсом НБУ на момент оплати поетапно:
- еквівалент 123210 доларів США -в строк до 25 травня 2003 року;
- еквівалент 10000 доларів США -в строк до 20 лютого 2005 року (за одне місце паркінгу).
Згідно з п.3.2. Договору відповідач зобов'язався в якості свого внеску у спільну діяльність своїми силами і з залученням власних трудових ресурсів, механізмів, устаткування, а також дольових та позикових коштів юридичних та фізичних осіб завершити будівництво багатоквартирного житлового будинку у відповідності до проекту та вимог ДБН, та передати пайщику в натурі 3-х-кімнатну квартиру будівельний АДРЕСА_1 на 9-му поверсі приведеною проектною площею 136,9 кв.м. та одне місце в підземному паркінгу.
Згідно з п.п.3.3 Договору грошові та майнові вклади учасників, а також побудований в результаті спільних дій об'єкт, є їхньою спільною власністю у відповідності з розмірами їх внесків у спільну діяльність. Після оформлення права власності пайщика у відповідності до п.п.9.4., 9.5. даного договору права спільної власності, які витікають з цього договору, припиняються, і кожна із сторін розпоряджається виділеною йому часткою у створеному сторонами за даним договором об'єкті на власний розсуд.
Відповідно до п. 3.7 Договору, за умови виконання зобов'язання, вказаного в п.3.1. договору, пайщик повністю набуває право на пайову (дольову) участь в будівництві, а фірма втрачає право розпорядження часткою пайщиків, інакше, як в інтересах та за згодою пайщика.
Відповідно до п. 3.9 Договору визначено, що частка пайщика вважається прийнятою пайщиком після підписання ним акту про виконання договору фірмою.
Відповідно до п. 9.2 Договору, у разі, якщо вищевказаний об'єкт складається з декількох черг будівництва, а заселення об'єкту здійснюється після закінчення будівництва кожної черги, то об'єкт вважається зданим в експлуатацію по закінченню будівництва останньої черги.
Відповідно до Додаткової угоди №1 від 04 червня 2003 року було змінено п.3.2 договору, а саме, щодо одного місця паркінга №46 в підземному паркінгу (а.с. 8).
Згідно довідки ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» № 1085 від 19 серпня 2011 року, ОСОБА_3 була проведена повна оплата пайового внеску в розмірі, еквівалентному 133 207,74 доларам США, що становить 710 095,62 грн., згідно договору № 0532/322-36 від 22 квітня 2003 року (а.с. 9).
Згідно технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1, виготовленого 25 серпня 2011 року Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, дана квартира розташована на 9 поверсі 17, 19 поверхового будинку та складається з 3-х кімнат жилою площею 87,4 кв.м., у тому числі: 1-а кімната -21,3 кв.м., 2-а кімната -20,4 кв.м., 3-я кімната -45,7 кв.м., кухня-21.4 кв.м, санвузла 3,0; 6,2кв.м; коридору -14,3 кв.м, гардеробна - 6.9 кв.м. Квартира обладнана балконом, лоджією 50% - 0,5;0.4 , 100% - 3.6 кв.м. Загальна площа квартири складає 143,7 кв.м. Висота приміщень 3,00 м. Згідно відмітки в технічному паспорті об'єкт не прийнятий в експлуатацію; розпорядження про присвоєння поштової адреси в БТІ не подано (а.с. 12-13).
Згідно Додаткової угоди № 2 від 08 червня 2010 року змінено п. 3.2. договору, а саме щодо будівельного номеру квартири замість 44 - АДРЕСА_1, її проектної площі 135.7 кв.м., щодо машиномісця в підземному паркінгу будівельні вісі ГП -ВП ,3П -4П та щодо строку закінчення будівництва та здачі об'єкту в експлуатацію - 4 квартал 2010 року (а.с. 7)
В судове засідання позивачем надана Додаткова угода № від 24 серпня 2012 року, якою змінено п. 1.1 договору, а саме сторони зобов'язалися діяти спільно для досягнення спільної мети: отримання правовстановлюючих документів, проектування, будівництво та введення в експлуатацію житлово-громадського комплексу по АДРЕСА_2 в Шевченківському районі м. Києва (перша черга будівництва, чотирьохсекційний будинок), а також змінено п. 3.2. Договору та ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» зобов'язалася передати ОСОБА_3 в натурі трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 на 9 поверсі, загальною площею 143,7 кв.м. і одне машиномісце АДРЕСА_1 в підземному паркінгу цього будинку будівельні вісі ГП -ВП ,3П -4П..
Крім того, суду надана довідка про повне інвестування загальної площі конкретної квартири за договором про спільну діяльність № 1283 від 11 вересня 2012 року за вказаним договором.
Проте у строк, вказаний в договорі, будівництво будинку не завершено, і у встановленому порядку актом державної приймальної комісії цей будинок в експлуатацію не введений, правовстановлюючих документів інвестору не видано.
Оскільки на даний час будинок в експлуатацію не введено, то таким чином, права позивача як добросовісного інвестора порушені. Він вчасно не отримав майно, на яке розраховував, укладаючи договір.
Оскільки за своєю правовою природою договір. Укладений між сторонами в даній справі, є інвестиційним договором, то правовідносини, які виникли між ними регулюються Законом України «Про інвестиційну діяльність».
Згідно ч.1 ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» в редакції від 1 січня 2003 року, що діяла на момент укладання договору, об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.
Згідно ч.5 ст. 7 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», об'єкт інвестування - квартира або приміщення соціально-побутового призначення (вбудовані в житлові будинки або окремо розташовані нежитлові приміщення (гаражний бокс, машиномісце тощо) в об'єкті будівництва, яке після завершення будівництва стає окремим майном.
Відповідно до ст. ст. 509, 526, 629 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання прав.
Згідно ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо).
Моментом виникнення майнових прав у їх носія вважається загально прийнятий момент набуття права власності, визначений ст. 328 ЦК України, - на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державні реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації, до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Відповідно до ст. 190 ЦК України, майном, як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визначаються речовими правами.
Згідно ст. 41 Конституції України, кожен громадянин має право на житло, держава створює умови, за яких кожен громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути позбавлений права власності, а також право власності є непорушним.
З огляду на викладене судова колегія вважає, що невиконання відповідачем зобов'язань, прийнятих на себе згідно договору призводить до порушення прав позивача, а саме: через порушення відповідачем строку прийняття об'єкту фінансування в експлуатацію та порушення строку передачі позивачу вказаного об'єкта фінансування, зареєструвати право власності на вказаний об'єкт у встановленому законом порядку неможливо.
Стосовно позовних вимог в частині визнання права власності на нерухоме майно та передачі його в натурі, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 331 ЦК України, правильно дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення цих вимог, оскільки будівництво багатоквартирного будинку є незавершеним.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в цій частині вимог обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, тому рішення в цій частині є законним і обґрунтованим, доводи апеляційної скарги висновків суду в цій частині не спростовують, підстав для скасування рішення в цій частині не вбачається, тому рішення суду в цій частині належить залишити без змін.
Що стосується висновку суду про відмову у задоволенні вимог в частині визнання за позивачем майнових прав, то з ним погодитися не можна, оскільки він суперечить вимогам закону.
Оскільки позивач, з метою захисту своїх прав та законних інтересів та задля запобігання відчуження у будь який спосіб профінансованого ним житлового приміщення, для відновлення свого порушеного права, просить визнати за ним майнові права щодо останнього, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
За таких обставин рішення суду в цій частині не можна визнати законним і обґрунтованим, тому воно підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2012 року в частині відмови у позові про визнання майнового права ОСОБА_3 на 3-кімнатну квартиру АДРЕСА_1 на 9-му поверсі загальною площею 143,7 кв.м. та одне місце у підземному паркінгу (будівельні вісі ГП -ВП ,3П -4П ) в житловому будинку, що розташований за адресою: м. Київ АДРЕСА_2 скасувати і в цій частині постановити нове рішення, яким позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» про визнання майнових прав на вказане майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3 майнове право на 3-кімнатну квартиру АДРЕСА_1 на 9-му поверсі загальною площею 143,7 кв.м. та одне місце у підземному паркінгу АДРЕСА_1 (будівельні вісі ГП -ВП ,3П -4П ) в житлово-громадському комплексі по АДРЕСА_2 в Шевченківському районі м. Києва (перша черга будівництва, чотирьохсекційний будинок).
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: М.В. Гаврилова
Судді: А.А. Пікуль
Т.О. Невідома