Верховний Суд України

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-5596 / 2006р.                                   Головуючий у 1 інстанції: Никандрова CO.

Суддя-доповідач: Мануйлов Ю.С.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2006 року                                                                                      м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:   Пільщик Л.В.

суддів:                  Мануйлова Ю.С.

Гончара О.С. при секретарі:   Ткаченко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області на постанову Василівського районного суду Запорізької області від 17 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги учаснику бойових дій,

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом. При цьому зазначав, що він є учасником бойових дій. Згідно ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня, він має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Такі виплати проводились не в повному обсязі. Загальна сума недоплати становить 1898 грн. 75 коп.

Посилаючись на порушення його права на виплату, просив суд стягнути з відповідача одноразову грошову допомогу за період 2003-2005 роки у розмірі 1898 грн. 75 коп.

Постановою Василівського районного суду Запорізької області від 17 липня 2006 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області на користь ОСОБА_1 1898 грн. 75 коп. грошової допомоги.

В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Василівської районної державної адмшістрації Запорізької області просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вивчивши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляцшна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 2 частини 1 статті 198 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Так, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, вірно керувався вимогами ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасники війни мають право на отримання до 5 травня щорічно одноразової допомоги в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Судом правильно встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням.

Відповідно до ч. З ст. 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, а також осіб прирівняних до них, передбачені цим Законом, є недійсними.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд правильно застосував положення ч. З ст. 2 Закону при вирішенні позову і обгрунтовано визнав, що відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє учасника бойових дій права на таку допомогу.

Слід зазначити, що Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.

Право ОСОБА_1 на отримання грошової допомоги не оспорюється відповідачем.

Разом с тим, суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги той факт, що позивачем безпричинно пропущений річний строк на звернення до суду за захистом свого порушеного права. Суд вважав, що спірні правовідносини між сторонами виникли до набрання чинності КАС України. Однак у випадку ненабрання чинності КАС України позивач хоча б і звертався в порядку позовного провадження, але при цьому суд мав би брати до уваги двомісячний строк на звернення до суду за захистом свого права передбачений Главою 31-А ЩІК України в редакції 1963 року. Отже, КАС України не обмежив, а навпаки поширив право громадян щодо строків на звернення до суду за захистом свого права. В зв'язку з чим судова колегія приходить до висновку про стягнення на користь позивача недоплаченої суми лише за 2005 рік.

Доводи апелянта про те, що вони не є належним відповідачем по справі безпідставні. Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено, що грошові допомоги виплачуються органами праці та соціального захисту.

Керуючись ст.ст. 198,201,205,206 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області задовольнити частково.

Постанову Василівського районного суду Запорізької області від 17 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги учаснику бойових дій змінити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області на користь ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу за 2005 рік у розмірі 1410 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду протягом одного місяця.