Верховний Суд України
Апеляційний суд Запорізької області
Справа 22-5026/ 2006 p. Головуючий у І інстанції Скользнєва Н.Г.
Суддя-доповідач: Краснокутська О.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого Маловічко С.В.
Суддів Краснокутськоі ОМ., Полякова О.З.
При секретарі Вертелецької І.В.
За участю адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від "23 червня 2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Жовтневої районної адміністрації Запорізької міської ради про визнання незаконним розпорядження Жовтневої районної адміністрації міської ради від 25 грудня 2002 року , зобов'язання Жовтневої районної адміністрації Запорізької міської ради виконати рішення виконкому Запорізької міської ради НОМЕР_1 , треті особи : ОСОБА_3, виконавчий комітет Запорізької міської ради
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2004 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Жовтневої районної адміністрації Запорізької міської ради , ОСОБА_3 про визнання незаконним розпорядження Жовтневої районної адміністрації міської ради від 25 грудня 2002 року , зобов'язання Жовтневої районної адміністрації Запорізької міської ради виконати в місячний термін рішення виконкому Запорізької міської ради НОМЕР_1 , визнання недійсним права власності ОСОБА_3 на жилу кімнату і сіни, третя особа : виконавчий комітет Запорізької міської ради.
У позові ОСОБА_2 зазначав , що йому на праві власності належить 23/50 частин жилого будинкуАДРЕСА_1, ОСОБА_3 належить право власності на 27/50 частин будинку , розташованого по вищезазначеній адресі, на підставі договору купівлі -продажу від 30.08.88 року. Крімтого, в їх розпорядженні знаходиться земельна ділянка площею 991 ка.м. В кінці 90-х років ОСОБА_3 самовільно побудував сіні а- 6, перебудував прибудову А-1 , збільшив висоту стін та перебудував її в жиле приміщення, які їм в подальшому були зареєстровані при інвентаризації земельної ділянки та будівель в 2001 році. Дозволу ОСОБА_3. на зазначені дії він не давав. Згідно до рішення виконкому Запорізької міськради НОМЕР_1 ОСОБА_3, зобов'язаний був знести самовільні споруди , а в разі відмови відповідні роботи по їх знесенню повинна була здійснити Жовтнева райдержадміністрація . ОСОБА_3 його не виконав,Жовтнева райадміністрації також не виконала та відмовляється виконувати. 25.12.2002 року Жовтнева райадміністрація видала розпорядження , згідно до якого дозволила ОСОБА_3 оформити право власності на жилу кімнату а-] та сіні а-6 .
Просив суд визнати незаконним розпорядження Жовтневої райадміністрації про оформлення права власності від 25.12.2002 року , визнати недійсним право власності ОСОБА_3, зобов'язати райдержадміністрацію виконати рішення виконкому Запорізької міськради НОМЕР_1 по зносу самовільних будівель та поновити строк для звернення до суду.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20 березня 2006 року роз'єднані позовні вимоги ОСОБА_2 до Жовтневої райадміністрації ОСОБА_3 про оформлення права власності на будівлі за адресою : АДРЕСА_1 та позовні вимоги того ж позивача про визнання недійсним права власності ОСОБА_3 та спонукання до виконання рішення виконкому Запорізької міської ради НОМЕР_1 - у самостійні провадження .
25.04.2006 року ОСОБА_2 уточнив свої вимоги по даній справі, пред'явивши їх в порядку адміністративного судочинства до Жовтневої райдержадміністрації м. Запоріжжя, 3-ті особи: ОСОБА_3, виконком Запорізької міської Ради про визнання незаконним розпорядження райдержадміністрації і спонукання до виконання рішення міської ради.
Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 червня 2006 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, посилаючись на те, що воно постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права та постановити нове рішення , яким задовольнити його позовні вимоги.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги , колегія судців прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно до вимог ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Звертаючись до суду з позовними вимогами про визнання незаконним розпорядження райдержадміністрації, спонуканні до виконання рішення виконкому та іншими у серпні 2004 року, а також пізніше, уточнюючи свої позовні вимоги, ОСОБА_2 не зазначав, у чому саме полягають порушення його прав діями райдержадміністрації.
Із матеріалів справи видно, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належить 27/50 частин жилого будинку АДРЕСА_1.
Із повідомлення ОП ЗМБТІ НОМЕР_2, схем-плану до висновків технічної експертизи , копії ухвали народного суду Жовтневого району м-Запоріжжя від 14-03.1962 року,, виднодцо між власниками будинку АДРЕСА_1 була укладена мирова угода про розділ жилого будинку в натурі і встановлення порядку користування земельною ділянкою .згідно до якої ОСОБА_4, правонаступником якого є ОСОБА_3, виділена частина будинку і відповідно у користування земельна ділянка, площею 495 kb.м, визначена у висновку технічної експертизи від 05.03.1962р. літ.8-ІІ, ОСОБА_4, правонаступником якої є ОСОБА_2, виділена в натурі частка будинку і у користування віділена земельна ділянка, зазначена на плані літ.Б-І, пл..455 кв.м. Мирова угода затверджена судом ухвалою, яка набрала законної сили.
Згідно до вимог ст.. 4 Закону України „Про власність" власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.
Перебудову нежилого приміщення у жиле ОСОБА_3 здійснив у частині будинку, яка належить йому на праві приватної власності, на виділеній йому земельній ділянці, а також, не порушуючи будівельні норми, збудував у своїй частині будинку прибудову сіней а-6 , що підтверджується висновком ДКП ,Храддроект" НОМЕР_3. На підставі висновків Головного управління архітектури та містобудування, СГПЧ-1, санітарно-епідеміологічної станції і у виконання рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №242 від 27.05.1999року"Про порядок оформлення документів районними адміністраціями Запорізької міської ради з питань індивідуальної забудови" в межах наданих їй повноважень, Жовтнева районна адміністрація м. Запоріжжя на законних підставах дозволила ОСОБА_3 оформити право власності на житлову кімнату і сіни.
Посилання позивача на порушення райдержадміністрацією вимог ст.144 Конституції України, а саме, на невиконання нею рішення Запорізької міської ради .НОМЕР_1 про знесення самовільних будівель є неспроможним, оскільки обов'язок знести самовільну прибудову ,що не відповідала будівельним нормам (6,9 х 1,97 м ), рішенням виконкому Запорізької міської ради було покладено на ОСОБА_3, і лише у разі невиконання ОСОБА_3 цього рішення Жовтнева райдержадміністрація була зобов'язана знести самовільну прибудову. ОСОБА_3 самостійно зніс прибудову і привів її у відповідний до будівельних норм розмір ,тому покладати на райдержадміністрацію обов'язок з виконання рішення підстав немає. Лише після приведення розміру прибудови у відповідність до вимог будівельних норм, на підставі висновків відповідних служб,райдержадміністрація дозволила ОСОБА_3 оформити право власності на прибудову.
Ствердження в апеляційній скарзі про те, що спірною прибудовою порушуються земельні права позивача є безпідставні, оскільки, як зазначено, прибудова, яку здійснив ОСОБА_3, розташована на земельній ділянці , яка рішенням суду , що набрало законної сили , була передана у користування ОСОБА_4,правонаступником якого є ОСОБА_3
Посилання представника ОСОБА_2 на те, що рішення виконкому про знос самовільної будівлі прийняте після надання дозволу на її оформлення відповідними елужбами,не є переконливими, оскільки рішення про знос приймалося на підставі раніш наданих висновків про порушення будівельних норм, а на час його постановления ОСОБА_3 , як вбачається з матеріалів справи, порушення у забудові були виправлені і відповідними службами наданий дозвіл на її оформлення.
Посилаючись на незаконність розпорядження райдержадміністрації, позивач підставою своїх позовних вимог визначав лише відсутність його згоди на оформлення права власності за ОСОБА_3 і ст.144 Конституції України і про порушення своїх земельних прав позивач не зазначав ні у позовних заявах, ані у судовому засіданні.
Інші доводи апеляційної скарги є також неспроможними і спростовуються здобутими доказами по справі.
Судом повно і всебічно з'ясовані обставини справи, що мають для неї значення,висновки відповідають цим обставинам і набутим доказами, характер правовідносин між сторонами судом визначений правильно, норми матеріального і процесуального права не порушені і застосовані правильно, постановлено законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст. 198,200,206 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Жовтневого районного суду м. Запорізької області від 23 червня 2006 року по цій справі -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця..