ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

Вищий  господарський  суд  України  у складі колегії суддів:

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом  до Відкритого  акціонерного товариства „Донецькобленерго" в особі Макіївських електричних  мереж про стягнення 8482,00 грн. - суми невикористаного авансу на придбання матеріалів, 293,75 грн. грн. суми пені за несвоєчасний звіт з використання авансу на придбання матеріалів, та 666,43 грн. - суми пені за несвоєчасний звіт з використання авансу на придбання обладнання за договором на виконання робіт № 666/03-4 від 18.11.03 р., мотивуючи свої вимоги посиланням на Наказ Міністерства фінансів України від 06.04.98 р., статтю 536, 610-612 Цивільного кодексу України, статтю 193, 199, 217, 231 Господарського кодексу України, статтю 54 Господарського процесуального кодексу України.

В подальшому на підставі статті 22 Господарського  процесуального кодексу України позивач звернувся з заявою про збільшення розміру позовних вимог та додатково просив стягнути з відповідача 1735,90грн. - суму штрафу за порушення строків виконання робіт.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що договір №666/03-4 від 18.11.03 р.  укладав з ДК „Укрвуглереструктуризація", а не з позивачем; на втрату цим договором  юридичної сили у зв'язку із закінченням строку його дії; на своєчасну здачу звіту про використання авансу на придбання матеріалів та на порушення стосовно ВАТ “Донецькобленерго” справи про банкрутство, що виключає застосування до нього пені та штрафних санкцій.

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.05.2006р. (суддя Донець О.Є.) відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Рішення вмотивовано статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом”, необгрунтованістю позовних вимог про стягнення з відповідача пені та штрафу на підставі пунктів 4.4, 15.8 договору №666/03-4 від 18.11.03р., оскільки останні нараховані позивачем у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів; належним виконанням відповідачем зобов’язань по направленню звіту про використання авансу.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.07.2006р. (судді: Н.В. Акулова-головуючий, Т.Д.Геза, А.М.М’ясищев) рішення господарського суду Донецької області від 22.05.2006р. залишено без змін.

Постанова вмотивована повнотою встановлення судом першої інстанції обставин справи та вірним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись при цьому на порушення судами попередніх інстанцій статей 193, 526 Господарського кодексу України, статті 33 Господарського процесуального кодексу України та на неповне встановлення обставин справи.

Відповідач –Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго”, у відзиві на касаційну скаргу відхилив її доводи, вказавши на законність та обгрунтованість судових рішень.

Позивач не скористався правом на участь представника в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представника відповідача,  присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга  не підлягає задоволенню з таких підстав

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

З матеріалів справи вбачається, що, відповідно пункту 3.2 Статуту Державного підприємства “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств”, правонаступником прав   та   обов'язків   ДП   "Українська   державна   компанія   з   реструктуризації підприємств   вугільної   промисловості"   згідно  з розподільним балансом є Державне підприємство "Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств".

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що Українською державною компанією з реструктуризації підприємств вугільної промисловості "Укрвуглереструктуризація" та відповідачем укладено договір на виконання робіт № 666/03-4 від  18.11.2003 р., відповідно до якого відповідач забов'язявся на свій ризик виконати роботи з будівництва Пл-6 за адресою: м. Макіївка, с. Комсомольський, депо № 2 ТТУ і приєднання ТП "Нафтобаза" до ПЛ - 6 кв. ПС ш. 19-20 визначені позиційним списком у додатку № 1 у встановлений строк, а позивач прийняти та оплатити роботи зі строком дії до 31.12.2005 р.

27.04.04р. між сторонами укладена додаткова угода № 2-720 до договору № 666/03-4 про зміну предмету договору № 666/03-4 та строку дії договору. 13.10.2005 року між сторонами укладена додаткова угода № 1474 про зміни доповнення до договору № 666/03-4 від 18.11.03р. на виконання робіт по будівництву Пл. - 6 кВ.

Відповідно до пункту 4.3 договору № 666/03-4 від  18.11.2003р. позивач (замовник) перераховує відповідачу (підрядчику) аванс в розмірі 8482 грн., в тому числі ПДВ 1414 грн. на придбання матеріалів і 100% попередню оплату на придбання обладнання в розмірі 2400 грн. в тому числі ПДВ 4000грн. в обумовлений термін після надання Підрядчиком документів: розрахунків, що обґрунтовують необхідність одержання авансу. Розмір авансу на придбання матеріалів не може перевищувати 30% річного обсягу робіт.

           Згідно пункту 4.4 цього договору передбачено, що підрядчик (відповідач)  зобов’язаний використати аванс на придбання матеріалів впродовж трьох місяців та одного місяця на придбання обладнання з дня надходження коштів на його рахунок. Невикористану суму авансу Підрядчик забов'язаний повернути Замовникові на його реєстраційний рахунок в управління Державного казначейства України у Донецькій області.

У разі перевищення вказаного терміну повернення невикористаної суми авансу Підрядчик сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожний день цього перевищення до Державного бюджету України (наказ Міністерства фінансів України № 83 від 06.04.1998 року і лист Міністерства фінансів України від 09.11.2000 року №031-103/11-12095).

Підрядчик надає звіт про використання авансу впродовж п'яти днів з дня закінчення терміну його використання. У разі порушення терміну надання звіту Підрядчик сплачує замовнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожний день цього порушення

Пункт 15.8 договору № 666/03-4 від  18.11.2003р передбачає, що при невиконанні Підрядчиком робіт згідно з пунктом  3.2 цього договору він сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від підсумкової вартості невиконаних робіт у відповідні строки, що встановлені графіком робіт.

Суди попередніх інстанцій встановили, що позивачем згідно платіжного доручення №2775 від 25.11.05р. на суму 32482грн. перераховано відповідачу аванс в сумі 8482грн. та попередню оплату в сумі 24000грн., а відповідачем супровідним листом, реєстром первинних документів підтверджено направлення позивачу звіту про використання авансу для придбання матеріалів, а саме накладних № 1668 від 18.11.2005 р. та №1736 від 30.11.2005р.

Листом від 22.02.06р.  до Державного казначейства Донецької області Державне підприємство “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” підтвердило прийняття звіту про використання авансу  в сумі 24000 грн. на придбання обладнання.

Встановлено, що аванс в сумі  8482 грн., згідно пункту 4.4 договору №666/03-4 від 18.11.2003р. використовується на придбання матеріалів впродовж трьох місяців, тобто до 25.02.2006р., а звіт про використання авансу відповідач повинен надати впродовж п'яти днів з дня закінчення терміну його використання; звіт надано відповідачем позивачу 24.02.2006 р., тобто в строки обумовлені договором.

Окрім цього, враховуючи, що відповідно до пункту 4.3 цього ж договору сума авансу складає 8482 грн., а  відповідачем позивачу надана до звіту накладна № 1736 від 30.11.2005р. на суму 8700 грн., апеляційна інстанція дійшла обгрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог в частині стягнення з відповідача 8482 грн. суми невикористаного авансу на придбання матеріалів та пені в сумі 293,75 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.11.04р.
по справі № 5/94Б порушено справу про банкрутство стосовно Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно статті 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом" мораторій на  задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі  господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконанні чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків ні загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів.

Отже, оскільки пеня та штраф нараховані позивачем на підставі пунктів 4.4 та 15.8  договору №666/03-4 від 18.11.2003р. у період дії вищевказаного мораторію, апеляційний господарський суд правомірно відмовив в їх стягненні з відповідача.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Стягнення перерахованого авансу в судовому порядку, а також застосування штрафу та пені, є наслідком порушення відповідачем його зобов’язань, чим, за частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України, є невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання.

Таким чином, встановивши відсутність порушень зобов’язаннян суди дійшли обгрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог щодо стягнення з відповідача 8482,00грн. - суми невикористаного авансу на придбання матеріалів, 293,75грн. грн. - суми пені за несвоєчасний звіт з використання авансу на придбання матеріалів, 666,43 грн. - суми пені за несвоєчасний звіт з використання авансу на придбання обладнання за договором та 1735,90грн. - суми штрафу за порушення строків виконання робіт.

Також суди правомірно застосували статтю 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”

На підставі встановлених фактичних обставин місцевим господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, та правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції, відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, повторно розглядаючи справу, повно з’ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої заявником апеляційної скарги. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням статті 105 Господарського процесуального кодексу України  та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями.

Наведені скаржником доводи стосуються обставин справи та оцінки доказів, встановлених судами попередніх інстанцій, що, відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, виходить за межі касаційної інстанції.

Твердження заявника про порушення і неправильне застосування  апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи, в зв’язку з чим підстав для скасування ухвалених у справі судових рішень колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України  

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.07.2006р. у справі № 20/102 господарського суду Донецької області залишити без змін.

Головуючий                                                                                         Т. Дроботова

Судді:                                                                                                    Н. Волковицька

Л. Рогач