ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.11.2012 Справа № 18/1664/12
за позовом Публічного акціонерного товариства "ВЕПР", 39631, вул. Київська, б. 64, м. Кременчук, Полтавської області
до Кременчуцької міської ради Полтавської області, 39600, пл. Перемоги, б. 2, м. Кременчук, Полтавської області
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Держкомзему у м. Кременчук, 39602, вул. 60 років Жовтня, б. 80, м. Кременчук, Полтавської області
про визнання договору оренди землі таким, що закінчився та не був поновлений
Суддя Погрібна С.В.
Представники сторін:
від позивача: Ботош О.І. довіреність б/н від 12.06.2012р.
від відповідача: Лазоренко С.М. довіреність №4 від 08.02.2012р.
від третьої особи: не з"явився.
У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, залучено до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.
Суть справи: Розглядається позовна заява в якій позивач просить суд визнати Договір оренди землі від 01 червня 2005 року укладений між Кременчуцькою міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Кременчуцьке автотранспортне підприємство 15356" таким, що закінчився 01 квітня 2010 року та не був поновлений.
Публічне акціонерне товариство "ВЕПР" є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцьке автотранспортне підприємство 15356", що підтверджується статутом Публічного акціонерного товариства "ВЕПР" (а.с.13).
02.11.2012р. представником позивача було подано заяву про збільшення позовних вимог (вхід.№14597д від 02.11.2012р., а.с.143- 147) в якій позивач просить суд:
- визнати Договір оренди землі від 01 червня 2005 року укладений між Кременчуцькою міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Кременчуцьке автотранспортне підприємство 15356" таким, що закінчився 01 квітня 2010 року та не був поновлений;
- зобов"язати Кременчуцьку міську раду вилучити землі Публічного акціонерного товариства "ВЕПР", окрім тих, що знаходяться під будівлями та під асфальтобетонним покриттям, яке знаходиться на балансі Публічного акціонерного товариства "ВЕПР".
Відповідно до частини 4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку
досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 ГПК України в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві (п. 3.10 Постанова пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Суд відхиляє дану заяву, оскільки позивач фактично змінює позовні вимоги.
Згідно частини 4 ст.22 ГПК України право на зміну предмету позову може бути реалізоване позивачем до початку розгляду справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК України з доданням до неї документів, передбачених ст. 57 ГПК України. Невідповідність згаданої заяви вимогам вказаних норм процесуального права є підставою для її повернення відповідно до ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Початок розгляду справи по суті має з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог (п.3.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Представник відповідача в судове засіданні надав клопотання (віхд.№13013д від 02.10.2012р., а.с.77) де просить суд припинити провадження у справі, оскільки предметом даного позову є встановлення правового факту, а саме, факту визнання договору оренди землі таким, що закінчився та не був поновлений.
Також відповідач посилається на те, що даний спір не підсудний господарським судам, оскільки відсутні між позивачем та Кременчуцькою міською радою спори, що виникли при укладенні, зміні чи розірванні спірного договору оренди землі.
Крім того, зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає матеріально правовим способам захисту встановленим ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.
Третя особа представництво у судове засідання жодного разу не забезпечила. В наданій заяві (вхід.№14339д від 29.10.2012р.) просить суд проводити розгляд справи без участі представника (а.с.122).
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:
25.12.1996р. на підставі рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №1470 від 19.12.1996р. Кременчуцькому автотранспортному підприємству 15356 була надана в постійне користування земельна ділянка по вул. Київській, 64 в м. Кременчуці та видано державний акт на право постійного користування землею №131 від 25.12.1996р. (а.с.26-29).
Рішенням XXXI сесії IV скликання Кременчуцької міської ради Полтавської області від 07.04.2005р. Рада вирішела (а.с.25):
- рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №1470 від 19.12.1996р. "Про надання Кременчуцькому державному автотранспортному підприємству 15356 в постійне користування земельної ділянки по вул. Київській, 64 в м. Кременчуці" та державний акт на право постійного користування землею №131 від 25.12.1996р. вважати такими, що втратили чинність;
- передати Відкритому акціонерному товариству "Кременчуцьке автотранспортне підприємство 15356" в оренду до 01.04.2010 року дві земельні ділянки загальною площею 95960 кв.м., за рахунок земель наданих в постійне користування Кременчуцькому автотранспортному підприємству 15356, для експлуатації і обслуговування будівель і споруд автотранспортного підприємства по вул. Київській, 64 з платою за землю в розмірі 1,5% від грошової оцінки землі щорічно.
На виконання вказаного рішення 01.06.2005р. було укладено договір оренди землі між Кременчуцькою міською радою (відповідач, орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Кременчуцьке автотранспортне підприємство 15356" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ВЕПР" (позивач, орендар), та зареєстрований у Полтавській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах "про що у державному реєстрі вчинено запис за №040554800052 від10.06.2005р. (а.с.15-18).
Відповідно до умов вказаного договору орендодавець (відповідач) передав, а орендар (позивач) прийняв в строкове платне користування дві земельні ділянки несільськогосподарського призначення (кадастрові номери: 5310436100:04:001:0055 (головна ділянка, ділянка 1); 5310436100:04:001:0056 (ділянка 2); 5310436100:04:001:0063 (ділянка спільного користування) для експлуатації і обслуговування будівель і споруд автотранспортного підприємства по вул. Київській, 64 в м. Кременчуці, що підтверджується Актом приймання-передачі, який є невід"ємною частиною договору, від 08.04.2005р. (а.с.24).
Пунктом 9 договору передбачено, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 1,5% від грошової оцінки землі щорічно. Щомісячна плата за землю у 2005 році складала 4422,07 грн.
Даний договір укладено 01.04.2005р., та діє до 01.04.2010р. (п.8 Договору). Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк . У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Приватне акціонерне товариство "Вепр" не надсилало до Кременчуцької міської ради, протягом одного місяця до закінчення договору лист-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки від 01.06.2005р.
В зв"язку з чим позивач просить суд визнати Договір оренди землі від 01 червня 2005 року укладений між Кременчуцькою міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Кременчуцьке автотранспортне підприємство 15356" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ВЕПР" таким, що закінчився 01 квітня 2010 року та не був поновлений.
Так, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:
- визнання наявності або відсутності прав;
- визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;
- відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;
- припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;
- присудження до виконання обов'язку в натурі;
- відшкодування збитків;
- застосування штрафних санкцій;
- застосування оперативно-господарських санкцій;
- застосування адміністративно-господарських санкцій;
- установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;
- іншими способами, передбаченими законом.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України та ч. 2 ст. 20 ГК України одним із способів захисту прав та інтересів є припинення правовідношення.
Отже, суд може захистити порушене право шляхом припинення правовідношення, а не визнання договору оренди землі таким, що закінчився та не був поновлений.
Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права не відповідає матеріально правовим способам захисту встановленим ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.
Пунктом 4.3. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, якщо господарський суд, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити в позові, а не припиняти провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України
Згідно положень ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і запереченнями поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивач не навів інших положень закону, якому відповідає визначений ним спосіб захисту порушеного права, також не передбачений Договором від 01.06.2005р.
Понесені при пред'явленні позову судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 32-34, 34, 49, 82-85 ГПК України, ст. 20 ГК України , ст. 16 ЦК України, суд -
ВИРІШИВ:
Відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Повне рішення складено 09.11.2012р.
Суддя Погрібна С.В.