Р І Ш Е Н НЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за  апеляційною скаргою Чернігівської міської ради на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 травня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради про визнання дій незаконними, зобов'язання відповідача передати у власність земельну ділянку,

                                                    В С Т А Н О В И В:

            У липні 2008 року ОСОБА_1 звернулася   з позовом до Чернігівської міської ради про визнання незаконними дій Чернігівської міської щодо зняття з розгляду заяви про передачу у власність земельної ділянки площею 1.9816 га по АДРЕСА_1, а також просила зобов'язати відповідача передати зазначену земельну ділянку їй у власність для ведення особистого селянського господарства. Позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що відповідно до п. 147 рішення 22 сесії 5 скликання Чернігівської міської ради від 21.11.2007 року їй було передано в короткострокову оренду земельну ділянку строком на 5 років площею 1.9816 га по АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства, в зв'язку з чим 7.12.2007 року було укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки. В лютому 2008 року позивачка звернулася з заявою на ім'я міського голови м. Чернігова з проханням передати у власність безоплатно земельну ділянку площею 1.9816 по АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства. До заяви було додано належним чином підготовлену і погоджену технічну документацію.  Заяву було включено до проекту рішення 25 сесії 5 скликання Чернігівської міської ради від 20.02.2008 року під пунктом 7.8., але на сесії це питання безпідставно було знято з розгляду. Відповідно ж до  п.11 ст. 118 ЗК України у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку. Наявність  у неї права   на  отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в розмірі до 2 га ґрунтується на положеннях статей 116, ч.1 та ч.2 ст. 118 ст. 121 ЗК України.

           Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 травня 2008 року визнано незаконними дії Чернігівської міської ради щодо зняття з розгляду заяви про передачу у власність земельної ділянки площею 1.9816 га по АДРЕСА_1. Зобов'язано Чернігівську міську раду передати у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства зазначену  земельну ділянку площею 1.9818 га по АДРЕСА_1

           Заслухавши доповідача, учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до слідуючого висновку.

           Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 виходила із того, що вона має право на приватизацію земельної ділянки саме в такому порядку, оскільки  земельна ділянка знаходиться в неї в користуванні і  міській раді надано  всі необхідні документи для прийняття рішення.

           Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив із того, що відповідачем було порушено порядок вирішення та передачі у власність земельної ділянки, чим порушено право позивачки на отримання земельної ділянки у власність, на що вона має право відповідно до частин 1 та 2 ст. 118 ЗК України  для ведення особистого селянського господарства в розмірі до 2 га,  визначеному  ст. 121 ЗК України.

           Судом встановлено, що відповідно до п. 147 рішення 22 сесії 5 скликання Чернігівської міської ради від 21.11.2007 року позивачці було передано земельну ділянку в короткострокову оренду строком на 5 років площею 1.9816 га по АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства, в зв'язку  з чим 7.12.2007 року було укладено договір оренди  зазначеної земельної ділянки. В лютому 2008 року позивачка звернулася з заявою на ім'я міського голови м. Чернігова про передачу їй у приватну власність безоплатно спірну ділянку для ведення особистого селянського господарства. До заяви було додано підготовлену і погоджену належним чином технічну документацію. Розгляд  заяви було включено до проекту рішення 25 сесії 5 скликання Чернігівської міської ради від 20.02.2008 року  під п. 7.8, але  заяву було знято з розгляду.

           Проте,  такий  висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи. Недоведеними є обставини щодо наявності у позивачки права  на  отримання    земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в порядку передбаченому ч.1 та ч. 2 ст. 118 ЗК України, що має значення для справи і  які суд   вважав встановленими,  а не в порядку відведення земельної ділянки, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права.

           Так, відповідно до частин 1  та 2 ст. 118 ЗК України, громадянин,   зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради  за місцезнаходженням земельної ділянки.

           Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний  строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

           Таким чином,  громадянин має право на приватизацію лише тієї земельної ділянки, яка перебуває в його користуванні.

           Відповідно до частини першої ст. 81 ЗК України громадяни України  набувають права власності на земельні ділянки, зокрема і на підставі приватизації земельних ділянок, але лише тих,  що були раніше надані їм у користування.

           Право користування  земельною ділянкою було закріплено ЗК України  1992 року.

           Земельним кодексом  2001 року не передбачено надання земельних ділянок у  користування громадянам і  юридичним особам, окрім підприємств, установ і організацій, що належать до державної або комунальної власності.

            Таким чином,  виходячи зі змісту статей 81, 116, частин 1та 2 ст. 118 ЗК України, в порядку визначеному ч. 1 ст. 118 ЗК України підлягають приватизації лише земельні ділянки, які були надані в користування громадянам до 2001 року.

           Відповідно ж до ч. 1 п. 6 Перехідних положень  ЗК України  2001 року громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

           Якщо ж земельна ділянка не надавалася в користування відповідно до норм земельного кодексу 1992 року, то громадяни мають право на отримання у власність землю відповідно до пункту б ч. 1 ст. 81,  ч.2 та  п. в ч.3 ст. 116 ЗК України в порядку визначеному  частинами 6-10 ст. 118 ЗК України.

           Позивачка   спірну земельну ділянку у користування  відповідно до норм земельного кодексу України в редакції 1992 року не отримувала, а  нею вона була отримана в короткострокову оренду згідно договору оренди від 7 грудня 2007 року  без розроблення проекту її відведення для експлуатації частини нерухомого майна (виробничий корпус з прибудовами та теплиці), а не для ведення особистого селянського господарства, укладеного на  виконання  п. 147 рішення 22 сесії п'ятого скликання Чернігівської міської ради від 21 листопада 2007 року.

           Крім того, згідно довідки управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства  за Акуленко О.Д не зареєстровано   на території м. Чернігова і  позивачка не надала даних  про те,  чи не використала вона  таке право на території України.

           За таких обставин, залишенням заяви  ОСОБА_1  без розгляду  не  було порушено її законних прав і інтересів, оскільки вона не має права на приватизацію земельної ділянки в порядку, передбаченому частинами 1 та 2 ст. 118 ЗК України, а органом місцевого самоврядування  зазначені дії вчинено в межах  своїх повноважень.

           Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

             Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309  пунктів 3 і 4,  314, 316, 317, 319  ЦПК України, суд  -

                                                         В И Р І Ш И В:

           Апеляційну скаргу Чернігівської міської ради задовольнити частково.

           Рішення  Деснянського районного суду м. Чернігова   від 16 травня 2008 року  скасувати. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради про визнання незаконними дій Чернігівської міської ради щодо зняття з розгляду заяви про передачу у власність земельної площею 1.9816 га по АДРЕСА_1, зобов'язання відповідача передати у власність  ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 площею 1.9816 га  відмовити.

         Рішення   набирає законної сили  з моменту його проголошення  і може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців після проголошення.

Головуючий:                                      Судді: