РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/0191/1749/2012Головуючий суду першої інстанції:Шкуліпа В.І.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Моісеєнко Т. І.

РІШЕННЯ

"20" листопада 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіМоісеєнко Т.І.,

СуддівЛоманової Л.О., Редько Г.В..,

При секретаріКувшиновій А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Консоль ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія «Консоль- Строй ЛТД» про визнання недійсними договорів пайової участі в будівництві та стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами, за апеляційною скаргою ТОВ Будівельна компанія «Консоль-Строй ЛТД» на рішення Керченського міського суду АРК від 20 вересня 2012 року , -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_6 звернувся в суді зх. позовом до ОСОБА_7, ТОВ «Консоль ЛТД», ТОВ Будівельна компанія «Консоль- Строй ЛТД» про визнання недійсним договору про пайову участь в будівництві , укладеного 07.12.2009 року між ОСОБА_7 та ТОВ «Консоль ЛТД», ТОВ Будівельна компанія «Консоль- Строй ЛТД», додаткової угоди до вказаного договору від 17.12.2009 року, договору про пайову участь в будівництві №0193\363-201 ( р) від 19.04.2011 року, укладеного між тими ж сторонами, та стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами

Позовні вимоги мотивовані тим, що 07.12.2009 року між ОСОБА_7 та ТОВ «Консоль ЛТД», ТОВ Будівельна компанія «Консоль- Строй ЛТД» був укладений договір № 2559\363-193(р), згідно з умовами якого учасники домовились на підставі об'єднання своїх вкладів спільно діяти для досягнення загальної мети - будівництва багатофункціонального комплексу по Адміралтейському проїзду в м.Керчі. Відповідно до п.3.1 договору ОСОБА_7 ( пайщик) зобов'язалась внести грошові кошти ( пай) в розмірі, еквівалентному 48600 доларів США. Строк виділу частки пайщика був визначений пунктом 1.2 договору , а саме 4 квартал 2011 року. За додатковою угодою до вказаного договору від 17.12.2009 року сторони домовились, що пайщик в рахунок свого вкладу вносить грошові кошти у гривнях України за курсом НБУ на момент внесення паю.

Крім того, 19.04.2011 року між ОСОБА_7 та ТОВ «Консоль ЛТД», ТОВ Будівельна компанія «Консоль- Строй ЛТД» був укладений договір пайової участі в будівництві багатофункціонального комплексу по Адміралтейському проїзду в м.Керчі. №0193\363-201 (р) за аналогічними умовами, розмір паю за вказаним договором був встановлений в еквіваленті 19800 доларів , строк виділу частки пайщика визначений в 4 кварталі 2012 року.

Позивач вказує, що відповідач ОСОБА_7 в повному обсязі виконала свої зобов'язання за вказаними договорами, сплативши за договором від 07.12.2009 року 457861 грв, за договором від 19.04.2011 року 154600 грв.. а всього 612461 грв.

Вказані кошти є спільною сумісною власністю подружжя, однак його згоди на укладення вказаних договорів і на розпорядження сумісно нажитим майном ОСОБА_7 не отримувала, що є порушенням положень ст.65 СК України.

На підставі наведеного та керуючись положеннями ст.203,215,216,236 ЦК України позивач просив визнати недійсними договори про пайову участь у будівництві, укладені 07.12.2009 року, додаткову угоду до вказаного договору від 17.12.2009 року, та договір від 19.04.2011 року, повернувши сторони у первісне положення.

Крім того, посилаючись на те, що ТОВ Будівельна компанія «Консоль- Строй ЛТД» неправомірно використовувала сплачені за договорами пайової участі грошові кошти сумі 612461 грв., просив стягнути відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 105125,70 грв. та судові витрати по справі.

Рішенням Керченського міського суду від 20.09.2012 року позовні вимоги ОСОБА_6 були задоволені.

Визнано недійсними з моменту їх укладення договір пайової участі у будівництві №2559\363-193 (р) від 07.12.2009 року, додаткову угоду до вказаного договору від 17.12.2009 року та договір пайової участі у будівництві №0193\363-201 (р) від 19.04.2011 року, укладені між ОСОБА_7 та ТОВ «Консоль ЛТД», ТОВ Будівельна компанія «Консоль- Строй ЛТД». Сторони повернені у первісне положення.

Стягнуто з ТОВ Будівельна компанія «Консоль- Строй ЛТД» на користь ОСОБА_6 оплачені кошти в сумі 612461 грв.

Стягнуто з ТОВ Будівельна компанія «Консоль- Строй ЛТД» на користь ОСОБА_6 відсотки за користування чужими грошовими коштами в сумі 105125 грв.70 коп.

Судом також було вирішене питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням , ТОВ Будівельна компанія «Консоль- Строй ЛТД» принесена апеляційна скарга в який йдеться про скасування рішення суду першої інстанції і прийняття нового рішення по праві про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6.

Апелянт вважає, що судом неправомірно застосовані до спірних правовідносин положення ст.536, 1212, 1214, та 1048 ЦК України щодо нарахування відсотків за безпідставне одержання та використання коштів, оскільки правовідносини сторін виникли не з безпідставного одержання ТОВ Будівельна компанія «Консоль- Строй ЛТД» коштів від ОСОБА_7, а вказані грошові кошти були внесені останнью на підставі договорів про пайову участь у будівництві, які по суті є договорами про сумісну діяльність і регулюються положеннями глави 77 ЦК України.

Апелянт також вважає, що під час розгляду справи суд неправильно застосував положення ст.216 ЦК України, стягнувши кошти в розмірі 612461 грв. на користь ОСОБА_6, який не був стороною за договорами про пайову участь у будівництві..Тобто, у випадку визнання угоди недійсною, грошові кошти мали бути повернені стороні за договором, а саме ОСОБА_7, а не іншій особі.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши надані сторонами докази в сукупності із іншими матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб 11.08.2006 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії !-АП НОМЕР_2. ( а.с.24)

З матеріалів справи також вбачається, що 07.12.2009 року року між ОСОБА_7 та ТОВ «Консоль ЛТД», ТОВ Будівельна компанія «Консоль- Строй ЛТД» був укладений договір № 2559\363-193(р), згідно з умовами якого учасники домовились на підставі об'єднання своїх вкладів спільно діяти для досягнення загальної мети - будівництва багатофункціонального комплексу по Адміралтейському проїзду в м.Керчі. Відповідно до умов вказаного договору та додаткової угоди до договору від 17.12.2009 року ОСОБА_7 внесла на рахунок ТОВ фірми «Консоль ЛТД» протягом з 09.12.2009 року по 12.10.2010 року 457861 грв., що підтверджено відповідними квитанціями та не оспорюється сторонами ( а.с. 8-12,13-15)

Надалі, 19.04.2011 року між ОСОБА_7 та ТОВ «Консоль ЛТД», ТОВ Будівельна компанія «Консоль- Строй ЛТД» був ще укладений договір пайової участі в будівництві багатофункціонального комплексу по Адміралтейському проїзду в м.Керчі. №0193\363-201 (р) , за яким ОСОБА_7 протягом з 29.04.2011 року по 29.06.2011 року сплатила 154600 грв. ( а.с.16-19,20)

Розглядая справу суд першої інстанції дійшов висновку про те, що укладення вказаних договорів і сплата за ними грошових коштів були здійснені ОСОБА_7 без згоди свого чоловіка ОСОБА_6. ( позивача по справі), що є порушенням вимог ст.65 СК України і підставою для визнання договорів про пайову участь в будівництві недійсними, з поверненням сторін у первісне становище.

З вказаними висновками не може погодитись колегія суддів, оскільки вони не відповідають вимогам діючого законодавства.

Відповідно до положень ст.61 СК України, майно набуде подружжя під час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю. З положень ст..63 СК України вбачається , що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування та розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності.

Частиною 2 ст.65 СК України презюмірується, що при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Вказаною нормою закону також передбачено, що дружина , чоловік мають право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним , як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди.

З положень ч.3 ст.65 СК України вбачається, що для укладення одним з подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і ( або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_7 та ТОВ «Консоль ЛТД», ТОВ Будівельна компанія «Консоль- Строй ЛТД» у 2009 році та у 2011 році були укладені договори про пайову участь у будівництві, згідно з умовами яких учасники домовились на підставі об'єднання своїх вкладів спільно діяти для досягнення загальної мети - будівництва багатофункціонального комплексу по Адміралтейському проїзду в м.Керчі. Тобто, вказаний договір по суті є договором про сумісну діяльність, правовідносини сторін за яким регулюються положеннями глави 77 ЦК України.

Відповідно до положень ст.1131 ЦК України договір про сумісну діяльність укладається в письмовій формі, не потребує нотаріального посвідчення та державної реєстрації. Таким чином, законом не передбачено отримання письмової згоди подружжя на укладення другим з подружжя договорів про сумісну діяльність.

Висновки суду про те, що оспорювані договори були укладені стосовно цінного майна , в зв.язку з чим згода другого з подружжя на їх укладення повинна бути надана письмово, не можна визнати обгрунтованими.

З загальних положень сімейного законодавства вбачається, що поняття цінного майна застосовується до правовідносин, які існують між подружжя, в залежності від їх матеріально-побутового становища і прибутку.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін в засіданні суду апеляційної інстанції вбачається, що матеріально- побутове становище подружжя ОСОБА_7 та їх сімейний дохід були достатніми для того, щоб дружина мала намір подарувати свому чоловіку яхт-клуб.

При цьому, з письмової заяви ОСОБА_7 вбачається, що самостійного доходу під час шлюбних відносин з ОСОБА_6 вона не мала, а для укладення договорів про пайову участь у будівництві багатофункціонального комплексу по Адміралтейському проїзду в м.Керчі використовувала подружні сімейні кошти ( а.с.67-68) Доказів про те, що ОСОБА_6 звертав увагу на витрачання вказаних коштів з сімейного бюджету і заперечував проти їх витрачання, матеріали справи не містять.

Враховуючи ті обставини, що правовідносини між ТОВ «Консоль ЛТД», ТОВ Будівельна компанія «Консоль- Строй ЛТД» та ОСОБА_7 існували тривалий час, договори про сумісну діяльність між сторонами укладались неодноразово, грошові кошти за вказаними договорами витрачались з сімейного бюджету протягом з 09.12.2009 року по 29.06.2011 року, колегія суддів вважає, що для подружжя ОСОБА_7 грошові кошти, витрачені за вказаними договорами, не є цінним майном, а для укладення вказаних договорів і внесення за ними коштів згода ОСОБА_6 не повинна була висловлена письмово.

Крім того, оспорювані договори були спрямовані на набуття подружжя права власності на частку нерухомого майна багатофункціонального комплексу по Адміралтейському проїзду в м.Керчі, тобто договори були укладені в інтересах сім.ї.

Частиною 1 ст.215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3,5,6 ст.203 цього Кодексу.

З положень ч.1 ст.203 ЦК України вбачається, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Безсуперечних доказів про те, що зміст правочинів, укладених ОСОБА_7 з ТОВ «Консоль ЛТД» не відповідає вимогам чинного законодавства, або укладений у невстановленій законом формі ( ч.4 ст.203 ЦК, ст.1131 ЦК) матеріали справи не містять.

Матеріали справи також не містять доказів про те, що волевиявлення ОСОБА_8 під час укладення договорів не було вільним і не відповідало її внутрішній волі ( ч.2 ст.203 ЦК України).

Навпаки, судом встановлено, що волевиявлення учасників правочину було спрямоване на реальне настання правових наслідків -. будівництво багатофункціонального комплексу по Адміралтейському проїзду в м.Керчі, про що не заперечувала представник ОСОБА_7 в засіданні суду апеляційної інстанції ( ч.5 ст.203 ЦК України ).

Частиною 2 ст.65 СК України передбачено, що дружина , чоловік мають право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним , як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди.

Проте, під час звернення з таким позовом , позивач повинен надати докази про те, він згоди на укладення оспорюваного правочину не надавав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 в позові посилався на те, що не була витребувана його письмова згода на укладення ОСОБА_7 вказаних правочинів.

Оскільки безсуперечних доказів про те, що на укладення оспорюваних договорів згода другого подружжя повинна бути висловлена письмово матеріали справи не містяить, колегія суддів вважає позовні вимоги ОСОБА_6 є недоведеними.

Проте, відповідно до положень ст.10,60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

За такими обставинами, підстав для визнання правочинів недійсними на підставі ч.1,3, 4,5 ст.203, ч.1 ст. 215 ЦК України колегія суддів не вбачає.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суд порушив вимоги ч.1 ст.216 ЦК України, стягнувши грошові кошти, сплачені ОСОБА_7 за договорами про пайову участь у будівництві , на користь ОСОБА_6, який взагалі не був стороною за вказаними правочинами.

Колегія суддів також погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суд безпідставно застосував до спірних правовідносин положення ст. 536, 1212,1214 та 1048 ЦК України, оскільки вони на правовідносини, що склалися між ОСОБА_7 та ТОВ «Консоль ЛТД», ТОВ Будівельна компанія «Консоль- Строй ЛТД» і витікають з договорів про пайову участь в будівництві , не розповсюджуються.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення по справі є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303,314,316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ТОВ Будівельна компанія «Консоль-Строй ЛТД» на рішення Керченського міського суду АРК від 20 вересня 2012 року - задовольнити.

Рішення Керченського міського суду АРК від 20 вересня 2012 року - скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення. яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Консоль ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія «Консоль- Строй ЛТД» про визнання недійсними договорів пайової участі в будівництві та стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця м.Армавір Краснодарського краю Російської Федерації, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешкающего за адресою АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія «Консоль-Строй ЛТД» у відшкодування судового збору 1609 грв. 50 коп.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до суду касаційної інстанції

Т.І.Моісеєнко Г.В.Редько Л.О.Ломанова