УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №: 22-ц/0191/1748/2012Головуючий суду першої інстанції:Кіт М.В.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Моісеєнко Т.
"20" листопада 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіМоісеєнко Т.І.,
СуддівРедько Г.В., Кустової І.В.
При секретаріКувшиновій А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" про заміну сторони у виконавчому провадженні, у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_6, ОСОБА_7, про стягнення заборгованості за кредитними договорами, за зустрічним позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", третя особа - ОСОБА_7, про визнання кредитних договорів недійсними, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 22 жовтня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 25 січня 2011 року був задоволений позов ПАТ "УкрСиббанк", стягнена з ОСОБА_6, ОСОБА_7 на корись ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитними договорами у сумі 658290,93 грн. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 про визнання кредитних договорів недійсними було відмовлено. Також судом було вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У жовтні 2012 року ТОВ "Кей-Колект" звернулося до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, мотивуючи тим, що у грудні 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кей-Колект" був укладений договір факторингу, за яким право вимоги кредитної заборгованості ОСОБА_6 і ОСОБА_7 перед ПАТ "УкрСиббанк" за кредитними договорами від 26 жовтня 2006 року та 28 квітня 2007 року відступлені ТОВ "Кей-Колект".
Ухвалою Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 22 жовтня 2012 року заява ТОВ "Кей-Колект" була задоволена. У виконавчому провадженні замінений стягувач ПАТ "УкрСиббанк" на ТОВ "Кей-Колект".
В апеляційній скарзі, ОСОБА_6, посилаючись на неповне з'ясування всіх обставин справи та порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду від 22 жовтня 2012 року, як незаконну.
На думку апелянта суд першої інстанції не звернув увагу на те, що за заочним рішенням суду від 29 вересня 2010 року з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 стягнена заборгованість за кредитним договором у сумі 609664, 49 грн., проте в оскаржуваної ухвалі помилково зазначено, що борг за виконавчими листами складає 658290,93 грн.
Крім того, в апеляційній скарзі зазначено, що судом першої інстанції, при постановленні оскаржуваної ухвали, були порушенні вимоги процесуального закону щодо належного сповіщення осіб, які приймали участь у справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи у травні 2010 року ПАТ "УкрСиббанк" звернулось до суду із позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитними договорами та уточнивши позовні вимоги просило стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 658290,93 грн. (а.с. 3,4,156).
Рішенням Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 25 січня 2011 року позовні вимоги були задоволенні повністю. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 до ПАТ "УкрСиббанк", третя особа - ОСОБА_7, про визнання кредитних договорів недійсними було відмовлено (а.с. 163,164).
Ухвалою Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 22 жовтня 2012 року заява ТОВ "Кей-Колект" про заміну сторони у виконавчому провадженні була задоволена. У виконавчому провадженні замінений стягувач ПАТ "УкрСиббанк" на ТОВ "Кей-Колект", з підстав укладення між зазначеними товариствами договору факторингу.
Постановляючи ухвалу про задоволення заяви ТОВ "Кей-Колект" про заміну сторони у виконавчому провадженні суд першої інстанції виходив з її обґрунтованості та відповідності нормам процесуального закону.
Колегія суддів погоджується з даними висновками суду першої інстанції з таких підстав.
Статтями 512, 513 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 1177, 1179 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Як вбачається з матеріалів справи 12 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кей-Колект" був укладений договір факторингу, за яким право вимоги кредитної заборгованості ОСОБА_6 і ОСОБА_7 перед ПАТ "УкрСиббанк" за кредитними договорами від 26 жовтня 2006 року та 28 квітня 2007 року відступлені ТОВ "Кей-Колект" (а.с. 194-197).
8 жовтня 2012 року ТОВ "Кей-Колект" звернулося до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, мотивуючи заяву тим, що у грудні 2012 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кей-Колект" був укладений договір факторингу, за яким право вимоги кредитної заборгованості ОСОБА_6 і ОСОБА_7 перед ПАТ "УкрСиббанк" за кредитними договорами від 26 жовтня 2006 року та 28 квітня 2007 року відступлені ТОВ "Кей-Колект" (а.с. 189,190).
Відповідно до статті 378 Цивільного процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Під правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від правопопередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Так, підставою правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК). Заміна судом сторони виконавчого провадження її правонаступником відбувається за поданням державного виконавця чи за заявою сторони, а також самої заінтересованої сторони (ст. 11 Закону "Про виконавче провадження").
Наведені обставини відповідно до вимог статті 358 Цивільного процесуального кодексу є безумовною підставою для заміни сторони у виконавчому провадженні.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 про те, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що за заочним рішенням суду від 29 вересня 2010 року з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 стягнена заборгованість за кредитним договором у сумі 609664, 49 грн., проте в оскаржуваної ухвалі помилково зазначено, що борг за виконавчими листами складає 658290,93 грн., не заслуговує на увагу, оскільки зазначене заочне рішення суду було скасовано ухвалою суду від 4 листопада 2010 року та розгляд справи був закінчений ухваленням судового рішення від 25 січня 2010 року. За вказаним судовим рішенням з з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 стягнена заборгованість за кредитним договором у сумі 658290,93 грн. (а.с. 111, 163).
Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про те, що питання про заміну сторони у виконавчому провадженні було вирішено судом без належного сповіщення сторін про день та час його розгляду справи, оскільки матеріали справи містять судову повістку про виклик боржників в судове засідання, не явка яких не перешкоджала розгляду справи.
Крім того, розгляд питання про заміну сторони у виконавчому провадженні за відсутності боржників не може бути підставою для скасування правильного по суті судового рішення, яке відповідає вимогам діючого законодавства.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає ухвалу суду від 22 жовтня 2012 року законної та обґрунтованої, підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування ухвали суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії, -
УХВАЛИ Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 22 жовтня 2012 року - відхилити.
Ухвалу Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 22 жовтня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Т.І.Моісеєнко І.В.Кустова Г.В. Редько