УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №: 22-ц/0191/1742/2012Головуючий суду першої інстанції:Бистрякова Д.С.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Моісеєнко Т.
"20" листопада 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіМоісеєнко Т.І.,
СуддівРедько Г.В.,Кустової І.В.
При секретаріКувшиновій А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Крименерго», про визнання дій (бездіяльності) неправомірною, зобов'язання укласти письмовий договір про користування електричною енергією, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 липня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У травні 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до ПАТ «Крименерго», про визнання дій (бездіяльності) ПАТ «Крименерго» щодо відмови в укладенні письмового договору про користування електричною енергією неправомірними, зобов'язання ПАТ «Крименерго» укласти з відповідачем письмовий договір про користування електричною енергією.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є споживачем послуг, які надаються Феодосійським РЕМ ПАТ «Крименерго». ОСОБА_6 неодноразово звертався до ПАТ «Крименерго» із пропозицією укласти з ним письмовий договір про користування електричною енергією, за підготовленим ним проектом, проте відповідач неправомірно відмовив в укладенні договору, посилаючись на те, що проект не відповідає затвердженому постановою Кабінету Міністрів України Типовому договору про користування електричною енергією.
У позові ОСОБА_6 просив суд визнати відмову в укладенні письмового договору про користування електричною енергією незаконною та зобов'язати ПАТ «Крименерго» укласти письмовий договір про користування електричною енергією.
Рішенням Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 липня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_6 було відмолено з підстав недоведеності позовних вимог.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права.
На думку апелянта висновки суду про те, що позивач не направляв ПАТ «Крименерго» протокол розбіжностей та за вирішенням переддоговірного спору у встановленому законом порядку не звертався є неспроможними, оскільки нормами, що регулюють спірні правовідносини виконання зазначених дії не передбачено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_6 суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ПАТ «Крименерго» відмовляється від укладення з позивачем Типового договору про користування електричною енергією, а отже підстави для зобов'язання ПАТ «Крименерго» укласти з позивачем договір у письмовій формі відсутні.
З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є споживачем послуг, які надаються Феодосійським РЕМ ПАТ «Крименерго».
27 грудня 2011 року та 03 лютого 2012 року ОСОБА_6 звертався до ПАТ «Крименерго» із пропозицією укласти письмовий договір про користування електричною енергією, проект якого був підготовлений саме позивачем (а.с. 31-36).
З листів - відповідей ПАТ «Крименерго» від 24 січня 2012 року та 16 лютого 2012 року вбачається, що ОСОБА_6 було роз'яснено, що підготовлений проект договору про користування електричною енергією не відповідає Типовому договору, затвердженому НКРЕ та для укладення Типового договору йому потрібно звернутись у Феодосійський РЕМ (а.с. 3,5).
Доказів того, що ОСОБА_6 особисто звертався в Феодосійський РЕМ з питанням щодо укладення Типового договору про користування електричною енергією матеріали справи не містять.
Проте, відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням електричної енергії регулюються Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ України та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться.
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Цивільним законодавством України можуть бути встановлені правила, які є обов'язковими для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Такі правила можуть мати форму типових договорів. Типові форми договорів забезпечують однакове оформлення договірних відносин.
Кабінет Міністрів України, уповноважені ним органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.
Згідно з пунктом 3 Правил користування електричною енергією для населення, які затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі - Правил КЕЕН) споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією (додаток 1) і укладається на три роки.
Тобто, договір про надання послуг з постачання електричної енергії є публічним договором, який підлягає укладенню із споживачем згідно із Типовим договором , що розробляється енергопостачальником .
Разом з тим, з порівняльного аналізу Типового договору, що є додатком N 1 до Правил користування електричною енергією, та проекту редакції договору, яка запропонована відповідачу ОСОБА_6, вбачається, що позивачем у проект договору не включено багато положень, визначених у Типовому договорі і обов'язкових до застосування, та включені положення, де зазначені права споживача та обов'язки енергопоставщика ( пункти 11 та 12), якими вносяться суттєві зміни у Типовий договір.
За такими обставинами суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що при підписанні договору в редакції позивача можуть бути порушені норми законодавства, що є неприпустимим.
Тобто, вимоги ОСОБА_6 про зобов'язання ПАТ «Крименерго» укласти з ним письмовий договір про користування електричною енергією, в наданій ним редакції, є безпідставними.
Належних та допустимих доказів, у розумінні положень статей 58,59 Цивільного процесуального кодексу України, на підтвердження відмови або ухилення ПАТ «Крименерго» в укладенні з позивачем Типового договору про користування електричною енергією суду не надано. Проте, згідно з частиною 3 статті 10,ст.60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Колегія суддів враховує і ті обставини, що позивач вже звертався до суду із позовом про зобов'язання ПАТ «Крименерго» укласти з ним письмовий договір про користування електричною енергією, проте рішенням суду апеляційної інстанції від 22 грудня 2010 року рішення суду першої інстанції від 09 листопада 2010 року, у частині задоволення позову ОСОБА_6 про зобов'язання ПАТ «Крименерго» укласти з ним письмовий договір про користування електричною енергією, було скасовано та у цій частині ухвалене нове рішення про відмову у позові.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції в обґрунтування оскаржуваного рішення безпідставно посилався на те, що позивач не направляв ПАТ «Крименерго» протоколу розбіжностей, та на відсутність у матеріалах справи відомостей про його звернення у встановленому законом порядку за вирішенням переддоговірного спору, не можуть бути прийняти до уваги, оскільки не свідчать про незаконність оскаржуваного рішення.
Інші доводи апеляційної скарги не містять безсуперечних доказів, які спростовують висновки суду першої інстанції.
Підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, статтею 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
УХВАЛИ Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.
Рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 липня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Т.І. Моісеєнко Г.В. Редько І.В.Кустова