4

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Ковалюка Я.Ю.

суддів: Горейко М.Д., Девляшевського В.А.

секретаря Городецької У.С.

з участю: представника апелянта ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі структурного підрозділу НГВУ «Надвірнанафтогаз» до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог - Битківська селищна рада Надвірнянського району про знесення самочинних будівництв, за апеляційною скаргою представника публічного акціонерного товариства «Укрнафта» - ОСОБА_1 на рішення Надвірнянського районного суду від 17 жовтня 2012 року,-

в с т а н о в и л а:

В березні 2012 року позивач звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог - Битківська селищна рада Надвірнянського району про знесення самочинних будівництв.

Рішенням Надвірнянського районного суду від 17 жовтня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

На дане рішення представник ПАТ «Укрнафта» - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції безпідставно знехтувано норми законодавства України при вирішенні подібних категорій справ, що може призвести до вкрай негативних наслідків, адже самочинно збудовані будинок і гараж по АДРЕСА_1 знаходяться в охоронній зоні діючого нафтопроводу, а

_____________________________________________________________________________

Справа № 2/0911/1087/2012 Головуючий у І інстанції: Мужик І.І.

Провадження № 22ц/0990/2289/2012 Суддя-доповідач: Ковалюк Я.Ю.

Категорія 6

також те, що нафтопровід був побудований задовго до здійснення самочинних будівництв відповідачем.

Також апелянт вказує, що судом помилково зроблено висновок, що ОСОБА_2 згідно рішення Битківської селищної ради від 12.04.1965 року було виділено земельну ділянку площею 0,07га під будівництво за рахунок земель запасу по АДРЕСА_1, оскільки згідно вказаного рішення йому виділено земельну ділянку по іншій вулиці.

Апелянт не погоджується із висновком суду про те, що нафтопровід збудовано на меншій відстані до існуючої на той час межі генерального плану селища 1972 року з порушенням будівельних норм і правил СНиП 2.05.06-85 «Магістральні трубопроводи», оскільки даний нафтопровід №547-Битків до групової установки №270 діаметром 114 мм через польову гребінку свердловини №310 не є магістральним, а належить до промислових трубопроводів. Крім того, будівництво даного трубопроводу закінчено у 1962 році, тобто до початку зведення самочинного будівництва ОСОБА_4

Також позивач вказує, що судом було проігноровано клопотання про проведення судової експертизи самочинного будівництва та про повторний виклик третьої особи без самостійних вимог.

На думку апелянта, суд помилково зіслався виключно на ст. 376 ЦК України та не врахував положення постанови №6 від 30.03.2012 року Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України про правовий режим самочинного будівництва», де зазначено, що судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена, яка здійснює будівництво, тощо.

З вищенаведених підстав просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Відповідач скаргу заперечив, вважає її безпідставною, а рішення - законним і обґрунтованим, яке просив залишити в силі, відмовивши у задоволенні скарги.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що згідно ст. 376 ЦК України право на звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об'єкта належить органам державної влади та органам місцевого самоврядування, а тому вимоги ПАТ «Укрнафта» є безпідставними. Крім того, суд зазначив, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використані усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Однак, з таким висновком суду погодитись не можна.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 проживає у житловому будинку АДРЕСА_1 Разом з ним у будинку проживають та зареєстровані два сина, що підтверджено довідкою сільської ради від 27.04.2012 року. (а.с.22).

Встановлено, що житловий будинок відповідача розташований на відставні 10 м від нафтопроводу, що проходить від свердловини №547 до ПГ св.310, а господарська споруда - на самому нафтопроводі. Наведеної обставини не заперечив ОСОБА_2

Також встановлено, що житловий будинок та господарські споруди відповідач побудував у 1965 році без затверджених в установленому порядку документів, що підтверджено постановою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Івано-Франківській області про накладення штрафу за ч.3 ст.96 КУпАП та довідкою сільської ради від 27.04.2012 року. (а.с. 6 та 21).

Згідно ч.1ст. 376 ЦК Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до вимог статті 376 ЦК право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування.

У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК).

Встановлено, що нафтопровід від свердловини №547 до ПГ св.310 споруджений у 1962 році та знаходиться на балансі ПАТ «Укрнафта» НГВУ Надвірнанафтогаз». Наявність об'єктів нерухомості безпосередньо біля нафтопроводу та на самому нафтопроводі створює перешкоди для технічного обслуговування останнього.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача пояснив, що обстеження технічного стану нафтопроводу проводилось саме за скаргами жителів села Битків на те, що нафтопровід періодично прориває і в межах розташування останнього часто відчувається запах газу.

При таких обставинах справи колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.309 ЦПК однією з підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам

справи.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ПАТ «Укрнафта» в особі НГВУ «Надвірнанафтогаз» задовольнити.

Рішення Надвірнянського районного суду від 17 жовтня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ПАТ «Укрнафта» в особі НГВУ «Надвірнанафтогаз» до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог - Битківська селищна рада Надвірнянського району про знесення самочинних будівництв задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_2 знести самочинно зведені житловий будинок та гараж, що розташовані по АДРЕСА_1

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання ним законної сили.

Головуючий Я.Ю. Ковалюк

Судді: М.Д. Горейко

В.А. Девляшевський

Згідно з оригіналом

Суддя Я.Ю. Ковалюк