Справа № 2-1294/2008 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2008 року. Шевченківський районний місцевий суд м.Чернівці
в складі: головуючого судді - Дудакова С.Є.
при секретарі - Колосар О.І.
розглянувши у відкртому судовому засіданні в м.Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння,-
встановив:
позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому посилався на те, що з 1999 року по 05 травня 2005 року /по день смерті/ перебував у фактичних шлюбних стосунках з ОСОБА_3 Вказував, що лише за його кошти за вказаний час ним були придбані будівельні матеріали, зокрема дошки, вартістю 1400 грн., двоє дверей - 1500 грн., дерев»яний брус - 200 грн., кутник - 70 грн., оцинковані листи бляхи - 150 грн, 25 метрів кабелю - 100 грн. та 60 метрів кабелю - 150 грн.
Крім цього вказував, що в 1997 році отримав від ОСОБА_4 пухову куртку за 150 грн., в 2000 році отримав від ОСОБА_5 дві ковдри, вартістю 150 грн., та пухову подушку за 50 грн., все вказане майно залишилося в будинку відповідачки. Крім цього там же залишилося два молотки - 30 грн., дві сокири - 40 грн., дві лопати - 30 грн., садові ножиці - 40 грн., велика парасоля - 70 грн., машинка для очистки кукурудзи - 80 грн. алюмінієва каструля - 100 грн., розкладний стіл - 500 грн., залізні санчата - 60 грн. та шторна тканина - 200 грн.
Також вказував, що після смерті його співмешканки - ОСОБА_3, відповідачка, як її мати, успадкувала будинок, і з травня 2005 року порушує його право на володіння, користування та розпорядження його майном. Просив витребувати з незаконного володіння відповідачки належне йому майно та стягнути з неї на його користь витрати, по сплаті судового збору, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і понесені витрати по отриманню юридичної допомоги.
В судовому засіданні позивач свій позов підтримав, пославшись на обставини вказані в позовній заяві, вирішити даний спір шляхом досягнення мирової угоди не погодився. В разі відсутності вказаних ним в позовній заяві речей, просив відшкодувати їх вартість у грошовому виразі.
Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала і пояснила, що в її будинковолодінні майна вказаного позивачем немає, яке майно було у нього з її /нині покійної/ дочкою, їй невідомо.
Свідок ОСОБА_6 суду показав, що в 1989 році ОСОБА_7 привіз цемент в 6-ти мішках, дошки, двоє дверей, кахель на пічку. Після смерті його співмешканки, теща його з хати вигнала.
Суд, заслухавши пояснення сторін, показання свідка, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов необґрунтований і до задоволення не підлягає.
Відповідно до вимог ст.. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Це означає, що власник має юридично закріплену можливість фактично посідати, панувати над річчю /майном/, можливість впливати на неї в будь-який момент, здійснювати щодо неї свою волю. Право користування полягає в тому, що власник має юридично закріплену можливість використовувати корисні якості речі /майна/ для себе, здобувати з цього користь, вигоду, а право розпорядження означає юридично забезпечену можливість встановлювати, змінювати, припиняти юридичну долю речі /майна/.
Статтею 387 ЦК України передбачено право власника витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову, об»єктами віндикаційного позову може бути індивідуально-визначене майно, яке існує в натурі на момент подання позову. Незаконність володіння майном відповідачем повинна бути доведена позивачем у суді, оскільки законодавство презюмує добросовісне /правомірне/ володіння чужим майном, якщо інше не випливає з закону, а вона встановлена рішення суду.
Судом встановлено, що позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог, не надано доказів про незаконне володіння вказаним ним майном відповідачкою на час подання позову до суду /04 березня 2008 року/. Ним не доведено факту наявності у його власності вказаного ним майна, яким відповідачка, на його думку, володіє незаконно.
Суд вважає, що показання свідка ОСОБА_6 не можуть слугувати доказом обґрунтованості предмету та змісту і ціни позову, при цьому враховується те, що він в своїх показаннях висвітлює події, які мали місце в 1989 році, а самим позивачем в позовній заяві вказано, що він співмешкав з ОСОБА_3 з 1999 року. Будь-яких інших прямих чи непрямих доказів в обґрунтування своїх позовних вимог позивачем суду не надано.
Згідно з п.4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності /з 01 січня 2004 року/. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання ним чинності, положення цього кодексу, застосовуються до тих прав і обов»язків, що виникли, або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Керуючись п.4 ч.2 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, статтями 317, 387 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 212, ЦПК України суд, -
вирішив:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння через необґрунтованість його пред»явлення.
Рішення суду набирає чинності після закінчкення строку на подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до палати цивільних справ апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський райсуд м.Чернівці.
СУДДЯ: