Справа № Провадження №22-ц-5912/12 22-ц/1090/8291/12 Головуючий у І інстанції Василенко О.М.

Категорія19Доповідач у 2 інстанціїМельник

22.11.2012

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 листопада 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - Приходька К.П.,

суддів: Мельника Я.С., Кулішенка Ю.М.,

при секретарі Бевзюк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Таращанського районного суду Київської області від 26 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом та просив стягнути з відповідачки на його користь подвійну суму завдатку в розмірі 8000 грн. та судові витрати в розмірі 188,20 грн, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідач всупереч укладеного договору авансу ухиляється від виконання умов зобов'язання.

Заочним рішенням Таращанського районного суду Київської області від 26 грудня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та відмовити ОСОБА_3 у задоволенні його позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом першої інстанції встановлено і з матеріалів справи вбачається, що 20.09.2011 року між позивачем та відповідачем був укладений договір авансу строком на два місяці про зобов'язання продати позивачу до 21 листопада 2011 року включно садовий будинок та земельну ділянку площею 0,045 га, за адресою: АДРЕСА_1

З метою забезпечення виконання умов договору купівлі-продажу та у рахунок належних з позивача платежів за договором від 20.09.2011 року, останній особисто передав відповідачці в якості завдатку 4000,00 (чотири тисячі гривень) грн., що підтверджується договором авансу від 20.09.2011 року (а.с. 5).

Судом першої інстанції встановлено, що станом на 21 листопада 2011 року договір купівлі-продажу садового будинку та земельної ділянки укладений не був, а також кошти позивачу не повертались.

Згідно пункту 6 підписаного сторонами договору, продавець, тобто відповідачка по справі, у випадку невиконання нею договору, зобов'язується повернути позивачеві подвійну суму авансу, який фактично є завдатком відповідно до ст.570 ЦК України і становить 8000 грн.

Відповідно до вимог ст. 208 ЦК України, правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів неоподатковуваний мінімум доходів громадян, повинні вчинятися у письмовій формі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогцього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв длового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особистоякщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або нерухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Ознакою завдатку є те, що він одночасно виступає і способом платежу і способом забезпечення виконання зобов'язання.

Частина 2 ст. 570 ЦК встановлює презумпцію авансу, якщо в правочині не визначено, що така сума є завдатком.

На відміну від завдатку, аванс -це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати. У разі видачі авансу кредитор не може бути зобов'язаний до повернення авансу у подвійному розмірі і, відповідно, до відшкодування збитків.

Судом першої інстанцій не враховано зазначені обставини і відповідні норми закону, та з'ясування цих обставин і врахування відповідних вимог законодавтсва має суттєве значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про задоволення позовних вимог,тому його рішення необхідно скасувати з ухваленням нового рішення про задоволення позову частково, оскільки суд першої інстанції вважав встановленими факти, які не були доведеними позивачем та зробив висновки, які не відповідають обставинам справи та не грунтуються на вимогах закону.

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст.307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -задовольнити частково.

Заочне рішення Таращанського районного суду Київської області від 26 грудня 2011 року -скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аванс в розмірі 4 000 ( чотири тисячі гривень) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 94 грн. 10 коп.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 203 грн. 65 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий:

Судді: