Справа № 2- 1021/08 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

11 серпня   2008 року                                                Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області

у складі:      головуючого судді  Байбара Г.А.,

                     при секретарі           Драгунцевій С.М.,

                                  за участю сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  «про розірвання шлюбу»,

ВСТАНОВИВ:

            Позивач звернулася з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 14.10.2000 року у Дніпровському відділі РАГС м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, актовий запис №604.

            Відповідачка у справі ОСОБА_2  позов визнала.

             В судовому засіданні позивач підтримував позов та пояснив, що з 14 жовтня 2000 року він  перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою.  Від шлюбу мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Подружнє життя у них не склалося, тому з серпня 2006 року вони не підтримують подружні стосунки та не ведуть  спільного господарства, мають окремий бюджет, мешкають окремо. На утримання сина з нього стягуються аліменти. Вважає, що шлюб розпався повністю  та не може бути збереженим, бо це суперечить їхнім інтересам.

Відповідачка у судовому засіданні пред'явлений до неї позов визнала. Вважає, що поновити сім'ю не можливо.  Проти розірвання шлюбу не заперечує. 

Вислухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

            В судовому засіданні встановлено,  що сторони  знаходяться у зареєстрованому шлюбі з 14 жовтня 2000 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію шлюбу, виданим Дніпровським відділом  РАГС м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, актовий запис №604.

            Від шлюбу  сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить свідоцтво про його народження, який проживає з відповідачкою.

Сторони не підтримують сімейно-шлюбних  відносин  з серпня 2006 року,  на примирення не згодні, наполягають  на розірванні шлюбу.  

Згідно ст. 104  СК України  шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

У відповідності  до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок  його розірвання  за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, який  згідно ст. 112 ч.2 СК України  ухвалює рішення про розлучення, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя  подружжя  та збереження шлюбу суперечить  інтересам одного з них.

Суд вважає, що збереження шлюбу не доцільно, і це б суперечило інтересам сторін у справі.

Суд також вважає, що витрати, пов'язані з отриманням свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦС, належить стягнути  з позивача.

Неповнолітній син  після розірвання шлюбу залишиться проживати з відповідачкою.

Керуючись ст. 104, 105, 110, 112  СК  України, ст. ст. 8,10, 60,  212-215 ЦПК України, суд,

          ВИРІШИВ:

Розірвати шлюб між ОСОБА_1та ОСОБА_2,  який був зареєстрований 14 жовтня 2000 року у Дніпровському відділі РАГС м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, актовий запис №604.

При видачі свідоцтва  про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 державне мито на користь держави в сумі 17 грн., а ОСОБА_2 від сплати держаного мита звільнити.   Рішення може бути оскаржено в апеляційному  порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 -  денний строк з дня  проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії в апеляційну інстанцію, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя:                                                            Г.А. Байбара