Справа № 2-1282/08р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2008 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Байбара Г.А.,
при секретарі Киці Л.А.,
за участю позивачки ОСОБА_1, відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши в попередньому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Третя Дніпродзержинська державна нотаріальна контора, Обласне комунальне підприємство «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації», «про визначення спадкової частки та визначення часток у праві спільної сумісної власності»,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2. ОСОБА_3, в якому просить визначити спадкову долю у вигляді 1/3 частки в праві спільної власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4; визначити за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 долі у вигляді 1/3 частки в праві спільної власності за кожним на житлове приміщення за вищевказаною адресою.
В попередньому судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримувала свої позовні вимоги.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в попередньому судовому засіданні повністю визнали заявлений до них позов. Треті особи - Третя Дніпродзержинська держава нотаріальна контора та Обласне комунальне підприємство «Дніпродзержинське БТІ» звернулися до суду з письмовими клопотанням про розгляд справи за відсутності їх представників.
Відповідно до ч.4 ст. 130, ч.4 ст.174 ЦПК України, при визнанні позову відповідачами, суд ухвалює рішення у попередньому судовому засіданні, оскільки визнання позову відповідачами не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Позивачка в попередньому судовому засіданні пояснила, що 02 вересня 1997 року її батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_2, а також її брат ОСОБА_3 по договору міни, посвідченого державним нотаріусом третьої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори Ісаковою Л.В., зареєстрованому в реєстрі за №1-986, отримали у власність квартиру АДРЕСА_1. В БТІ право власності на квартиру було зареєстровано за ними 16 вересня 1997 року в Реєстровій книзі №118 за реєстровим №21004. Форма власності вказана як приватна спільна сумісна власність. Квартира двокімнатна, житловою площею 27,5 кв. м., загальною площею 42,0 кв. При придбанні житла всі члени сім'ї вважались рівними співвласниками, кожному із співвласників належала 1/3 частина квартири, ніякої іншої домовленості або перерозподілу часток між членами родини не було. В силу юридичної необізнаності батьки та брат не надавали значення тому, що форма власності при придбанні житла була вказана як спільна сумісна, без визначення часток, однак у них ніколи не було ніяких претензій один до одного по цьому питанню. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Після його смерті відкрилась спадщина на належну йому частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яку вона прийняла як спадкоємиця за заповітом, звернувшись з відповідною заявою, а дружина померлого - її мати, ОСОБА_2 написала заяву про відмову від прийняття обов'язкової частки у спадщині. Але 04 квітня 2008 року державний нотаріус винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, у зв'язку з тим, що не визначені частки кожного із співвласників в праві спільної сумісної власності на квартиру, при цьому було рекомендовано звернутися до суду. Вважає, що спадкова доля після смерті батька має бути визначена у розмірі 1/3 частки квартири, а також повинні бути визначені частки матері і брата - по 1/3 частині квартири за кожним.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали суду пояснення аналогічні поясненням позивачки
Вислухавши сторони, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 є матір'ю, а ОСОБА_4 П.І. батьком позивачки у справі ОСОБА_1, а ОСОБА_3 є рідним братом ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвами про народження, та свідоцтво про одруження позивачки, згідно якого вона змінила своє дівоче прізвище(а.с.8, 9)
Згідно договору міни квартири від 02.09.1997 року, посвідченого державним нотаріусом Третьої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори Ісаковою Л.В. та зареєстрованому в реєстрі за №1-986, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали у власність квартиру АДРЕСА_1(а.с.14).
Згідно Технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1, власниками зазначеної квартири є: ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.12-13).
03.12.2007 року помер один із співвласників квартири - ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Дніпровським РАЦС Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області (а.с.11).
Згідно заповіту від 08.11.2004 року, ОСОБА_4 на випадок своєї смерті заповів належну йому частку квартири АДРЕСА_1 своїй дочці - ОСОБА_1(а.с. 6).
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори по місцю відкриття спадщини, з заявою про прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_4, а її мати ОСОБА_2 відмовилася від прийняття обов'язкової частки у спадщині.
Але постановою нотаріуса Третьої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори від 04.04.2008 року позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/3 частину квартири, у зв'язку з тим, що не визначена спадкова частка квартири (а.с. 5).
Згідно ч.1 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Згідно ч.1 ст. 368 ЦК України, спільна сумісна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Згідно ст. 372 ЦК України, майно, що є у праві спільної сумісної власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Оскільки суду не надано жодних доказів того, що між сторонами була якась домовленість відносно часток у праві спільної власності на квартиру, то суд приходить до висновку, що кожному із співвласників спірної квартири належало по 1/3 її частини. У суду є всі підстави для задоволення заявленого позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 11, 60, 130, 174, 209, 212-215 ЦПК України, суд-
ВИРІШИВ:
Задовольнити позов ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Третя Дніпродзержинська державна нотаріальна контора, Обласне комунальне підприємство «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації», «про визначення спадкової частки та визначення часток у праві спільної сумісної власності».
Визначити спадкову частку у вигляді 1/3 частини в праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4.
Визначити за ОСОБА_2 та ОСОБА_3частки у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1по 1/3 частині квартири за кожним.
Зобов'язати ОКП «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» зареєструвати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3право власності на квартиру АДРЕСА_1, згідно рішення суду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії в апеляційну інстанцію, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: Г.А. Байбара