№   2- 1703/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

18 серпня  2008    року   Печерський  районний суд м. Києва в складі :

головуючого   -          судді Кафідової О.В.,

при секретарі  -                    Нечаєвій Ю.Ю.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м.Києві  цивільну справу за позовною заявою  ОСОБА_1  до ОСОБА_2, Головного управління юстиції в м. Києві   про визнання недійсними свідоцтв про право на  спадщину  за законом  та за  заповітом ,  визнання права власності  ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів та просить постановити рішення, яким визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, виданеОСОБА_3 21 березня 2006 року Шостою Київською державною нотаріальною конторою (номер спадкової справи № 435/05, зареєстроване в реєстрі за № 1с-553); визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом видане ОСОБА_2 Шостою Київською державною нотаріальною конторою 05 грудня 2006 року і зареєстроване в реєстрі за № 1с-1838; визнати за ним право власності на 54/100 частин житлового будинку площею 66,10 кв.м., розташованого на земельній ділянці площею 907 кв.м., що знаходиться за адресою:АДРЕСА_1 посилаючись на те, що померла ОСОБА_4була його двоюрідною тіткою, а тому він відповідно до ст. 1265 ЦК України є спадкоємцем п”ятої черги.

          Представники позивача в судовому засіданні пітримали позовні вимоги та просили їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2. - ОСОБА_5. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, видача оскаржуваного позивачем свідоцтва була здійснена у відповідності до вимог чинного законодавства і ОСОБА_3 був цілком обгрунтовано та на законних підставах закликаний до спадкування після ОСОБА_4., як спадкоємець четвертої черги,  вважає позов необшрунтованим та безпідставним  .

Представник відповідача Головного управління юстиції у м. Києві  Смовж О.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що спірні обставини були предметом судового розгляду  та тому вважаються доведеними в судовому засіданні під час розгляду іншої цивільної справи, тобто відповідно до ст. 61 ЦПК України зазначені в позовній заяві обставини не підлягають  повторному доказуванню.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступних  висновків.

Як встановлено в судовому засіданні, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4., після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді 54/100 частин жилого будинку АДРЕСА_1 яка належала останній на праві приватної власності.

14 червня 2005 року до Шостої Київської державної нотаріальної контори звернувся ОСОБА_3. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4та на підставі чого була заведена спадкова справа.

24.11.2005 року з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4до нотаріальної контори звернулася ОСОБА_1, а позивач ОСОБА_2. у визначений законом строк з заявою до нотаріальної контори не звертався.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 13.12.2007 року було відмовлено в задоволенні позовуОСОБА_2 до ОСОБА_1, Головного управління юстиції у м. Києві про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину за законом та за заповітом, визнання права власності та встановлення факту родинних стосунків, яке ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 07.05.2008 року залишено без змін, тобто на даний час зазначені судові рішення набрали законної сили.

Зазначеними рішеннями було встановлено, що при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_3. 21.03.2006 року державним нотаріусом не було допущено порушення вимог чинного законодавства, а ОСОБА_3 мав законні підстави для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно ОСОБА_4., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, залишивши заповіт на користь ОСОБА_2., яка 06.07.2006 року звернулася до Шостої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, і якій 05.12.2006 року було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ,  у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

В даному випадку позивач посилається на обставини, які були предметом іншого судового розгляду та вважаються доведеними в судовому засіданні під час розгляду справи за позовомОСОБА_1 до   ОСОБА_2., Головного управління юстиції у м. Києві про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину за законом та за заповітом, визнання права власності та встановлення факту родинних стосунків.

Крім того, Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 13.12.2007 року встановлено, що відсутність у резолютивній частині рішення конкретного строку, який ОСОБА_3 та ОСОБА_4проживали однією сім”єю, не є підставою для невиконання судового рішення державним нотаріусом, так як відповідно до ст.. 124 Конституції України судові рішення є обов”язковими для виконання на всій території України.

          До посилань позивача на те, що його було позбавлено спадщини, а також при видачі свідоцтв про право на спадщину були порушені його права як спадкоємця п”ятої черги суд відносить критично, оскільки останній не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, а також не звертався до суду із позовом про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини, тобто не заявляв про себе як спадкоємця п”ятої черги.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

В судовому засіданні позивач не навів переконливих доказів порушення  його прав або ж законних інтересів, з боку зазначених в позові відповідачів, визначених законом .

Аналізуючи зібрані докази  в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги  безпідставні, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, не встановлено порушень особистих прав і свобод позивача зазначеними в позові відповідачами і тому в позові слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124  Конституції України, Законом України “Про нотаріат”, ст. 1264, 1265  ЦК України,  ст. ст. 10,11,60‚61,208, 209, 212, 213,215 ЦПК України , суд,  -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1  до ОСОБА_2, Головного управління юстиції в м. Києві   про визнання недійсними свідоцтв про право на  спадщину  за законом та за заповітом, визнання права власності  - залишити без  задоволення  .

          Рішення може бути оскаржено до Апеляційного  суду  м. Києва  через Печерський  районний   суд м. Києва .

Заяву про  апеляційне  оскарження рішення  суду   може  бути подано  протягом 10  днів  з  дня  проголошення  рішення  .

Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається  протягом  20 днів після  подання заяви про апеляційне оскарження .

          СУДДЯ: