Судове рішення #2622247
№2- 1561/08

 

№2- 1561/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

          20 серпня 2008   року   Печерський  районний суд м. Києва в складі :

головуючого   -          судді Кафідової О.В.,

при секретарі  -                    Нечаєвій Ю.Ю.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м.Києві  цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-тя особа  Печерська районна в м. Києві рада   про визнання  відомостей  такими , що не  відповідають дійсності, зобов”язання спростувати такі відомості  , заборонити в  майбутньому  розповсюджувати такі відомості  та стягнути моральну  шкоду    ,

ВСТАНОВИВ :

 

Позивач звернувся до суду з позовом  до відповідача   і просить  постановити рішення, яким визнати такими , що не відповідають дійсності  відомості, розповсюджені відповідачем 20.03.2008  року  на засіданні постійно діючої комісії Печерської районної у м. Києві ради 5 скликання  про те ,  що будинок АДРЕСА_1 на момент обвалу частини його фасаду , а саме на 22.07.2003  року  не  був  об”єктом культурної спадщини , зобов”язати  відповідача  публічно на  засіданнях Постійних  комісій Печерської районної в м. Києві ради спростувати зазначені в позові відомості , які  не відповідають дійсності , заборонити в майбутньому  розповсюджувати спірні відомості , стягнути моральну  шкоду на користь позивача  в сумі 6 000 грн. 00 коп. , посилаючись на те, що поширення неправдивих  відомостей на засіданні комісії в присутності  депутатів Печерської райради  у м. Києві  потягло за собою приниження репутації  позивача у громадській думці , оскільки  на  цьому  засіданні  він  зазначав  протилежне, посилаючись на  документи , виступаючи від імені  мешканців будинку АДРЕСА_1 При цьому , відповідач  виставила  позивача  перед  депутатами як непорядну  людину  та таку , що говорить неправду , оскільки позивач  повідомив членів комісії , що зазначений  будинок є об”єктом культурної спадщини з 1996 року .

 

Крім того , відповідач  неодноразово розповсюджувала спірну  недостовірну інформацію , а саме 07.02.2008  року в інтерв”ю в  телепрограмі    „Вікна”  на каналі „СТБ”, зазначаючи , що будинок АДРЕСА_1 не  становить культурної цінності , при цьому вводила в оману  аудиторії невизначеного кола  телеглядачів .

 

Позивач зазначає , що відповідач порушує як норми діючого законодавства, так й права , інтереси громадськості  та принижує честь, гідність та значно впливає на ділову репутацію позивача, у першу чергу перед громадянами, а також перед громадськістю м. Києва .

 

В судовому  засіданні     позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись  на  обставини  викладені  в позові, які підтверджуються письмовими доказами .

 

Представник відповідача ОСОБА_3.  в судовому засіданні позовні вимоги в частині  розповсюдження  спірної інформації відповідачем визнав , підтвердив . що дійсно відповідачем ОСОБА_2. така інформації  щодо стану  будинку АДРЕСА_1 в м. Києві дійсно розповсюджувалась , однак не визнав  в частині  того , що така інформація не відповідає дійсності ,  просив в задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що відповідачем розповсюджена достовірна інформація і будинок АДРЕСА_1 станом на 22.07.2003 року на  момент обвалу частини фасаду не був об”єктом культурної  спадщини , оскільки вказана будівля відсутня в переліку об”єктів культурної спадщини та не перебуває станом на 01.05.2008  року на державному  обліку  як така пам”ятка  ,  тому  така правдива інформація не  може  бути спростована .

 

          3-тя  особа свого представника в судові засідання не  направила  , письмово Печерська районна в м. Києві рада листом від 03.06.2008 року (а.с.19) просила справу слухати за відсутності їх представника , зазначаючи , що підтримують заперечення  подані відповідачем ОСОБА_2. , просить в позові відмовити .Суд визнав можливим слухати справу за відсутності представника 3-ї особи .

 

          Суд , вислухавши  пояснення позивача , представника відповідача , допитавши свідка   , вивчивши письмові докази ,  приходить до  наступних  висновків.

 

          В судовому засіданні встановлено , що 20.03.200 року  на засіданні постійної комісії Печерської районної в м. Києві ради 5 скликання розглядався проект Рішення ради „ Про надання згоди на  передачу з комунальної власності територіальної громади Печерського району  окремо стоячих будинків АДРЕСА_1 під розбирання  і знесення”.

 

          Позивач  на  засіданні комісії був запрошеним і представляв частину мешканців Печерської громади та будинку АДРЕСА_1 оголосив інформацію , яка була важливою для прийняття комісією рішення , щодо поданого проекту, після чого на цьому  засіданні , відповідач  ОСОБА_2. в своєму виступі наголосила , що  будинок АДРЕСА_1 на  момент обвалу  частини його  фасаду  на 22.07.2003  року не був визнаним об”єктом культурної спадщини .

 

          Зазначену інформацію  відповідач  ОСОБА_2. неодноразово розповсюджувала  через  засоби масової інформації, в інтерв”ю на телебаченні , що підтвердив в судовому  засіданні її представник , так як вважає таку інформацію  правдивою .

 

          Таким чином, в судовому  засіданні факт розповсюдження спірної інформації саме відповідачем знайшов своє підтвердження , не  заперечувався  представником відповідача  та зазначений факт розповсюдження відповідачем спірної інформації підтвердила в судовому  засіданні  допитана в якості свідка ОСОБА_4

 

Таким  чином,  судом  встановлено, що за інформацію,  розповсюджену  відповідачем, відповідальність має нести відповідач, при недоведені її  правдивості.

 

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

 

          Згідно  ст.  32 Конституції  України   кожному  гарантується  судовий  захист  права спростування  недостовірної  інформації про себе  , а  також  право  на  відшкодування  матеріальної  шкоди , завданої поширенням  недостовірної  інформації .

           

          Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу для своїх вимог та заперечень.

 

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 28.09.1990 року “Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій”, відповідач повинен довести, що поширені ним відомості відповідають дійсності, на позивача покладається обов'язок довести лише факт поширення відомостей, які його ганьблять, особою, до якої пред'явлений позов.

 

          Згідно ст. 200 ЦК України,  інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища , що мали або мають місце у суспільстві , державі та навколишньому середовищі, при цьому  суб”єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушення  його права .

 

          Як вбачається з наказу Управління охорони пам”яток історії, культури та історичного середовища Київської міської державної адміністрації  від 30.12.1996 року за №14 , яким на підставі ст. 31 Закону України „Про охорону і використання пам”яток історії і культури” , затверджено перелік нововиявлених пам”яток архітектури по м. Києву , серед яких визначений і будинок АДРЕСА_1.

 

          Крім того , відповідно до приписів Головного управління  охорони культурної спадщини  виконавчого органу Київської міської державної  адміністрації за №33 від 01.03.2005 року ; за №56 від 20.04.2007 року ; за №20 від 11.02.2008  року , якими повідомлялись порушники КП „Печерськ-Інвест” та КП „Печерсськжитло” на підставі ст. 6 Закону України „Про охорону культурної спадщини” , що будинок АДРЕСА_1 є нововиявленою пам”яткою культурної спадщини , пропонувалось негайно припинити роботи по знесенню будівлі , провести консерваційні роботи та погодити проектну документацію в Головному  управлінні охорони культурної спадщини  .

 

          Як вбачається з Протесту прокуратури м. Києва на рішення 5 сесії 24 скликання №89  від 22.07.2004  року , який  було подано Голові Печерської районної в м. Києві ради , перевіркою встановлено  , що будинок АДРЕСА_1 перебуває на державному обліку як нововиявлена пам”ятка архітектури  і відповідно до Закону України „Про охорону культурної спадщини” як об”єкт культурної спадщини охороняється  державою .

 

          Враховуючи вищевикладене, письмові докази , судом встановлено , що будинок  АДРЕСА_1 на момент обвалу части фасаду станом на 22.07.2003 року був об”єктом культурної спадщини .

 

          Посилання представника відповідача на те, що оспорювана інформація є правдивою та  підтверджена листом  Головного управління охорони культурної спадщини  від 28.05.2008  року ,  судом не можуть  бути прийнятими , оскільки   в зазначеному листі  викладено , що „станом на 01.05.2008 року  будинок АДРЕСА_1 на державному  обліку як пам”ятка культурної спадщини не перебуває і до переліку щойно виявлених  об”єктів культурної спадщини не  занесена” , однак  предметом спору є твердження відповідача , щодо статусу будинку станом на 22.07.2003  року , а не на  стан 2008  року .

 

          При цьому, позивачем не  оспорюється інформація , щодо  перебування будинку АДРЕСА_1 на  державному  обліку  та занесення його до Переліку щойно виявлених об”єктів культурної спадщини  станом на 2008 рік .

  

          Таким чином , судом встановлено , що розповсюджена широкому невизначеному  колу  громадян відповідачем  спірна інформація     , має форму та зміст , яка відповідає ст. 200 ЦК України , за формою подачі та змістом ,принижує  репутацію  позивача, як  фізичній  особі , яка захищає інтереси  громадян , мешканців будинку  АДРЕСА_1, громади Печерського району м. Києва , якими   доведено  , що зазначений  будинок станом на 22.07.2003 року був об”єктом культурної спадщини .

 

          Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України , кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

 

На  підставі викладеного, суд  приходить до висновку  , що вищезазначені  спірні відомості   , в формі їх викладення  та місці , відносяться до таких  , що порочать репутацію позивача , оскільки під час  розповсюдження перед депутатами райради та запрошених позивача  було представлено людиною, яка говорить неправду , при цьому відповідачем не  надано суду  доказів,  що  оспорювана  позивачем інформація є достовірною  і підтверджується  належними доказами, тому  суд  вважає , що позовні вимоги в частині спростування відповідачем відомостей підлягають  задоволенню, оскільки  відповідачами не  доведена  їх правдивість.

 

Враховуючи вищенаведене  , суд вважає позовні вимоги в частині  забов”язання відповідача  спростувати розповсюджену  недостовірну інформацію такими , що підлягають задоволенню , відповідно до ст. 277 ЦК України .

 

Оскільки  ,  позовні  вимоги  в частині  визнанні  відомостей  недостовірними   підлягають задоволенню  ,  суд  приходить до висновку  , що частково підлягають задоволенню  вимоги  в  частині  стягнення  моральної шкоди за  розповсюдження  неправдивої інформації , яка порушує ділову  репутацію  позивача.

 

Оскільки доказів на обгрунтування розміру моральної шкоди позивачем не надано, суд вважає факт її спричинення доведеним в узагальненому вигляді моральних страждань, тому вважає належною до стягнення суму моральної шкоди в розмірі, відповідно до вимог закону, а саме  на користь позивача  необхідно стягнути солідарно з відповідачів  2 000 грн. 00 коп.   .

 

          Враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, судові витрати понесені позивачем у вигляді сплати судового збору та витрати, пов'язані з розглядом справи  підлягають відшкодуванню з відповідача пропорційно до  частин задоволених  вимог .

 

На підставі викладеного , керуючись  ст. ст.  34, 68 Конституції України, Постановою Пленуму ВСУ №7 від 28.09.1990 року “Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій”,  ст.ст.16, 94, 200, 201, 297, 299, 302  ЦК України ,   Законом України  “Про інформацію “, ст. ст. 10,  60, 131, 140, 195 , 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України , суд , -

 

ВИРІШИВ:

 

Позовну  заяву  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-тя особа  Печерська районна в м. Києві рада   про визнання  відомостей  такими , що не  відповідають дійсності, зобов”язання спростувати такі відомості  , заборонити в  майбутньому  розповсюджувати такі відомості  та стягнути моральну  шкоду  -  задовольнити частково  .

 

Визнати такими , що не відповідають дійсності  відомості , розповсюджені ОСОБА_2 20.03.2008  року  на засіданні постійно діючої комісії Печерської районної у м. Києві ради 5 скликання , про те , „що будинок АДРЕСА_1на  момент обвалу частини його фасаду  22.07.2003  року не був  об”єктом культурної спадщини” .

 

Зобов”язати ОСОБА_2  публічно на  засіданні Постійних  комісій Печерської районної  в м. Києві ради , після вступу рішення в законну силу  спростувати  розповсюджені нею відомості  , „що будинок АДРЕСА_1на  момент обвалу частини його фасаду  22.07.2003  року не був  об”єктом культурної спадщини”, які не відповідають дійсності  та заборонити розповсюдження в  майбутньому  таких відомостей.

 

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану  розповсюдженням  неправдивих відомостей  моральну  шкоду в розмірі 2 000грн. 00 коп., судові витрати в сумі 130 грн. 00 коп. 

 

          Рішення може бути оскаржено до Апеляційного  суду  м. Києва  через Печерський  районний   суд м. Києва .

 

Заяву про  апеляційне  оскарження рішення  суду   може  бути подано  протягом 10  днів  з  дня  проголошення  рішення  .

 

Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається  протягом  20 днів після  подання заяви про апеляційне оскарження .

         

         

СУДДЯ:    

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація