УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №: 22-ц/0191/1554/2012Головуючий суду першої інстанції:Біленко Л.В.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Полянська В.
"06" листопада 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіПолянської В.О.,
СуддівМоісеєнко Т.І.,Редько Г.В.,
При секретаріКувшиновій А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, треті особи - Приватний нотаріус Керченського міського нотаріального округу ОСОБА_8, Кримське Республіканське підприємство «Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», Керченське міське управління юстиції АР Крим, Керченська міська рада про визнання договору дарування недійсним та зобов'язання скасувати реєстрацію права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 02 серпня 2012 року
В С Т А Н О В И Л А :
У грудні 2011 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до відповідача, у якому просила визнати договір дарування квартири АДРЕСА_1 від 01.10.2003 року, укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 недійсним та зобов'язати Керченське міське управління юстиції скасувати реєстрацію право власності ОСОБА_7 на зазначену квартиру.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 01 жовтня 2003 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 було укладено та нотаріально посвідчено договір дарування вказаної квартири. На час здійснення правочину квартира була приватизована ОСОБА_9 на підставі розпорядження № 509-р від 19.03.1993 року виконавчого комітету Керченської міської ради народних депутатів АР Крим та належала йому на праві власності ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого виконкомом Керченської міської ради. Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 13.12.11 року вказане розпорядження виконкому про приватизацію скасовано та анульовано свідоцтво про право власності на спірну квартиру на ім'я ОСОБА_9 Оскільки підставою для укладення та нотаріального посвідчення спірного договору дарування, було свідоцтво про право власності на житло, яке анульовано судом, договір дарування спірної квартири від 01.10.2003 року слід визнати недійсним та скасувати реєстрацію право
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 02 серпня 2012 року позов ОСОБА_6 задоволений. Визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 у м. Керчі АР Крим від 01.10.2003 (реєстраційний номер №424), укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 Зобов'язано Кримське Республіканське підприємство «Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» скасувати запис в реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності на вказану квартиру за ОСОБА_7
В апеляційній скарзі ОСОБА_10, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, не відповідність висновків суду обставинам справи, що мають значення для справи, просить рішення Керченського міського суду АР Крим від 02 серпня 2012 року скасувати, провадження у справі закрити.
Апелянт зазначає, права позивача як власника не порушені, оскільки на момент укладення спірного договору вона не була власником квартири та не була стороною по договору, тому відсутні правові підстави для визнання угоди недійсною.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін та їх представників, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки судовим рішенням визнана незаконною приватизація спірної квартири, анульовано свідоцтво про право власності на квартиру, на підставі якого укладався договір дарування, наявні підстави для визнання договору дарування недійсним.
З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки від відповідає обставинам справи та вимогам цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст. 48 ЦК УРСР, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону. По недійсній угоді кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки не недійсності угоди не передбачені законом.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 у м. Керчі на підставі ордеру №10163 від 19.08.1982 року була надана в користування ОСОБА_9 та членам його сім'ї. Розпорядженням виконавчого комітету Керченської міської ради від 19.03.1993 року №509-р квартира передана у приватну власність ОСОБА_9
01 жовтня 2003 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 був укладений договір дарування вказаної квартири, посвідчений нотаріально. (а.с. 7).
ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_9.(а.с.70).
Рішенням Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії від 13.12.2011 року, яке залишено без змін Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.05.2012 року, розпорядження виконавчого комітету Керченської міської ради народних депутатів АР Крим від 19 березня 1983 року №509-р про передачу квартири АДРЕСА_1 у м. Керчі у власність ОСОБА_9 скасовано, анульовано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 у м. Керчі, яке видано 20 березня 1993 року на ім'я ОСОБА_9, зареєстроване в БТІ м. Керчі 22 березня 1993 року за №129 (а.с. 41-42, 72-73).
Рішенням Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії від 13.12.2011 року встановлено, що ОСОБА_11 на час приватизації спірної квартири була в ній зареєстрована та проживала, її право на безоплатне отримання у власність частки квартири було порушено.
Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини згідно до положень ч. 3 ст. 61 ЦПК України.
У відповідності з вимогами частини 1 статті 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
За таких обставин, встановивши порушення житлових прав позивача при приватизації і в подальшому даруванні спірної квартири, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив її вимоги про визнання недійсним договору дарування квартири, оскільки порушені права підлягають судовому захисту.
Статтями 317, 328 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном і право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.
При розгляді справ про відчуження квартир, право власності на які набуто в результаті приватизації державного житлового фонду застосування норм матеріального закону має певні особливості.
Виходячи з цього, суд першої інстанції обґрунтовано визнав недійсним оспорюваний договір дарування спірної квартири, правильно застосувавши до цих правовідносин наслідки, передбачені ст. 48 ЦК УРСР.
Довід апелянта про те, що вказаний висновок є помилковим, зробленим без належного з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи, є неспроможним, оскільки не підтверджується матеріалами справи.
Неспроможним вважає колегія суддів й доводи апелянта про те, що права позивача, яка на момент укладення спірного договору вона не була власником квартири та не була стороною по договору, оскільки вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, може бути заявлена як однією зі сторін провочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Докази та обставини, на які посилається апелянт, були предметом дослідження судом першої інстанції, при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду і підстав для скасування рішення суду не містять.
Оскільки оскаржуване рішення судом першої інстанції ухвалене з додержанням норм процесуального та матеріального права, відповідно до положень ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.
Керуючись, ст.ст. 303, 307 п.1 ч., 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
УХВАЛИ Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Керченського міського суду АР Крим від 02 серпня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
В.О. Полянська Т.І. Моісеєнко Г.В. Редько