РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/0191/1368/2012Головуючий суду першої інстанції:Белоусов Е.Ф.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Полянська В. О.
РІШЕННЯ
"06" листопада 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіПолянської В.О.,
СуддівМоісеєнко Т.І.,Редько Г.В.,
При секретаріКувшиновій А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання договору міни дійсним, визнання права власності, привласнення окремої адреси, визначення порядку користування земельною ділянкою, за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 14 березня 2008 року та додаткове рішення Керченського міського суду АР Крим від 31 жовтня 2008 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У лютому 2008 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просив визнати дійсним договір міни від 14.02.2008 року, укладений між ним та ОСОБА_8.і ОСОБА_7; визнати за ним право власності на жилий будинок, визначений під літ. «А», розташований за адресою: АДРЕСА_1 у м. Керч; визнати за ОСОБА_8 право власності на приміщення 2-8, 2-9, 2-10; 2-11, 2-12, 2-13, 2-14, 2-15, 2-16, 2-17, балкон №1, приміщення 1-3, 1-4, коридор 1-1, санвузол 1-2, коридор 1-8, котельню 1-9, ганок, розташовані в будинку під літ. «Б» за вказаною адресою; визнати за ОСОБА_7 право власності на мансардний поверх з балконом №2 в жилому будинку під літ. «Б» за адресою: АДРЕСА_1 у м. Керч; зобов'язати КП «Керченське міське БРТІ» провести перереєстрацію права власності на нерухоме майно, розташоване за вказаною адресою, привласнивши жилому будинку під літ. «А» окрему адресу: АДРЕСА_1; визнати за ним -ОСОБА_8 право власності на жилий будинок АДРЕСА_1 в м. Керч АР Крим; визначити порядок користування земельною ділянкою.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вказане домоволодіння за рішенням Керченського міського суду від 12.04.2006р. є спільною частковою власністю сторін. 14 лютого 2008 року між сторонами був укладений договір міни, за яким сторони домовилися обмінятися своїми частками належними їм на праві власності у домоволодінні АДРЕСА_1 у м. Керчі. В нотаріальному посвідченні договору відмовлено з підстав не визначення порядку користування земельною ділянкою.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 14 березня 2008 року позов ОСОБА_6 задоволений. Договір міни від 14.02.2008 року, укладений між ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, визнаний дійсним.
Припинено право спільної часткової власності між ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на нерухоме майно - будинок АДРЕСА_1 у м. Керчі.
Виділено на праві приватної власності частину нерухомого майна ОСОБА_6, а саме: житловий будинок, зазначений під літ. «А», який складається з приміщень 1-7, 1-5, 1-6, 1-4, 1-3, коридору 1-1, санвузла 1-2, коридору 1-8, котельної 1-9 та ганку, розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Виділено на праві загальної спільної власності частину нерухомого майна ОСОБА_8, а саме приміщення 2-1, 2-2, 2-3, 2-4, 2-5, 2-6, 2-7, 2-8, 2-9, 2-10, 2-11, 2-12, 2-13, 2-14, 2-15, 2-16, 2-17, балкон №1, розташовані у будинку під літ. «Б», за адресою: м. Керч, АДРЕСА_1.
Виділено на праві загальної спільної власності частину нерухомого майна ОСОБА_7, а саме: мансардний поверх з балконом №2 у житловому будинку під літ. «Б», загальною площею 91,7 кв.м, вартістю 45418 грн.
Зобов'язано Кримське республіканське підприємство «Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» внести зміни до Реєстру прав власності на нерухоме майно і провести реєстрацію права приватної власності ОСОБА_6 на нерухоме майно - житловий будинок під літ. «А», загальною площею 89, 9 кв.м. житлового площею 44, 6 кв.м, якій розташований за адресою: м. Керч АДРЕСА_1 з привласненням окремого реєстраційного номеру на вищевказане майно, а саме м. Керч, АДРЕСА_1-а.
Визнано за ОСОБА_6 право приватної власності житловий будинок під літ. «А» загальною площею 89,9 кв.м житловою площею 44,6 кв.м, який розташований за адресою: м. Керч, АДРЕСА_1-а.
Визначений порядок користування земельною ділянкою. Виділено у користування: ОСОБА_8 земельну ділянку площею 1007 кв.м., ОСОБА_8 та ОСОБА_7 - земельну ділянку площею 1007 кв.м.
Додатковим рішенням Керченського міського суду АР Крим від 31 жовтня 2008 року визнано за ОСОБА_8 право загальної спільної власності на частину нерухомого майна, а саме: на приміщення 2-1, 2-2, 2-3, 2-4, 2-5, 2-6, 2-7, 2-8, 2-9, 2-10, 2-11, 2-12, 2-13, 2-14, 2-15, 2-16, 2-17, балкон №1, розташовані у будинку під літ. «Б» за адресою: м. Керч, АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_7 право загальної спільної власності на частину нерухомого майна, а саме на мансардний поверх з балконом №2 у житловому будинку, зазначеному під літ. «Б» та сарай під літ. «Ж», розташовані за адресою: м. Керч, АДРЕСА_1.
Зобов'язано Кримське республіканське підприємство «Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» внести зміни до Реєстру прав власності на нерухоме майно і провести реєстрацію права загальної спільної власності ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на вищевказане нерухоме майно.
Визначений порядок користування земельною ділянкою площею 1007 кв.м. Виділено у користування ОСОБА_8 та ОСОБА_7 частки, пропорційні їх долям власності у будинку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_8, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Керченського міського суду АР Крим від 14 березня 2008 року та додаткове рішення Керченського міського суду АР Крим від 31 жовтня 2008 року, ухвалити у справі нове рішення, якім відмовити у задоволенні позову.
На думку апелянта, договір міни не є укладеним і не породжує для сторін прав та обов'язків, оскільки предметом договору є нерухоме майно, тому момент вчинення договору відповідно до ст.ст. 210, 640 ЦК України пов'язується з нотаріальним посвідченням та державною реєстрацією. Суд керуючись ст.ст. 328, 334 ЦК України не звернув уваги, що дані норми містять посилання на спеціальні норми, які суд мав застосувати до спірних правовідносин, а саме ст. ст. 210, 220, 657, 640 ЦК України.
Крім того, апелянт зазначає, що договір міни він з ОСОБА_6 не укладав та не підписував, зазначений договір підписаний ОСОБА_7 від його імені на підставі довіреності від 04.07.2007 року, якою він уповноважив ОСОБА_7 укласти договір купівлі-продажу, а не укладати договір міни, тобто вона не мала повноважень на укладення цього договору.
Також, суд вийшов за межі позовних вимог, припинивши право спільної часткової власності та виділивши на праві загальної спільної власності частину нерухомого майна, яка не передбачена законом.
До того ж, суд у порушенні ст.ст. 122, 16 ЦПК України, прийняв до провадження та задовольнив вимогу щодо внесення змін до Реєстру прав власності на нерухоме майно, оскільки розгляд такої вимоги підлягає за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 та визнавши дійсним договір міни, суд першої інстанції виходив з положень ч.4 ст. 715 ЦК України, яка передбачає, що право власності за договором міни переходить до сторін після виконання зобов'язань щодо передачі майна обома сторонами, та вимог ст. 220 ЦК України, відповідно до якої договір може бути визнаний дійсним, якщо між сторонами досягнута згода з усіх істотних умов і відбулося повне або часткове його виконання.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до положень ст.ст. 657, 716 ЦК України до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі. Відповідно до положень ч. 2 ст. 55 Закону України «Про нотаріат», ч. 2 ст. 182 ЦК України правочини щодо нерухомості підлягають саме нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.
Пленум Верховного Суду України в п.13 своєї постанови № 9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін. При розгляді таких справ суди повинні з'ясувати, чи підлягає правочин обов'язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухиляється від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. У сенсі положень ч. 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216 ЦК України вказаний правочин після його укладення взагалі не створював жодного юридичного наслідку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зазначене, виходячи з положень чинного законодавства, взагалі виключає правову можливість визнання у судовому порядку дійсним договору, який підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Однією з підстав позову про визнання дійсним договору міни була відмова нотаріуса від нотаріального посвідчення договору у зв'язку з невизначенням порядку користування земельною ділянкою.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, доказів на підтвердження відмови нотаріуса у посвідченні договору міни позивачем не надано. Це свідчить, у свою чергу, про відсутність взагалі спору між сторонами на час розгляду справи.
За таких обставин договір міни нерухомого майна у вигляді не виділених в натурі часток житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладений 14.02.2008 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 і ОСОБА_7 є нікчемним і в судовому порядку такий правочин не може бути визнаний дійсним.
Оскільки судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, це відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення і ухвалення у справі нового рішення про відмову в позові.
Керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 14 березня 2008 року та додаткове рішення Керченського міського суду АР Крим від 31 жовтня 2008 року задовольнити.
Рішення Керченського міського суду АР Крим від 14 березня 2012 року та додаткове рішення Керченського міського суду АР Крим від 31 жовтня 2008 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання дійсним договору міни нерухомого майна від 14 лютого 2008 року, визнання права власності на житловий будинок, привласнення окремої адреси житловому будинку, визначення порядку користування земельною ділянкою.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
В.О. Полянська Т.І. Моісеєнко Г.В. Редько