07.11.2012

Справа № 206/3525/2012

Провадження № 2/232/182/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2012 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Луценко Л. В.,

при секретарі Чумаченко С.М.,

за участю: представник позивача -ОСОБА_1,

відповідач -ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

представника третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, за участю третьої особи : першої Вінницької державної нотаріальної контори про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом ОСОБА_2 та просив суд постановити рішення, яким визнати за ним право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 та на 1/2 частку будинку АДРЕСА_2.

В обґрунтування заявлених позовних вимог вказуючи на те, що він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 з 1978 року по 07.11.2002 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла.

Під час шлюбу позивачем та ОСОБА_6 за спільні сімейні кошти було придбано нерухоме майно, а саме:

- квартира АДРЕСА_1. ( договір купівлі-продажу посвідчений 06.10.1998 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № 2535);

-житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_2 ( договір купівлі-продажу від 30.09.1988 року посвідчений державним нотаріусом Бершадської державної нотаріальної реєстр №2346)

У 1999 році позивач знявся з реєстрації у спірній квартирі АДРЕСА_1 та зареєструвався у м. Бершадь.

Після смерті ОСОБА_6, їх спільна дочка ОСОБА_2 право позивача на спільне майно не визнає, своєї згоди на отримання свідоцтва про право власності на частку спільному майні не надає.

На даний час між сторонами, як вказує позивач не досягнуто згоди про добровільний поділ майна, що був спільною сумісною власністю подружжя, тому він вимушена звернутися до суду з даним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини справи викладені в позовній заяві.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили суд відмовити у його задоволенні.

Представник третьої особи першої Вінницької державної нотаріальної контори в судовому засіданні, надала пояснення, що свідоцтво на право власності на спірне нерухоме майно позивачу і відповідачу не видавалося, оскільки між ними існує спір, часток у спільній сумісній власності позивача та колишньої його дружини, яка померла, не виділялося, тому нотаріальна контора позбавлена права видавати свідоцтва на право власності у частках. Щодо вирішення даного спору покладається на розсуд суду.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності та в співставленні, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторонами в судовому засіданні не заперечується та визнається факт, що позивач перебував у зареєстрованому шлюбі в період з 1978 року по 07.11.2002 року з ОСОБА_6, яка ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.

Також відповідачем по справі не заперечується та не спростовується факт, що під час шлюбу позивачем та ОСОБА_6 за спільні сімейні кошти було придбано нерухоме майно, а саме:

- квартира АДРЕСА_1. ( договір купівлі-продажу посвідчений 06.10.1998 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № 2535);

- житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_2 ( договір купівлі-продажу від 30.09.1988 року посвідчений державним нотаріусом Бершадської державної нотаріальної реєстр №2346)

Відповідно до ст.60 СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин самостійного заробітку.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 р. №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"п.23 вказує на те, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні джерелом придбання квартири та будинку були спільні кошти позивача та ОСОБА_6, яка ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.

Відповідно до ч.1 ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ч.1 ст. 71 Сімейного кодексу України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги зібрані по справі докази, суд приходить до висновку що заявлені ОСОБА_5 вимоги про визнання за ним право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 та на 1/2 частку будинку АДРЕСА_2, слід задовольнити, оскільки вони є доведеними та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 60, 70, 71 СК України, п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 р. №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 232 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання права власності - задовільнити.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 та на 1/2 частку будинку АДРЕСА_2.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 12.11.2012 року.

Суддя: Л. В. Луценко