Судове рішення 18/5025/789/12 від 27.11.2012

Судове рішення #26247182

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" листопада 2012 р.Справа № 18/5025/789/12

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Головуючий суддя Заярнюк І.В., суддя Шпак В.О., суддя Гладюк Ю.В. розглянувши матеріали

за позовом публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк" в особі відділення „Хмельницька регіональна дирекція" ПАТ „ВТБ Банк", м. Хмельницький

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Хмельницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -ОСОБА_3, м. Хмельницький

про стягнення заборгованості за кредитним договором № 25.43-13/08-СК від 21 травня 2008 року в сумі 722879,94 доларів США та 440 207,37 грн. комісії

Представники сторін:

від позивача: Овчарук А.С. - за довіреністю №1046/11.05.2 від 15.11.2010р.;

від відповідача: ОСОБА_5 -за довіреністю від 05.09.2012р.;

від третьої особи: не з'явився.

У судовому засіданні 15.11.2012р. відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 722 879,94 доларів США заборгованості за кредитним договором №25.43-13/08-СК від 21.05.2008р. та 440207,37 грн. заборгованості по комісії за обслуговування кредиту.

В підтвердження позовних вимог позивач посилається на те, що умовами кредитного договору передбачено обов'язок Позичальника сплати тіла кредиту та відсотків за користування кредитом. Проте у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань останньому нараховані відсотки та пеня за прострочку сплати заборгованості.

Станом на 06 липня 2012 року Позичальником не сплачено ПАТ „ВТБ Банк" 722 879,94 доларів США, яка включає:

- заборгованість з погашення (повернення) кредиту у сумі неповернутого кредиту в розмірі 654 853, 67 долари США;

- заборгованість по відсотках за користування кредитом в розмірі 60895,89 доларів США;

- заборгованість по пені, нарахованій у серпні 2010 року - липні 2012 року, за несвоєчасну сплату кредиту - 4704,03 долари США 03 центи, в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на день сплати;

- заборгованість по пені, нарахованої у березні 2009 року - липні 2012 року за порушення строку сплати відсотків - 2426,35 доларів США, в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на день сплати.

Як стверджує позивач станом на 06.07.2012р. Позичальником не сплачено ПАТ „ВТБ Банк" 440 207,37 гривень 37 копійок, яка включає:

- заборгованість по комісії за обслуговування кредиту, нарахованої за період з серпня 2009 року по серпень 2010 року та з вересня 2010р. по вересень 2011р. згідно п. 4. 25 та п. 1.7. кредитного договору в розмірі 437 181,44 грн.;

- заборгованість по пені, нарахованої у грудні 2011р.-липні 2012, за порушення строку сплати комісії за обслуговування кредиту в розмірі 3025,93 грн..

Як стверджує позивач про невиконання (неналежне виконання) Позичальником зобов'язань за Кредитним договором Позичальнику - відповідачу надсилалась відповідна вимога, однак зі слів позивача відповідачами не було виконано своїх зобов'язань та заборгованість по Кредитному договору не погашено. Наведене підтверджується: вимогою №17/1300-2 від 05.01.2012 року, Реєстром рекомендованих листів від 05.01.2012 року та фіскальним чеком №9147 від 05.01.2012р.

Представник позивача у судовому засіданні 15.11.2012р. надав письмове пояснення, в якому повідомив суду таке: розглянувши додаткові заперечення відповідача від 22.10.2012р. на позовну заяву, Банк надає пояснення стосовно зарахування коштів внесених 28.07.2008р., 28.02.2011р. та 06.09.2010р. іншими особами (інвесторами) в рахунок тіла кредиту та процентів не тільки тіла процентів, як вважає відповідач.

Відповідно Банк заперечує твердження відповідача стосовно зміни в односторонньому порядку умов внесення ОСОБА_6 28.07.2008р. платежу в сумі 14089,34 дол. США саме на проценти, а не на тіло кредиту, оскільки згідно умов кредитної угоди (в редакції від 21.05.2008р., яка діяла на момент проведення операції) п. 3.1 передбачено, що погашення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюється в порядку та строки згідно Графіка повернення Кредиту і сплати процентів, який є невідємною частиною Кредитного договору - надалі у тексті Графік. У разі зміни Графіку з будь-яких підстав, новий Графік починає діяти, а попередній Графік втрачає свою силу з дня підписання сторонами нового Графіку. Підписання нового графіку не тягне за собою необхідність укладення змін до Кредитного договору та договорів, що забезпечують виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним Договором. Відповідно 28.07.2008р. було оформлено між позичальником та Банком новий графік (даний графік знаходиться в матеріалах справи), згідно якого виникав обов'язок в позичальника сплатити 28.07.2012р. 14089,34 долари США саме процентів, а не тіла кредиту тому Банк зарахував надходження даної суми в погашення саме процентів, а не тіла кредиту. Більше того відповідно до п. 3.6. погашення кредиту та сплата процентів за користування кредитом може здійснюватися поручителем, майновим поручителем, гарантом та будь якою іншою особою. Отже можна зробити висновок, що Банк діяв в даній ситуації згідно умов кредитного договору і розрахунок заборгованості по даному кредиту поданий в матеріали справи відповідає дійсності.

Також, Банк спростовує доводи стосовно проплати коштів у сумі 10 000 доларів США від 28.02.2011р. здійснених ОСОБА_7, оскільки дані кошти були зараховані Банком в погашення тіла кредиту у розмірі 3174,96 доларів США та процентів у розмірі 6825,04 долари США. Більше того законність розподілу даної суми визнає і сам відповідач зазначаючи в власному акті звірки заборгованості по кредиту, який було надано представником відповідача в матеріали справи під час слухання справи 12.11.2012р. згідно даного акту 28.02.2011р. було сплачено 10000 доларів США і розподілено частково на тіло кредиту та проценти (тіла кредиту у розмірі 3174,96 доларів США та процентів у розмірі 6825,04 долари США) відповідно розбіжностей між банком та відповідачем по даній сумі немає. Отже, за твердженням позивача, відповідач сам собі суперечить визначаючи в наданому акті звірки, дану проплату, як зараховану в тіло кредиту та відсотки, а в додаткових поясненнях від 22.10.2012 зазначає, що було використано на інші цілі.

Стосовно проплати в розмірі 16 589,86 доларів США від ОСОБА_7, які були проплачені згідно меморіального ордеру №1862 від 06.09.2010р. слід відмітити, що дані кошти були направленні на погашення тіла кредиту та відсотків лише 10.09.2010р., оскільки з власної помилки платника даних коштів (ОСОБА_7.), 10.09.2012р., згідно меморіального ордеру №б/ВП (додається до матеріалів справи) було вчинено операцію стосовно виправної проводки сторно по меморіальному ордеру №1862 від 06.09.2010р., як помилково зараховані кошти і повернуті дані кошти з рахунку НОМЕР_2 (поточний рахунок ОСОБА_2.) назад на рахунок ОСОБА_7

10.09.2010р. згідно меморіального валютного ордеру №1838 від 10.09.2010р. ОСОБА_7 сплатив кошти з чітким призначенням платежу часткове погашення простроченої заборгованості за кредитом за серпень 2010р. п.3.6 по кредитному договору у розмірі 7764,45 доларів США на банківський рахунок 20774501000762, а також сплатив згідно меморіального валютного ордеру №1839 від 10.09.2010р. 8825,41 долар США прострочені відсотки за серпень 2010р. по кредитному договору №25.43-13/08-СК від 21.05.2008р. п.3.6. на банківський рахунок 20796501000762. Тобто Банк не розподіляв сам дану заборгованість за погашення тіла кредиту та відсотків, оскільки це вчинив сам платник.

Помилковим на думку позивача також є позиція відповідача стосовно застосування ст. 232 Господарського кодексу України, оскільки відповідно до розрахунку заборгованості, яка надана в матеріали справи пеня нарахована по тілу кредиту з грудня 2011р., а по відсоткам з січня 2012р. по комісії з грудня 2011р. відповідно до суду Банк звернувся 10.07.2012р. Більше того ст. 232 ГКУ зазначає, що пеня нараховується 6 місяців, якщо інше не встановлено договором згідно п. 7.1. Кредитного договору Пеня розраховується по дату повного виконання всіх зобов'язань по погашенню простроченої заборгованості дана умова надає можливість Банку нараховувати пеню більше 6-ти місячного строку.

Стосовно листа банку від 19.05.2011р., де зазначається заборгованість 654,04 доларів США, то позивач звертає увагу суду на те, що дана заборгованість не була сформована в листі саме станом на 19.05.2011р. це лиш є дата реєстрації вихідної документації тому згідно розрахунку з 28.04.2011р. по 30.04.2011р. заборгованість по відсоткам становила саме 654,04 доларів США, а розрахунок наданий Банком зроблено станом 06.07.2012р., який містить подальше нарахування відсотків.

Стосовно зобов'язання суду провести спільну звірку сум проплат між банком та клієнтом то банк повідомив суд, що відповідач склав односторонній акт звірки. На пропозиції Банку та зобов'язання суду скласти спільний акт звірки відповів, що їхній односторонній акт відображає їхню позицію повністю і не потребує на їх думку спільного акту, а потребує лише надання письмової позиції Банку стосовно даного акту звірки наданого 12.11.2012р..

Відповідно Банк наводить аналіз одностороннього акту звірки заборгованості по кредитному договору здійсненого відповідачем, який наданий в матеріали справи 12.11.2012р., який містить в собі інформацію стосовно сум проплат в розрізі конкретних дат та загальні суми зарахування в погашення тіла кредиту та відсотків за кредит станом на 09.11.2012р. які відрізняються від розрахунку заборгованості по кредиту здійсненого Банком та наданого також в матеріали справи.

Позивач вказує на те, що загальна сума проплат тіла кредиту та відсотків наведена відповідачем в акті наданому 12.11.2012р. та загальна сума проплат наведена Банком в розрахунку збігається і становить 464 221,9 доларів США відмінність полягає тільки в тому, що відповідач в погашення тіла кредиту зараховує суми:

-14 089,34 доларів США від 28.07.2008р.;

- 9602,56 доларів США від 30.12.2008р.;

- 7464,85 доларів США від 01.04.2009р.;

- 7670,68 доларів США від 30.11.2009р.;

- 6928,35 доларів США від 29.03.2010р.;

- 9815,28 доларів США від 28.09.2010р.;

- 6137,39 доларів США від 29.03.2011р. (які включені в 10 000,00 доларів США, 3862,61 доларів США з даної суми Банк врахував в погашення тіла кредиту).

Відповідно загальна проплата тіла кредиту згідно акут звірки відповідача становить 181 854,8 доларів США, процентів 282366,92 долари США, а згідно розрахунку заборгованості по кредиту Банку загальна проплата тіла кредиту становить 120 146,33 доларів США а відсотків 344 075,57 доларів США.

Тобто Банк зарахував вищенаведені сім сум проплат в погашення відсотків згідно нижче наведених графіків які взагалі не передбачали в дані дати проплат обов'язку сплати тіла кредиту та згідно п. 3.4. та п. 3.6. кредитного договору в редакції від 21.05.2008р., та п. 4.11 кредитного договору в редакції від 30.06.2009р. де зазначається у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором у повному обсязі у першу чергу сплачується неустойка, у другу чергу сплачується плата за користування кредитом у вигляді відсотків, а у третю чергу сплачується сума кредиту.

Отже, зі слів позивача, банк в рамках закону та умов кредитного договору здійснив зарахування даних сум саме в погашення відсотків, а не тіла кредиту більше того згідно графіків погашення, які є невідємною частиною договору та які змінювались постійно, а саме:

- первинний графік з первинною датою погашення капіталу та процентів 30.06.2008р.;

- графік з первинною датою погашення капіталу та процентів 28.07.2008р. згідно, якого було передбачено обов'язок до 28.07.2008р. проплатити виключно тільки відсотки в розмірі 14089,34 доларів США, що і було здійснено поручителем фізичною особою ОСОБА_6 згідно п. 3.6. кредитного договору та призначення платежу квитанції від 28.07.2009р., яка знаходиться в матеріалах справи;

- графік з первинною датою погашення капіталу та процентів 28.01.2009р., де взагалі з січня 2009р. по травень 2009р. включно обов'язку по сплаті тіла кредиту не було передбачено;

- графік з первинною датою погашення капіталу та процентів 28.06.2009р., де також з червня 2009 по листопад 2009 включно обов'язку по сплаті тіла кредиту не було передбачено;

- графік повернення кредиту і сплати процентів від 13.08.2009р. також не передбачав сплати тіла кредиту з 28.08.2009р. по 28.07.2010р. включно;

- графік повернення кредиту і сплати процентів від 28.09.2010р. також не передбачав сплати тіла кредиту з 28.09.2010р. по 28.08.2011р. включно.

Відповідно вище наведенні графіки містяться в матеріалах справи і згідно п. 3.1 кредитного договору в редакції від 21.05.2008р. передбачено, що погашення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюється в порядку та строки згідно Графіка повернення Кредиту і сплати процентів, який є невідємною частиною Кредитного договору - надалі у тексті Графік. У разі зміни Графіку з будь-яких підстав, новий Графік починає діяти, а попередній Графік втрачає свою силу з дня підписання сторонами нового Графіку. Підписання нового графіку не тягне за собою необхідність укладення змін до Кредитного договору та договорів, що забезпечують виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним Договором.

Відповідач у запереченні та його представник у судових засіданнях проти задоволення позовних вимог заперечують та стверджують про те, що виконуючи вимоги суду про проведення звірки заборгованості по кредитному договору № 25.43-13/08-СК від 21 травня 2008 року ОСОБА_2 не може її провести в зв'язку з тим, що заборгованість, яка вказана в позовній заяві повністю не відповідає вимогам умов договору та провести її не має можливості так, як починаючи з 28.07.2008 року банк в односторонньому порядку змінив умови внесення ОСОБА_6 платежу в сумі 14 089,34 дол. США (квитанція від 28.07.2009 року), які були спрямовані на погашення кредиту, а банк направив дані кошти та сплату процентів. Таким чином, зі слів відповідача, банк прийнявши виконання зобов'язання за іншу особу у відповідності до умов п. 4.2 договору не виконав його і з цього часу нарахування що проведено банком по погашенню кредиту та відсотків проводилось незаконно, як і подано до суду розрахунок не відповідає дійсності.

Як стверджує відповідач, аналогічну ситуацію ним виявлено і при внесенні ОСОБА_7 коштів у сумі 10000 дол. США, квитанцією 32926 від 28.02.2011 року, які були спрямовані на погашення кредиту про те всупереч умовам договору і волі інвестора не були зараховані на погашення кредиту, а були використані банком на інші цілі. За твердженням відповідача аналогічні, на його думку, порушення діючого законодавства виявлено і по іншим платежам інвесторів коли кошти вносились на погашення кредиту або поповнення рахунку , а банком списувались на погашення інших платежів. Зі слів відповідача інвестори не були стороною кредитного договору і пункт 3.4 на них не розповсюджується.

Відповідачу також незрозуміла позиція банку відносно зарахування суми коштів 16589,86 дол. США від ОСОБА_7, зарахованих банку меморіальним ордером 1862 від 06.09.2010 року, куди були спрямовані ці кошти, так як вони не були направлені в даний день на погашення. (лист банку від 10.09.2010 року № 1107X1300-08-2).

Зі слів відповідача, у зв'язку із тим, що банк в односторонньому порядку самостійно проводив списання коштів з його рахунку, а кредит був погашений в сумі більше як 200 000 дол. США, то і нарахування відсотків починаючи з 28.07.2008 року є незаконними та не відповідають умовам договору та тому розрахунку що додано до матеріалів справи.

Відповідач не погоджується із застосуванням пені, так як на його думку, в порушення ст. 232 ГК України банк нараховує пеню більш як за 6 місяців від дня коли зобов'язання має бути виконано.

Відповідач вважає суму заборгованості, яку вказує Позивач необгрунтованою, оскільки з моменту отримання кредиту ОСОБА_2 та іншими особами сплачено 486317,98 дол. США.

Третя особа повноважного представника в судове засідання не направила, письмової позиції з приводу заявлених позовних вимог суду не надала.

Враховуючи викладені обставини справи та вимоги чинного процесуального права, суд приймає до уваги, що ненадання третьою особою письмового пояснення по даній справі не перешкоджає вирішенню спору по суті, отже суд вважає за можливе згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Суд оцінивши подані по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, колегія суддів встановила:

21 травня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено Кредитний договір №25.43-13/08-СК, згідно якого фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 був наданий кредит - грошові кошти в сумі 775 000,00 доларів США на строк по 20 травня 2015 року або достроково у випадках, передбачених цим Договором, щомісячною сплатою процентів за користування кредитом в 15,5% річних (п.1.1. Договору).

Видача грошових коштів підтверджується меморіальними валютними ордерами: № 19__9 від 24 липня 2008р. на суму 105 000,00 доларів США; № 50_1 від 06 червня 2008р. на суму 100 000,00 доларів США; № 19_1 від 23.05.2008р. на суму 150 000,00 доларів США; № 50_17 від 21.05.2008р. на суму 420 000,00 доларів США.

Згідно п.п. 5.3.1., 5.3.11., 5,2.1., 3.2., 1.1. Кредитного договору Позичальник зобов'язаний сплатити комісії, повернути Банку отриманий кредит та сплатити нараховані Проценти за користування кредитом у повному обсязі, виконувати інші зобов'язання в строк та у порядку, встановлені цим Договором.

У відповідності до вимог п. 5.3.1., 3.3., 3.4., 1.1. Кредитного договору №25.43-13/08-СК від 21 травня 2008 року за користування Кредитом Позичальник сплачує Банку Проценти у розмірі, зазначеному в п 3.1. цього договору відповідно до Графіку погашення Кредиту і сплати Процентів. Відповідно п. 4.2. кредитного договору проценти за користування кредитом за поточний місяць нараховуються двічі на 27 числа та в останній робочий день кожного календарного місяця. Період, за який сплачуються проценти - з 28 числа (включно) попереднього місяця по 27 число (включно) поточного місяця.

У відповідності до вимог п. 7.1. Кредитного договору №25.43-13/08-СК від 21 травня 2008 року, у разі прострочення зобов'язань з погашення Кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умов цього договору, Позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань. Вказана пеня розраховується по дату повного виконання всіх зобов'язань по погашенню простроченої заборгованості.

У відповідності до вимог п. 4.25 та 4.26 Кредитного договору №25.43-13/08-СК від 21 травня 2008 року, з 13.08.2009р. по 12.08.2010р. встановлюється період, протягом якого нараховується комісія за обслуговування кредиту, яка нараховується в день нарахування процентів за Кредитом, в гривні, за курсом НБУ на дату нарахування. Комісія акумулюється протягом 12 (дванадцяти) місяців та сплачується протягом дії Кредитного договору, але не пізніше спливу 36 місяців з 12.08.2010р. рівними частинами щомісячно.

У відповідності до вимог п. 5.3.1, п. 5.2.1 та п. 5.3.11 Кредитного договору №25.43-13/08-СК від 21 травня 2008 року передбачено, що Позичальник зобов'язаний достроково погасити кредит та сплатити нараховані відсотки, можливі неустойки, комісії та виконання всіх зобов'язань по Договору у випадках, передбачених цим договором або чинним законодавством України, зокрема: невиконання (неналежне виконання) зобов'язань щодо: сплати Платежів, а також комісії, неустойки тощо, передбачених умовами Договору.

Окрім вищевказаного кредитного договору, між його сторонами також укладено договір про внесення змін №1 від 30 червня 2009 року до Кредитного договору №25.43-13/08-СК, Договір про внесення змін №2 від 13.08.2009р. до Кредитного договору №25.43/08-СК, Договір про внесення змін № 3 від 28.09.2010р. до Кредитного договору №25.43-13/08-СК.

23.03.2012р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір дарування 72/100 частки у праві власності на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2. Згідно умов згаданого договору ОСОБА_3 передано ціле нежитлове приміщення, загальною площею 1112,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2.

На виконання умов кредитного договору №25.43-13/08-СК від 21 травня 2008 року відповідачем лише частково внесено кошти з погашення кредиту та процентів на загальну суму 464 221,90 доларів США, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями та виписками особового рахунку.

Вважаючи, що його права порушені, публічне акціонерне товариство „ВТБ Банк" в особі відділення „Хмельницька регіональна дирекція" ПАТ „ВТБ Банк" звернувся із позовом до суду про стягнення з відповідача суми 722 879,94 доларів США, яка включає:

- заборгованість з погашення (повернення) кредиту у сумі неповернутого кредиту в розмірі 654 853, 67 долари США;

- заборгованість по відсотках за користування кредитом в розмірі 60895,89 доларів США;

Як стверджує позивач станом на 06.07.2012р. позичальником не сплачено ПАТ „ВТБ Банк" 440 207,37 гривень 37 копійок, яка включає:

Наведене підтверджується вимогою №17/1300-2 від 05.01.2012 року, реєстром рекомендованих листів від 05.01.2012 року та фіскальним чеком №9147 від 05.01.2012р.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

У відповідності до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який втілюється в положеннях статей 3 та 627 ЦК України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників. Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046, ч. 1 ст. 1048 параграфа 1 глави 71 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1,2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку.

Приписами статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як передбачено ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За умовами ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як видно з Кредитного договору №25.43-13/08-СК від 21.05.2008р. ВАТ ВТБ Банк надало фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 кредит - грошові кошти в сумі 775 000,00 доларів США на строк по 20 травня 2015 року із щомісячною сплатою процентів за користування кредитом в 15,5% річних (п.1.1. Договору).

Між тим, відповідач, в порушення умов вказаного вище кредитного договору, прийняті на себе зобов'язання щодо повернення у передбачені договором терміни основної суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом належним чином не виконував, у зв'язку з чим наявні заборгованість за кредитом та відсотками.

Разом із тим на виконання умов кредитного договору №25.43-13/08-СК від 21 травня 2008 року відповідачем частково внесено кошти з погашення кредиту та процентів на загальну суму 464 221,90 доларів США, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями та виписками особового рахунку.

Сума боргу за кредитом та відсотками, що підлягає сплаті, визначена позивачем та складає 722 879,94 доларів США, яка включає: заборгованість з погашення (повернення) кредиту у сумі неповернутого кредиту в розмірі 654 853, 67 долари США; заборгованість по відсотках за користування кредитом в розмірі 60895,89 доларів США; заборгованість по пені, нарахованій у серпні 2010 року - липні 2012 року, за несвоєчасну сплату кредиту - 4704,03 долари США 03 центи, в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на день сплати; заборгованість по пені, нарахованої у березні 2009 року - липні 2012 року за порушення строку сплати відсотків - 2426,35 доларів США, а також 440 207,37 гривень 37 копійок, яка включає заборгованість по комісії за обслуговування кредиту, нарахованої за період з серпня 2009 року по серпень 2010 року та з вересня 2010р. по вересень 2011р. згідно п. 4. 25 та п. 1.7. кредитного договору в розмірі 437 181,44 грн. та заборгованість по пені, нарахованої у грудні 2011р.-липні 2012, за порушення строку сплати комісії за обслуговування кредиту в розмірі 3025,93 грн.

Як досліджено судом, починаючи з січня 2009р. згідно графіків обов'язку проплати тіла кредиту в відповідача не було, а згідно останнього графіку даний обов'язок виникав тільки 28.09.2011р., отже акт звірки відповідача наданий в матеріали справи не ґрунтується на доказовій базі матеріалів справи та умовах кредитної угоди тобто є безпідставним.

У порушення вищевказаних вимог, вимог ст. 825, 526, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України відповідачем не сплачено пеню за прострочення виконання зобов'язань з повернення кредиту, нараховану у серпні 2010 року - липні 2012 року в сумі 4704,03 долари 03 центи США в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на день сплати та не сплачено пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом нараховану у березні 2009 року - липні 2012 року в сумі 2 426,35 доларів 35 центів США в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на день сплати. Вказане підтверджується: Кредитним договором №25.43-13/08-СК від 21 травня 2008 року, розрахунком заборгованості за Кредитним договором №25.43-13/08 - СК від 21 травня 2008 року.

У порушення вищевказаних вимог, відповідачем не сплачено комісію за обслуговування оедиту нараховану у серпні 2009 року - серпні 2010 року в сумі 26 270,01 доларів 01 цент США, а також не сплачено комісію за обслуговування кредиту нараховану у вересні 2010 року вересні 2011 року в сумі 33 193,39 доларів США 39 центів. Відповідно умов кредитного договору комісія за обслуговування кредиту розраховується в доларах та підлягає сплаті в гривнях по курсу НБУ на день нарахування протягом дії кредитного договору рівними частинами щомісячно. Заборгованість за комісією за обслуговування кредиту станом на 06.07.2012р. складає 437 181,44 гривня 44 копійки. Вказане підтверджується: Кредитним договором №25.43-13/08-СК від 21 травня 2008 року, розрахунком заборгованості за Кредитним договором №25.43-13/08-СК від 21 травня 2008 року.

Враховуючи те, що відповідач, в порушення умов кредитного договору та чинного законодавства, не виконав належним чином свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків, він є боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 722879,94 доларів США та 440 207,37 грн. комісії є правомірною.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зі змісту кредитного договору №25.43-13/08-СК видно, що сторони передбачили відповідальність позичальника в разі прострочення зобов'язань з погашення заборгованості за кредитом та відсотками у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Перевіривши правильність нарахування розміру пені, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату кредиту - 4704,03 долари США 03 центи та пеню за порушення строку сплати відсотків - 2426,35 доларів США.

Крім того умовами договору сторонни передбачили відсотки та комісію за користування кредитними коштами, а тому сума заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 60895,89 доларів США та 440207,37 грн. комісії за обслуговування кредиту є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів прийшла до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позову судові витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 12, 15, 33, 43 ,44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Хмельницький (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк", м. Київ (бульв. Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, код 14359319) 654 853,67 доларів США (шістсот п'ятдесят чотири тисячі вісімсот п'ятдесят три долари США 67 центів) заборгованості з погашення (повернення) кредиту, 60 895,89 доларів США (шістдесят тисяч вісімсот дев'яносто п'ять доларів США 89 центів) заборгованості по відсотках за користування кредитом, 4704,03 долари США (чотири тисячі сімсот чотири долари США 03 центи) пені за несвоєчасну сплату кредиту, 2426,35 доларів США (дві тисячі чотириста двадцять шість доларів США 35 центів) пені за порушення строку сплати відсотків, 437 181,44 грн. (чотириста тридцять сім тисяч сто вісімдесят одна гривня 44 коп.) заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 3 025,93 грн. (три тисячі двадцять п'ять гривень 93 коп.) пені за порушення строку сплати комісії, 64 380,00 грн. (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят гривень 00 коп.) та 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.) відшкодування сплаченого судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 20.11.2012р.

Головуючий суддя І.В. Заярнюк

Суддя В.О. Шпак

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 2 прим.:

1 - до матеріалів справи;

2 - гр. ОСОБА_3 (м. Хмельницький, вул. Нижня Берегова, 63 -рекоменд. з повід.).

Показати/Приховати судові провадження

Коментарі

Коментарі відсутні

Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація