РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Сток-Сервіс»

До                    Закритого акціонерного товариства «Трудовий колектив «Київський

науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект»

(відповідач 1)

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит»(відповідач 2)

Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з

обмеженою відповідальністю «УНА»(відповідач 3)

Відкрите акціонерне товариство «Комерційний банк «Експобанк»

(відповідач 4)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів          Товариство з обмеженою відповідальністю «АРГУС-РЕЄСТР»

Про                    визнання недійсними договорів

Головуюча суддя          Сівакова В.В.

Судді                              Літвінова М.Є.

Домнічева І.О.

В засіданнях брали участь

Представники сторін:

Від позивача                              Веліканов С.С. –по дов. б/н від 13.03.2007  

Від відповідача 1                    Хоріна І.М. –по дов. б/н від 03.04.2007

Від відповідача 2                    Омельчук С.В. –по дов. № 1/08-06 від 06.02.2008

Від відповідача 3                    Барабаш Г.В. –голова ліквідаційної комісії

Від відповідача 4                    Андреєв В.А. –по дов.№  17  від 04.05.2006

Від третьої особи                     не з’явились

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 26.06.2008 оголошувалась перерва.

СУТЬ СПОРУ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Приват-Сток-Сервіс” про визнання недійсним договору № 45-К на комісійне обслуговування на фондовому ринку, укладений 01.11.2005 Закритим акціонерним товариством „Трудовий колектив „Київський науково-дослідний та проектно - конструкторський інститут „Енергопроект” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фондова компанія „Фаворит”; про визнання недійсним замовлення № 1/45-К від 01.11.2005, укладене Закритим акціонерним товариством „Трудовий колектив „Київський науково-дослідний та проектно –конструкторський інститут „Енергопроект” та Товариством з обмеженою відповідальністю Фондова компанія „Фаворит”»на виконання договору № 45-К на комісійне обслуговування на фондовому ринку від 01.11.2005; по визнання недійсним договору № 46/1/45-К купівлі-продажу цінних паперів, укладений Товариством з обмеженою відповідальністю „Фондова компанія „Фаворит” та Спільним українсько-німецьким підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю „УНА” 11.11.2005 та про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів, укладений Закритим акціонерним товариством „Трудовий колектив „Київський науково-дослідний та проектно - конструкторський інститут „Енергопроект” та Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк „Експобанк” 28.12.2005.

Відповідач 1 у письмовому відзиві проти позову заперечує з наступних підстав. На чергових загальних зборах акціонерів ЗАТ „ТК КІЕП”, які відбулись 27.01.2005, оформлені протоколом № 5 від тієї ж дати, було прийнято рішення про продаж товариством акцій, які йому належать, з метою отримання обігових коштів для фінансування проектів, передбачених поточною господарською діяльністю відповідно до статуту товариства. На момент прийняття рішення загальними зборами, ЗАТ „ТК КІЕП” було акціонером Відкритого акціонерного товариства „Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут „Енергопроект” і мало у власності 2 771 563 простих іменних акцій ВАТ „КІЕП”, що становило біля 69 % статутного капіталу ВАТ „КІЕП”. Інших цінних паперів у власності ЗАТ „ТК КІЕП” не мало, таким чином, загальні збори прийняли рішення про відчуження відповідачем-1 акцій ВАТ „КІЕП”. У квітні 2005 року за результатами конкурсу, який відбувся у лютому 2005 року ЗАТ „ТК КІЕП” придбало майновий комплекс у м. Славутич Київської області з метою налагодження нового виробництва, що підтверджується договором купівлі-продажу нежитлової будівлі, яка підлягає продажу за конкурсом, від 05.04.2005 року. Зобов'язання ЗАТ „ТК КІЕП” за умовами конкурсу та відповідно до умов договору складали біля 200 тисяч доларів США. На виконання рішення загальних зборів акціонерів від 27.01.2005 року (щодо отримання обігових коштів для фінансування взятих інвестиційних зобов'язань шляхом продажу акцій ВАТ „КІЕП”) Радою ЗАТ „ТК КІЕП” з метою визначення ринкової вартості акцій ВАТ „КІЕП” 23.09.2005 було прийнято рішення про проведення незалежної оцінки акцій ВАТ „КІЕП” та продажу їх шляхом відкритих торгів за ціною не нижче незалежної оцінки. Вказане рішення оформлено протоколом № 20/02 від 23.09.2005. Рішенням правління товариства від 26.09.2005 (протокол № 18/02) було прийнято до виконання рішення Ради товариства та доручено голові правління виконати всі необхідні дії, пов'язані з оцінкою і продажем акцій. 28.09.2005 ЗАТ „ТК КІЕП” уклало договір № 583 з Науково-дослідним інститутом будівельного виробництва Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, який має сертифікат суб’єкта оціночної діяльності № 3893/05 від 08.07.2005, на проведення незалежної оцінки майна, а саме пакета акцій ВАТ „КІЕП” у розмірі 69%, що належали ЗАТ „ТК КІЕП”. За даними звіту про оцінку майна - пакета акцій ВАТ „КІЕП”, ринкова вартість пакета акцій ВАТ „КІЕП”, у розмірі 69 %, що належать ЗАТ „ТК КІЕП”, яку отримано за дохідним підходом (метод капіталізації грошових потоків), склала 816 300 грн., а для 1 акції - 0,32 грн. Після проведення незалежної оцінки майна рішенням Ради товариства від 04.10.2005 (протокол № 21/02) голову правління ЗАТ „ТК КІЕП” Швецова В. А. було уповноважено укласти договір на комісійне обслуговування з фаховою організацією для продажу пакета акцій ВАТ „КІЕП” з професійним учасником фондового ринку. 01.11.2005 між ЗАТ „ТК КІЕП” і ТОФ „ФК „Фаворит” був укладений оскаржуваний позивачем договір на комісійне обслуговування на фондовому ринку № 45-К, згідно з яким відповідач 1 доручив, а відповідач 2 взяв зобов'язання надавати посередницькі послуги щодо купівлі, продажу, обміну цінних паперів, інших операцій не заборонених чинним законодавством. Вказаний договір сторони визнали підставою для укладення комісіонером в інтересах комітента угод (договорів) з третіми особами щодо операцій з цінними паперами, вказаних у замовленнях комітента. Відповідно до Договору № 45-К відповідач 1 доручив ТОВ „ФК „Фаворит” продати прості іменні акції ВАТ „КІЕП” в кількості 2 423 180 штук, які належали ЗАТ „ТК КІЕП”, на аукціонних торгах Київської міжнародної фондової біржі по ціні не нижче 0,36 грн. за одну акцію. Вказане доручення викладене у Замовленні № 1/45-К від 01.11.2005. Оскільки, між ЗАТ „ТК КІЕП” та ТОВ „ФК „Фаворит” було укладено договір на комісійне обслуговування, відповідач 2 укладав договір купівлі-продажу цінних паперів з переможцем відкритих торгів від свого імені за рахунок відповідача 1, що підтверджується Звітом від 15.11.2005 про виконання Замовлення № 1/45-К від 01.11.2005 року. Що стосується договору купівлі-продажу цінних паперів, укладеного 28.12.2005 між ЗАТ „ТК КІЕП” та КБ „Експобанк” пояснює наступне. 26.12.2005 Радою ЗАТ „ТК КІЕП” (протокол № 25/02) на виконання того ж самого рішення загальних зборів акціонерів від 27.01.2005 року з метою пошуку альтернативних джерел фінансування інвестиційних зобов'язань ЗАТ „ТК КІЕП” було прийнято рішення про продаж пакету акцій ВАТ „КІЕП” кількістю 348 300 штук за ціною, яка сформувалась за результатами продажу акцій на відкритих торгах, а саме по 0,38 грн. за одну акцію. Головою правління на виконання рішення загальних зборів акціонерів, рішення Ради товариства було укладено з КБ „Експобанк” договір купівлі-продажу цінних паперів від 28.12.2005, відповідно до якого право власності на цінні папери ВАТ „КІЕП” кількістю 348 300 штук перейшло до КБ „Експобанк”. Вважає факти, викладені в позовній заяві, безпідставними і необґрунтованими, оскільки позивач став акціонером ЗАТ „ТК КІЕП” 06 лютого 2006 року, тобто через 3 місяці після укладення оскаржуваного договору № 45-К від 01.11.2005. Тобто, права позивача як акціонера не були порушені на дату укладення оскаржуваних договорів. Крім того, вважає, що не відповідає дійсності твердження позивача, що статутний фонд ЗАТ „ТК КІЕП” в розмірі 900 000,00 грн. було сформовано за рахунок внесення засновниками простих іменних акцій ВАТ „КІЕП”, оскільки Статутом ЗАТ „ТК КІЕП” та Установчим договором про створення та діяльність закритого акціонерного товариства „Трудовий колектив „Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут) „Енергопроект” (ЗАТ „ТК КІЕП”), затвердженого Радянською районною державною адміністрацією м. Києва 19.02.2001, реєстраційний номер 13290, Статутний фонд ЗАТ „ТК КІЕП” був створений за рахунок грошових коштів та акцій ВАТ „КІЕП”. Також зазначає, що за офіційною звітністю, що надавалась ЗАТ „ТК КІЕП” до ДКЦІІФР, балансова вартість активів ЗАТ „ТК КІЕП” станом на 01.01.2005 рік становила 2 665,7 тис, грн. (код рядка 280 балансу ЗАТ „ТК КІЕП” на 31.12.2005р.). Вартість фінансових інвестицій ЗАТ „ТК КІЕП”, відповідно до вказаного балансу, станом на 01.01.2005 становила 1216,1 тис. грн.(код рядка 045 балансу). Серед фінансових інвестицій ЗАТ „ТК КІЕП” дійсно обліковувалась вартість акцій ВАТ „КІЕП”. Таким чином, перед продажем першого пакету акцій загальна вартість акцій ВАТ „КІЕП” становила 45,6% від вартості всього майна ЗАТ „ТК КІЕП”. Також вважає, твердження позивача щодо збереження тенденції зростання вартості акцій ВАТ „КІЕП” безпідставним та не підтвердженим доказами, оскільки цінні папери ВАТ „КІЕП” не проходили процедуру лістингу на жодній фондовій біржі України, тому визначити їх реальну ринкову вартість на ту чи іншу дату практично неможливо. Саме тому відповідач 1 провів незалежну оцінку пакета акцій з метою визначення їх реальної ринкової вартості.

Відповідач 2 у письмовому відзиві на позов пояснив наступне. Відповідно до п.1 статті 356 Господарського кодексу України посередницькою діяльністю у сфері обігу цінних паперів є підприємницька діяльність суб'єктів господарювання (торговців цінними паперами), для яких операції з цінними паперами становлять виключний вид їх діяльності або яким така діяльність дозволена законом. Згідно з п.2 тієї ж статті Господарського кодексу України торговці цінними паперами мають право здійснювати зокрема такий вид посередницької діяльності як купівлю-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем від свого імені, за дорученням і за рахунок іншої особи. Статтею 357 ГК України передбачено, що посередницька діяльність у сфері обігу цінних паперів допускається на основі ліцензії, що видається в порядку, встановленому законодавством. Відповідно до ст. 359 ГК України у разі прийняття доручення на купівлю або продаж цінних паперів торговець цінними паперами зобов'язаний надавати особі, за дорученням і за рахунок якої він діє, інформацію про курс цінних паперів, а фондовій біржі інформацію щодо всіх укладених ним угод з цінними паперами в строки і порядку, що визначені правилами фондової біржі. Згідно з положеннями ЗУ „Про цінні папери і фондову біржу” та відповідно до ЗУ „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” товариство з обмеженою відповідальністю „Фондова компанія „ФАВОРИТ” за своїм статутом та ліцензією Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку серії АА № 770463 є учасником професійної діяльності на ринку цінних паперів, а саме - діяльності по випуску та обігу цінних паперів, для якого ця діяльність є виключною. Згідно зі свідоцтвом ДКЦПФР № 5 від 19.06.2004 ВАТ „Київська міжнародна фондова біржа” зареєстрована як саморегулівна організація. Відповідно до свідоцтва № 14 від 29.06.1998 ТОВ „Фаворит” є учасником саморегулівної організації Відкрите акціонерне товариство „Київська міжнародна фондова біржа”. Згідно з реєстраційним свідоцтвом № 41 Київської міжнародної фондової біржі. ТОВ „Фаворит” є брокерською конторою № 41 Київської міжнародної фондової біржі. Договір № 45-К на комісійне обслуговування на фондовому ринку зі сторони Комісіонера підписаний генеральним директором ТОВ „Фондова компанія „ФАВОРИТ” Волошкою В.Л., який обраний на посаду засновниками товариства 03.09.2004 (протокол № 3/04). Повноваження генерального директора встановлені статутом товариства передбачають підписання від імені товариства договорів. Згідно зі ст. 360 Господарського кодексу України для забезпечення організації функціонування ринку цінних паперів утворюється фондова біржа - акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до цього Кодексу, інших законів, а також статуту і правил фондової біржі. На підставі доручення відповідача 1 за договором на комісійне обслуговування на фондовому ринку № 45-К, відповідачем-2 01.11.2005 була укладена додаткова угода № 1 до договору про організаційне забезпечення проведення аукціонів з цінних паперів на ВАТ „Київська міжнародна фондова біржа” від 01.11.2005. Професійну діяльність на ринку цінних паперів а саме діяльності по організації торгівлі на ринку цінних паперів біржа здійснює на підставі ліцензії ДКЦ1ІФР серії АА № 770362 від 09.08.2004, та вищезазначеного свідоцтва ДКІІПФР про реєстрацію об'єднання як саморегулівної організації № 5 від 19.06.2004. Статутом біржі передбачено надання біржею консультаційно-інформаційних послуг на ринку цінних паперів, послуг з організаційно-технічного забезпечення аукціонних торгів. Відповідно до умов договору між ТОВ „Фаворит” та ВАТ „Київська міжнародна фондова біржа” про організаційне забезпечення проведення аукціонів з продажу цінних паперів на ВАТ „Київська міжнародна фондова біржа” від 01.11.2005 та додаткової угоди № 1 до зазначеного договору від 01.11.2005 було встановлено проведення 11.11.2005 об 12.00 у залі ВАТ „Київська міжнародна фондова біржа”, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Димитрова, 5-6 аукціонних торгів з продажу акцій ВАТ „Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут „Енергопроект” у кількості 2 423 180 штук, а також порядок проведення аукціону. 01.11.2005 на веб-сторінці ВАТ „Київська міжнародна фондова біржа” було розміщено повідомлення про проведення 11.11.2005 аукціонних торгів. Відповідно до повідомлення заяви на участь в аукціоні приймалися до 10 листопада 2005 року включно за адресою члена біржі - ТОВ „Фаворит” На дату проведення аукціону до його організаторів надійшли заяви від трьох учасників - юридичних осіб, які були допущені до участі в аукціоні та зареєстровані в книзі реєстрації учасників аукціону. Відповідно до умов вищезазначеного договору про організаційне забезпечення проведення аукціонів з продажу цінних паперів аукціон проводив ліцитатор призначений біржею. Згідно з додатком Д до договору на аукціоні торги 11.11.2005 був запропонований один лот акцій ВАТ „Енергопроект” (код ЄДРПОУ 16392628) в кількості 2 423 10 шт. Початкова ціна за одну акцію була встановлена 0,36 грн. за одну акцію. Після поступового підвищення вартості однієї акції покупцем № 1 була запропонована ціна 0,38 грн. за одну акцію. Будь-яких пропозицій по збільшенню ціни на пакет акцій від інших учасників аукціону до завершального удару молотка ліцитатора не надійшло. Під порядковим номером 1 учасником аукціону відповідно до книги реєстрації учасників було зареєстровано СП ТОВ „УНА”, яке було оголошене переможцем аукціону і про що був складений протокол № 1 підсумків аукціонних торгів. За результатами аукціонних торгів ТОВ „Фаворит” з СП ТОВ „УНА” в той же день 11.11.2005 було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів - акцій ВАТ „Енергопроект” в кількості 2 423 180 шт. на загальну суму 920 808, 40 грн. Від імені Покупця - СП ТОВ „УНА” договір підписаний генеральним директором Циркуном Т.О., відповідно до повноважень, передбачених статутом.

Відповідач 3 проти позову заперечує у письмовому відзиві зазначає, що в листопаді 2005 року СП ТОВ „УНА” дізналася з оголошення про проведення відкритих торгів з продажу цінних паперів на ВАТ „Київська міжнародна фондова біржа”. Емітентом цінних паперів, які пропонувались на продаж на аукціонних торгах, був ВАТ „Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут „ЕНЕРГОПРОЕКТ”. Власником цінних паперів було відповідач 1. На продаж на аукціонних торгах, що відбулися 11.11.2005, пропонувались прості іменні акції загальною кількістю 2 423 180 шт. номінальною вартістю однієї акції 0,25 грн. Початкова вартість однієї акції на аукціонних торгах була 0,36 грн., загальна вартість цінних паперів виставлених на продаж на аукціонних торгах була 872 344, 80 грн. 11.11.2005 в приміщенні ВАТ „Київська міжнародна фондова біржа”: м. Київ, вул. Димитрова, 5-6, відбувся аукціон з продажу цінних паперів, простих іменних акцій ВАТ „Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут „ЕНЕРГОПРОЕКТ”. В аукціоні приймали участь СП ТОВ „УНА” та ще дві юридичні особи. Організатором торгів був відповідач 2. В процесі проведення аукціонних торгів шляхом поступового покрокового підвищення початкової ціни після проголошення СП ТОВ „УНА” ціни в розмірі 0,38 грн. за одну акцію, жоден з учасників не бажав піднімати ціни, і як наслідок, після трикратного її оголошення ліцитатор торгів визнав СП ТОВ „УНА” переможцем торгів. Відповідно до ст. 1154 ЦК України, переможцем конкурсу є особа, яка досягла найкращого результату. Після проведення торгів в той же день між відповідачем 3 та ТОВ „Фондова компанія „Фаворит” було підписано Протокол № 1 підсумків аукціонних торгів, що відбулися 11.11.2005 в приміщенні Біржі. Аукціонні торги, які були проведені в приміщенні Біржі 11.11.2005 о 12:00 год., були проведені належним чином та у повній відповідності до вимог чинного законодавства. 11.11.2005 відповідач 2 уклав договір купівлі-продажу цінних паперів № 46/1/45-К з відповідачем 3, за якими відповідач 2 передав у власність відповідача 3 акції прості іменні ВАТ „Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут „Енергопроект”, загальною кількістю 2 423 180 штук, номінальною вартістю 0,25 грн. за одну акцію. Згідно з п. 1.3. ціна договору № 46/1/45-К склала 920 808, 40 грн. 16.11.2005 відповідачем 2 та відповідачем 3 було підписано Акт про виконання зобов’язань згідно з договором № 46/1/45-К купівлі продажу цінних паперів від 11.11.2005 року, за яким відповідач 2 передав у власність, а відповідач 3 прийняв та сплатив вказані вище цінні папери. Право власності на цінні папери було переоформлено у реєстроутримувача ВАТ „Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут „Енергопроект” відповідно до вимог чинного законодавства. При укладенні Договору № 46/1/45-К купівлі-продажу цінних паперів від 11.11.2005 між сторонами правочину було досягнуто згоди з усіх істотних умов, в тому числі ціни договору, яка була сформована на аукціоні і в розрізі податкового законодавства вважається звичайною. Вважає посилання позивача на ст.ст. 203, 215 ЦК України та ст. 207 ГК України, як на правову підставу визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № 46/1/45-К від 11.11.2005.

Відповідач 4 у письмовому відзиві на позов проти позовних вимог заперечує з наступних підстав. Голова Правління ЗАТ „ТК КІЕП” Швецов В.О. за установчими документами ЗАТ „ТК КІЕП” наділений повноваженнями з розпорядження коштами та майном ЗАТ „ТК КІЕП” без обмеження (п. 8.5 статуту ЗАТ „ТК КІЕП”). Укладаючи договір купівлі-продажу цінних паперів від 28.12.2005, Голова Правління ЗАТ „ТК КІЕП” Швецов В.О., діяв у межах своєї компетенції. Позивач, власне, сам зазначив у позовній заяві, що сума договору купівлі-продажу цінних паперів від 28.12.2005 - складала 132354 грн. (номінальна вартість пакету акцій складала 87075.00 грн.). Розмір Статутного фонду ЗАТ „ТК КІЕП” дорівнює 900 000  грн. (п. 5-1 статуту ЗАТ „ТК КІЕП”). Крім цього, ЗАТ „ТК КІЕП” має володіти іншим майном, відомості про яке підтверджуються балансом ЗАТ „ТК КІЕП”. Договір купівлі-продажу цінних паперів від 28.12.2005 є окремим правочином (господарською операцією) ЗАТ „ТК КІЕП”, що укладений із КБ „Експобанк”, і його вартість не може бути додаватись до інших правочинів, що вчинялись ЗАТ „ТК КІЕП” з іншими особами у грудні 2005 року., у 2005 році чи ХІІ сторіччі взагалі. Норма а. 2 ч. 2 ст. 98 ЦК України щодо обов’язкового прийняття зборами акціонерів ЗАТ „ТК КІЕП” рішення про продаж акцій, загальна вартість яких набагато менша, ніж 50% майна ЗАТ „ТК КІЕП”. Жодних, передбачених законом підстав для визнанню недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів від 28.12.2005 не існує. Крім того, позивач не надав доказів того, що укладення ЗАТ „ТК КІЕП” договору від 11.11.2005 - № 46/1/45-К із ТОВ „ФК „Фаворит” якимось чином вплинуло на інтереси позивача, так як позивач став акціонером ЗАТ „ТК КІЕП” вже після цієї події. Зауважує, що ст. 98 ЦК України, на яку посилається позиває як на підставу для визнання недійсними договорів купівлі-продажу акцій, взагалі не може бути застосована для цих правовідносин, так як ця стаття встановлює лише кворум (необхідну кількість голосів) при вирішенні зборами учасники товариства окремих питань, не відносячи ці питання до виключно компетенції зборів учасників товариства. Відтак, якщо рішення, наприклад про відчуження майна товариства відповідно до установчих документів товариства належить до компетенції інших органів (як і встановлено статутом ЗАТ „ТК КІЕП”), це правило не може бути застосоване. Підтвердженням цьому є: ч. 1 ст. 99 ЦК України: „Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад”; ст. 159 ЦК України, що, зокрема встановлює виключну компетенцію збори акціонерів товариства, а також перелік питань, з яких рішення приймається 3/4 голосів акціонерів: «”4. Рішення загальних зборів акціонерів приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, щодо: 1) внесення змін до статуту товариства; 2) ліквідації товариства. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голоси акціонерів, які беруть участь у зборах”. Виходячи з викладеного, просить відмовити в задоволені позовних вимог як таких, що безпідставні.

14.03.2008 до господарського суду звернувся Черніков Валерій Миколайович про допущення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Клопотання мотивовано тим, що він є акціонером ЗАТ ТК КІЕП і вважає, що незаконними діями по відчуженню майна товариства голова правління Швецов В.А. порушив права акціонерів товариства та наніс значних матеріальних збитків. Адже в результаті продажу основного пакету активу ЗАТ ТК КІЕП (біль як 69% акцій ВАТ КІЕП) товариство втратило основне джерело доходу, що суттєво вплинуло на розмір дивідендів та на розвиток самого товариства. Зазначає, що він зацікавлений щоб незаконно відчужене майно повернулось у власність товариства.

Розглянувши подане клопотання суд відзначає

Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов’язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Враховуючи те, що прийняття рішення з даного господарського спору не може вплинути на права або обов’язки Чернікова Валерія Миколайовича щодо позивача, господарський суд не вбачає підстав для залучення останнього до участі у справі  третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи Господарський суд міста Києва  

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2005 року між Закритим акціонерним товариством „Трудовий колектив „Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут „Енергопроект” (комітент) (далі –ЗАТ „ТК КІЕП”) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фондова компанія „Фаворит” (комісіонер) (далі –ТОВ „ФК „Фаворит”) було укладено договір на комісійне обслуговування № 45-К (далі –договір № 45-К).

Відповідно до розділу 1 договору № 45-К, комітент доручає, а комісіонер зобов’язується надавати комітенту згідно цього договору посередницькі послуги щодо купівлі, продажу, обміну цінних паперів, інших операцій не заборонених чинним законодавством та є підставою комісіонеру укладати в інтересах комітента угоди (договори) з третіми особами щодо операцій з цінними паперами, вказаних у замовленнях комітента.

На підставі договору № 45-К та згідно із замовленням № 1/45-К (далі –замовлення № 1/45-К) від 01.11.2005, комітент доручив комісіонеру провести на аукціонних торгах Київської міжнародної фондової біржі у строк до 30.12.2005 операцію з продажу 2 423 180 шт. простих іменних акцій, емітованих Відкритим акціонерним товариством „Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут „Енергопроект” (далі –ВАТ „Енергопроект”), за ціною не меншою ніж 0,36 грн.   

На підставі договору № 45-К та замовлення № 1/45-К ТОВ „ФК „Фаворит” (продавець) 11 листопада 2005 року уклало із Спільним Українсько-Німецьким Підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „УНА” (покупець) (далі –СП ТОВ „УНА”) договір купівлі-продажу цінних паперів № 46/1/46-К (далі –договір № 46/1/46-К).

Згідно договору № 46/1/46-К, продавець передає у власність покупця, а покупець приймає та сплачує 2 423 180 шт. простих іменних акцій, емітованих ВАТ „Енергопроект” на загальну суму 920 808,40 грн.

28 грудня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк „Експобанк” (покупець) (далі - Банк) та ЗАТ „ТК КІЕП” (продавець) було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів (далі –договір купівлі-продажу від 28.12.2005).

Відповідно до пункту 1.1 договору купівлі-продажу від 28.12.2005, продавець передає у власність покупця, а покупець приймає і оплачує 348 300 шт. простих іменних акцій, емітованих ВАТ „Енергопроект”, за ціною 0,38 грн. за одну акцію, всього на загальну суму 132 354 грн.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Приват-Сток-Сервіс” (далі –ТОВ „Приват-Сток-Сервіс”) зазначає, що договір № 45-К, замовлення № 1/45-К, договір № 46/1/46-К та договір купівлі-продажу від 28.12.2005 є такими, що вчинені зі сторони ЗАТ „ТК КІЕП” особою, яка не мала на це відповідних повноважень і необхідного обсягу цивільної дієздатності, також, за вказаними правочинами здійснено продаж акцій за ціною, нижчою від ринкової.

Як вбачається з матеріалів справи, договір № 45-К, замовлення № 1/45-К, договір купівлі-продажу від 28.12.2005 зі сторони ЗАТ „ТК КІЕП” були підписані головою правління Швецовим В.А.

Статутом ЗАТ „ТК КІЕП”, зареєстрованим Радянською районною державною адміністрацією у місті Києві за № 13290 від 19.02.2001, затвердженим рішенням установчих зборів протокол № 1 від 01.02.2001 (з наступними змінами) (далі - Статут) визначено, що управління товариством здійснюють вищий орган товариства (загальні збори акціонерів), рада (спостережна рада) товариства, правління товариства і ревізійна комісія.

Пунктом 8.2.5 Статуту встановлено, що до компетенції вищого органу товариства належить визначення основних напрямків діяльності товариства.

На загальних зборах акціонерів ЗАТ „ТК КІЕП”, які відбулися 27.01.2005 (протокол № 5) одноголосно було затверджено основні напрямки діяльності товариства у 2005 році, а саме, проведення операцій з акціями, що знаходяться у власності товариства, метою яких є отримання додаткових джерел фінансування для можливості диверсифікації статутної діяльності та захисту майнових прав товариства..

Отже, вищий орган ЗАТ „ТК КІЕП” –загальні збори акціонерів, прийняли рішення про можливість здійснення будь-яких операцій, в тому числі, і операцій з купівлі-продажу, з акціями, що належали ЗАТ „ТК КІЕП”.

Матеріалами справи підтверджується, що ЗАТ „ТК КІЕП” було власником 2 771 563 шт. акцій, емітованих ВАТ „Енергопроект”.

Твердження позивача про те, що вказане вище рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ „ТК КІЕП” було прийнято з порушенням вимог частини другої статті 98 Цивільного кодексу України, суд вважає безпідставним з огляду на те, що вказана норма закону зазначає, що, рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.

З протоколу загальних зборів акціонерів ЗАТ „ТК КІЕП” № 5 від 27.01.2005 вбачається, що на зборах були присутні акціонери, які володіють 80,46 % голосів. За рішення про проведення будь-яких операцій з акціями, що знаходяться у власності товариства, присутні за зборах акціонери ЗАТ „ТК КІЕП” проголосували одноголосно. Таким чином, необхідна кількість голосів (не менш як 3/4 голосів) для прийняття такого рішення була наявна.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що вартість проданого пакету акцій ВАТ „Енергопроект” становила 45,6 % вартості майна ЗАТ „ТК КІЕП”, що є менше ніж 50 % вартості майна ЗАТ „ТК КІЕП”.

Згідно з пунктом 8.3.5. Статуту, вирішення питань про реалізацію власних акцій належить до повноважень ради товариства.

На засіданні ради товариства ЗАТ „ТК КІЕП”, яке  відбулося 23.09.2005 (протокол № 20/02) було прийнято рішення виконати незалежну оцінку вартості пакета акцій ВАТ „Енергопроект”, що належить ЗАТ „ТК КІЕП”, та продати вказаний пакет акцій ВАТ „Енергопроект” у обсязі 2 423 180 штук на фондовому ринку шляхом відкритих торгів за ціною не нижче незалежної оцінки, але у будь-якому випадку не нижче від номінальної вартості акцій, всі дії, пов’язані з незалежною оцінкою та продажем акцій доручити голові правління Швецову В.А.

Таким чином, рада товариства ЗАТ „ТК КІЕП” прийняла рішення про реалізацію належних товариству ЗАТ „ТК КІЕП” акцій.

Відповідно до пункту 8.4.1 Статуту, керівництво поточною діяльністю товариства здійснює правління.

Пунктом 8.4.2 Статуту встановлено, що до компетенції правління відносяться усі питання діяльності товариства, крім тих, що згідно з чинним законодавством, цим Статутом або рішення вищого органу товариства віднесені до компетенції іншого органу товариства.

Відповідно до пункту 8.4.3 Статуту, до повноважень правління, зокрема, належить розпорядження всім майном товариства, включаючи грошові кошти з урахуванням обмежень, встановлених статутом та рішеннями ради.

З огляду на те, що правління не наділено правом приймати рішення про продаж належних ЗАТ „ТК КІЕП” акцій та не має компетенції затверджувати чи погоджувати рішення ради товариства, суд не приймає до уваги протокол засідання правління ЗАТ „ТК КІЕП” № 18/02 від 26.09.2005, яким було погоджено рішення ради товариства ЗАТ „ТК КІЕП” від 23.09.2005, оформлене протоколом № 20/02.

Пунктом 8.5.3 Статуту визначено, що голова правління забезпечує виконання рішень загальних зборів акціонерів, ради та правління товариства, розпоряджається коштами та майном товариства, укладає угоди та контракти в межах, встановлених чинним законодавством, та цим статутом.

Матеріалами справи підтверджується, що Швецов В.А. на момент укладення оспорюваних договорів був головою правління ЗАТ „ТК КІЕП”. Доказів на спростування протилежного суду не надано.

На виконання рішення ради товариства ЗАТ „ТК КІЕП” від 23.09.2005, оформленого протоколом № 20/02, головою правління Швецовим В.А. 28.09.2005 було укладено договір № 583 на створення (передачу) науково-технічної, проектної та іншої продукції (роботи, послуги). На підставі вказаного договору було здійснено незалежну оцінку пакета акцій ВАТ „Енергопроект” у розмірі 69 %, що належать ЗАТ „ТК КІЕП”, з метою визначення їх ринкової ціни. За наслідками оцінки ринкова вартість 69 % акцій ВАТ „Енергопроект”, що належать ЗАТ „ТК КІЕП”, склала 816 300 грн., за ціною 0,32 грн. за одну акцію.

Рішенням ради товариства ЗАТ „ТК КІЕП” від 04.10.2005, оформленого протоколом № 21/052, було затверджено дії голови правління з незалежної оцінки пакету акцій ВАТ „Енергопроект” та уповноважено голову правління Швецова В.А. укласти договір на комісійне обслуговування на фондовому ринку з приводу продажу першого пакета акцій „Енергопроект”.

З огляду на викладене вище, голова правління ЗАТ „ТК КІЕП” Швецов В.А. мав повноваження та необхідний обсяг дієздатності на укладення з ТОВ „ФК „Фаворит” договору № 45-К та надання останньому замовлення № 1/45-К на продаж акцій ВАТ „Енергопроект”.

На засіданні ради товариства ЗАТ „ТК КІЕП”, яке відбулося 26.12.2005 (протокол № 25/02) було прийнято рішення про прямий продаж решти акцій ВАТ „Енергопроект”, належних ЗАТ „ТК КІЕП”, у кількості 348 300 штук за ціною 0,38 грн. за одну акцію, та уповноважено голову правління Швецова В.А. виконувати усі дії, пов’язані з таким продажем.

З метою виконання вказаного рішення ради товариства ЗАТ „ТК КІЕП”, головою правління Швецовим В.А. було укладено договір купівлі-продажу від 28.12.2005, за яким, як було зазначено вище, ЗАТ „ТК КІЕП” продав, а банк купив 348 300 акцій емітованих ВАТ „Енергопроект” за ціною 0,38 грн. за одну акцію.

Таким чином, голова правління ЗАТ „ТК КІЕП” Швецов В.А. мав повноваження на укладення договору купівлі-продажу від 28.12.2005 та не вийшов за межі наданої йому компетенції згідно вказаного вище рішення ради товариства ЗАТ „ТК КІЕП”.

Щодо договору № 46/1/46-К суд також зазначає, що рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.05 № 6/929, вже було встановлено відповідність вказаного договору вимогам законодавства та відсутність порушення вимог закону під час проведення аукціонних торгів з продажу спірного пакету акцій ВАТ „Енергопроект”.

Посилання позивача на те, що за оспореними договорами було продано акції ВАТ „Енергопроект” за заниженою ціною, що завдало шкоди акціонерам ЗАТ „ТК КІЕП”, також не знайшло свого підтвердження у матеріалах справи.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Частина перша статті 213 Цивільного кодексу України зазначає, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При цьому, згідно частини другої і третьої названої статті, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах; при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 627 Цивільного кодексу України зазначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.  

Як вбачається з матеріалів справи, за договором № 46/1/46-К було продано 2 423 180 шт. простих іменних акцій, емітованих ВАТ „Енергопроект”, на загальну суму 920 808,40 грн., що складає 0,38 грн. за одну акції при номінальній вартості акції 0,25 грн.

Ринкова ціна однієї акції, емітованої ВАТ „Енергопроект”, становила 0,36 грн. і була визначена шляхом незалежної експертної оцінки з використанням дохідного і порівняльного методів.

За договором купівлі-продажу від 28.12.2005 було продано 348 300 акцій, емітованих ВАТ „Енергопроект”, за ціною 0,38 грн. за одну акцію.

Враховуючи положення чинного законодавства України, ринкова ціна акцій –це вірогідна ціна акцій, визначена шляхом оціночних процедур на дату оцінки, за яку акції можуть бути продані.

Таким чином, за договором № 46/1/46-К і договором купівлі-продажу від 28.12.2005 акції були продані за ціною, що була вищою від ринкової, а тому суд не вбачає наявності заниження ринкової ціни спірних акцій.

Крім того, відповідно до частини першої статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зважаючи на положення статтей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересую, яке є порушеним, невизнаним або оспореним.

З огляду на частину четверту статті 215 Цивільного кодексу України, заперечувати дійсність правочину може одна із сторін такого правочину або інша заінтересована особа.

Пунктом 18 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України від 07.04.2008 № 01-8/211 роз’яснено, що оскільки Цивільний кодекс України не дає визначення поняття „заінтересована особа”, то коло заінтересованих осіб має з'ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.

ТОВ „Приват-Сток-Сервіс” є акціонером ЗАТ „ТК КІЕП”, що підтверджується сертифікатами акцій серії А № 922 від 13.12.2006, № 924 від 20.12.2006, випискою про залишки на рахунку у цінних паперах № 077005 від 28.03.2007, випискою № 1976 від 29.03.2007, договорами купівлі-продажу цінних паперів від 13.12.2005 № Т-146-05, від 07.12.2005 № Т-141-05.

Таким чином, з наданих позивачем документів вбачається, що він придбав акції ЗАТ „ТК КІЕП” 07 і 12 грудня 2005 року.

Умовами договорів купівлі-продажу цінних паперів від 13.12.2005 № Т-146-05, від 07.12.2005 № Т-141-05 передбачено, що право власності на придбані позивачем акції переходить до нього з моменту їх перереєстрації у системі реєстру власників емітента.

Статтею 5 Закону України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в України” встановлено, що іменні цінні папери, випущені в документарній формі, передаються новому власнику шляхом повного індосаменту.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок”, індосамент - це передавальний напис на ордерному цінному папері, що посвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи.

Згідно частини четвертої статті 5 Закону України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в України”, підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів.

Надані позивачем виписки з рахунку у цінних паперах, видані у 2007 році, а сертифікати - видані у 2006 році. Тобто, право власності на акції ЗАТ „ТК КІЕП” виникло після укладення оспорених по даній справі договорів. Позивач не надав суду доказів на підтвердження свого статусу акціонера ЗАТ „ТК КІЕП” на момент укладення оспорених договорів, тобто на 2005 рік.

Зважаючи на те, що позивач не був акціонером ЗАТ „ТК КІЕП” на час укладення відповідачами договору № 45-К, замовлення № 1/45-К, договору № 46/1/46-К та договору купівлі-продажу від 28.12.2005, його права як акціонера ЗАТ „ТК КІЕП”, вказаними договорами порушені бути не могли.

Отже, за відсутності порушення прав позивача підстав для задоволення позову у суду не має.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не надав суду доказів на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, щодо невідповідності договору № 45-К, замовлення № 1/45-К, договору № 46/1/46-К та договору купівлі-продажу від 28.12.2005 вимогам законодавства, яке було чинним на час укладення вказаних договорів, доказів на відсутності у голови правління ЗАТ „ТК КІЕП” повноважень на укладення вказаних договорів та доказів про порушення вказаними договорами прав позивача як акціонера ЗАТ „ТК КІЕП”, на момент їх укладення.

Враховуючи вище викладене, позовні вимоги ТОВ „Приват-Сток-Сервіс” є такими, що задоволенню не підлягають повністю.

Враховуючи те, що позов задоволенню не підлягає, згідно статті 49 Господарського кодексу України, витрати зі сплати державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України,

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.