Справа № 119/11
Провадження №11/0290/779/2012 Категорія: 22
Головуючий у суді 1-ї інстанції Каленяк Р.А.
Доповідач :Нешик Р. І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ОКРЕМА УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2012 року м. Вінниця
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:
Головуючого - судді: Нешик Р.І.
суддів: Дедик В.П., Нагорняка Є.П.
прокурора: Кузьміна С.В.
захисників: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
засуджених: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12
розглянула 13 серпня 2012 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу за апеляціями прокурора, адвокатів ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_9, ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_13 і засудженого ОСОБА_9 на вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від 24 квітня 2012 року, яким
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше судимого:
10.07.2003 р. Замостянським районним судом м. Вінниці за ч. 1 ст. 263 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим терміном 1 рік;
засуджено за ч. 4 ст. 187 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією належного майна, за ч. 5 ст. 186 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією належного майна, за ст. 15, ч. З ст. 185 КК до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України остаточно призначене покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією належного майна. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України вирок від 21.11.2002 року підлягає самостійному виконанню.
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимого,
засуджено за ч. 4 ст. 187 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією належного майна, за ч. 5 ст. 186 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією належного майна, за ст. 15, ч. З ст. 185 КК до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України остаточно призначене покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією належного майна. За ч. 4 ст. 185 КК України призначено 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74, ст. 106 КК звільнено його від покарання.
ОСОБА_13, не судимого в силу ст. 89 КК України,
засуджено за ч. 4 ст. 187 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією належного майна, за ч. 5 ст. 186 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією належного майна, за ч. З ст. 185 КК до 4 років позбавлення волі, за ст. 15, ч. З ст. 185 КК до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України остаточно призначене покарання у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією належного майна.
ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого:
15.09.2011 року Староміським районним судом м. Вінниці за ч. 2 ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим терміном 2 роки 2 місяці, який проживає у АДРЕСА_3;
засуджено за ч. 5 ст. 186, 69 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна. За ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. З ст. 185 КК виправдано за відсутності складу злочину. Відповідно до ст. 70 ч. 4 КК України з врахуванням вироку Староміського районного суду м. Вінниці від 15 вересня 2011 року остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим терміном 3 роки.
ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5, не судимого в силу 89 КК України
засуджено за ч. 4 ст. 187, 69 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим терміном 3 роки.
ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6, не судимого
засуджено за ч. 5 ст. 186, 69 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим терміном 3 роки.
Згідно ст.75 КК України засуджених ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням та 3 річним іспитовим строком.
Згідно ст.76 КК України зобов'язати їх не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти їх про зміну місця проживання і роботи, періодично з'являтися туди для реєстрації.
Виправдано ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_11 за ст.15, ч.3 ст.289 КК України за відсутністю в їх діях складу злочину.
Вирішено питання із цивільними позовами та речовими доказами.
Згідно вироку суду визнано винними та засуджено ОСОБА_8, ОСОБА_9., ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_16, які вчиняли злочини за наступних обставин. В січні 2002 року підсудний ОСОБА_9, який в силу родинних зв'язків був знайомий та бував вдома у ОСОБА_17 та ОСОБА_18 і знав про наявність у них в квартирі АДРЕСА_1 матеріальних цінностей, запропонував підсудним ОСОБА_11, ОСОБА_13 та ОСОБА_8 вчинити розбійний напад на квартиру, в якій проживало подружжя ОСОБА_18, на що ОСОБА_11, ОСОБА_13 та ОСОБА_8 погодилися.
Реалізуючи свій злочинний намір, 11 січня 2002 року, близько 17.00 год., підсудні ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9. та ОСОБА_13., за попередньою змовою, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, підійшли до будинку АДРЕСА_1. ОСОБА_9., знаючи, що потерпілі можуть його впізнати, залишився біля під'їзду, а ОСОБА_8, ОСОБА_11 та ОСОБА_13 піднялися до квартири НОМЕР_2, де ОСОБА_8 та ОСОБА_13., вдягнувши заздалегідь заготовлені маски, заховалися так, щоб їх не було видно у дверне вічко.
Підсудний ОСОБА_11 подзвонив у дзвінок дверей та ввівши в оману господаря квартири ОСОБА_17 під виглядом того, що приніс лазерні диски від двоюрідного брата господаря квартири ОСОБА_22. Будучи впевненим в добрих намірах гостя, ОСОБА_17 відчинив двері. Після цього, підсудний ОСОБА_11 плечем вдарив у двері, відкинувши ОСОБА_17, та разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_13, які слідом за ним ввірвалися в квартиру, погрожуючи ножем і наносячи удари ОСОБА_17, зв'язали останнього, заздалегідь приготовленою мотузкою та перенесли в спальню, де погрожуючи ножем, зв 'язали його дружину ОСОБА_18 Після чого, підсудні ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_9, який також увійшов до квартири, нанесли численні удари потерпілому ОСОБА_17, внаслідок чого, згідно висновку судово-медичної експертизи №3509, йому були завдані легкі тілесні ушкодження у вигляді саден тім'яної ділянки справа, синця задньої поверхні правої вушної раковини, тильної поверхні лівої кисті, дрібних саден правої вушної раковини, подряпин та поверхневих ранок на правій вушній раковині, на шиї, на розгинальній поверхні правого променево-запястного суглобу, на тильній поверхні лівої кисті, на тильній поверхні основної фаланги п'ятого пальця правої кисті, які виникли від дії твердих тупих предметів і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Крім того у ОСОБА_17 мав місце струс головного мозку. Дані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров 'я.
Погрожуючи ОСОБА_17 та його дружині ОСОБА_18 ножем та пістолетом, позбавленням життя та фізичною розправою, з корисливих мотивів, підсудні незаконно заволоділи їх речами.
Своїми умисними діями підсудні ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_13 завдали шкоди подружжю ОСОБА_18 на загальну суму 25557 гривень 86 копійок, яким розпорядилися на власний розсуд.
Крім того, під час розбійного нападу на квартиру подружжя ОСОБА_18, підсудні ОСОБА_9., ОСОБА_8 ОСОБА_11 та ОСОБА_13 заволоділи ключами від автомобіля «Хюндай», державний номер НОМЕР_3, що стояв біля будинку і належав ОСОБА_17, та мали намір вчинити з нього крадіжку аудіо магнітофона, однак, не довели свій злочинний намір до кінця, по незалежній від їх волі причині, так як аудіо магнітофон був сильно прикручений і поки вони намагалися його відкрутити, то привернули до себе увагу перехожих, в зв'язку з чим вирішили залишити місце вчинення злочину.
Крім того, приблизно, в середині березня 2002 року, підсудний ОСОБА_16, який, в силу своїх приятельських стосунків з ОСОБА_23 знав, що в квартирі АДРЕСА_2, де вона проживала є матеріальні цінності, якими можна заволодіти запропонував підсудним ОСОБА_9., ОСОБА_13 та ОСОБА_8 її пограбувати, які на його пропозицію погодилися. При цьому, вони домовилися, що ОСОБА_16 визначить сприятливий час для вчинення злочину та повідомить по телефону про це інших.
24 березня 2002 року підсудний ОСОБА_12 зателефонував підсудному ОСОБА_13 та повідомив, що можна приїжджати для вчинення пограбування. Дізнавшись про це, ОСОБА_13 повідомив ОСОБА_8 та державний номер НОМЕР_1, що належить останньому, приїхали в м. Гайсин до ОСОБА_12 Після чого, підсудні ОСОБА_9 та ОСОБА_16 вийшли на вулицю і пройшли до головпоштамту, де ОСОБА_9 зателефонував додому до ОСОБА_23 і домовився з нею, що через п'ятнадцять хвилин прийде до неї, нібито, за допомогою у написанні реферату. Після чого, підсудні ОСОБА_9 та ОСОБА_16 повернулися додому до останнього та разом з ОСОБА_8, ОСОБА_13 та ОСОБА_10, на автомобілі ВАЗ - 21063, державний номер НОМЕР_1, з корисливих спонукань, з метою незаконного заволодіння чужим майном, під'їхали до будинку АДРЕСА_2, в якому знаходиться квартира НОМЕР_4. ОСОБА_16 та ОСОБА_10, діючи згідно попередньо досягнутої домовленості, залишилися в автомобілі для забезпечення вивезення та переховування викраденого, а ОСОБА_9., ОСОБА_8 та ОСОБА_13 пішли до квартири, взявши з собою заздалегідь приготовлені мотузку, скетч та рукавички. Підійшовши до квартири, підсудний ОСОБА_9 подзвонив у двері та скориставшись довірою ОСОБА_23, під виглядом написання реферату, разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_13 зайшли в квартиру, де зв'язали ОСОБА_23 та заклеїли їй рот скетчем, після чого відкрито заволоділи її майном.
Всього підсудні заволоділи майном потерпілої ОСОБА_23 на загальну суму 23780 гривень 48 копійок.
Викрадені речі ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_13 винесли з квартири та склали в автомобіль ВАЗ - 21063, на якому ОСОБА_16 та ОСОБА_10 вивезли їх та заховали в підвалі будинку АДРЕСА_4, належному ОСОБА_25, який не знав про походження вказаних речей.
В подальшому ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_10 та ОСОБА_13 розпорядилися викраденим майном на власний розсуд.
Крім того, 21 квітня 2002року в період часу з 13.00 до 15.00 год. ОСОБА_9 та невстановлена слідством особа на прізвисько «ОСОБА_33», за попередньою змовою між собою, з корисливих мотивів та з метою незаконного заволодіння чужим майном, шляхом злому обв'язки вхідних дверей за допомогою заздалегідь приготовленої фомки, проникли в квартиру АДРЕСА_5, звідки таємно викрали належне ОСОБА_26 майно.
Своїми умисними діями підсудні завдали потерпілій ОСОБА_26 матеріальну шкоду на загальну суму 6435 грн.
Крім того, 20 червня 2002 року, в період часу з 14.00 год. до 15.00 год. підсудний ОСОБА_13 за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, з корисливих мотивів та з метою незаконного заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу проникли в ресторан «ІНФОРМАЦІЯ_7», який розташований по АДРЕСА_6, звідки таємно викрали програвач компакт-дисків «Технікс», вартістю 1500 гривень, мікрохвильову піч, вартістю 350 гривень, підсилювач звуку «Соні», вартістю 750 гривень, що належать ОСОБА_27, чим завдали потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 2600 грн., якими розпорядилися на власний розсуд.
Крім того, в ніч з 9 на 10 липня 2002 року, близько 01.15 год., ОСОБА_8 ОСОБА_9 та ОСОБА_13, повторно, за попередньою змовою між собою, з корисливих мотивів та з метою незаконного заволодіння чужим майном, таємно проникли на територію ВАТ «Інфракон», що по вул. Київській, 16 в м. Вінниці, де з допомогою заздалегідь приготовлених викруток та фомок намагалися шляхом злому вхідних дверей проникнути в приміщення офісу - магазину ТОВ «Секвоя», розташованого в кімнаті № 517 адмінбудинку зазначеного підприємства, та таємно викрасти належне ТОВ «Секвоя» майно. Однак, у зв 'язку зі спрацюванням сигналізації, охоронник ВАТ «Інфракон» ОСОБА_28 піднявся до кімнати №517, побачивши якого ОСОБА_9, ОСОБА_13 та ОСОБА_8 з місця події втекли, не довівши свій злочинний намір до кінця через незалежні від них обставини.
Ухвалою судової колегії з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Вінницької області від 13 серпня 2012 року апеляції прокурора адвокатів ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_9, ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_13 і засудженого ОСОБА_9 задоволено частково.
Вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від 24 квітня 2012 року відносно засуджених ОСОБА_9, ОСОБА_11 скасувати, а відносно ОСОБА_13 змінено.
До злочинів, скоєних ОСОБА_9 за ч.4 ст.187, ч.5 ст.185, ст.15, ч.3 ст.185 КК України за які йому призначено покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України у вигляді 8 років 6 місяців позбавлення волі застосувати норми ст.49, ч.5 ст.74, ст.106 КК України і по причині закінчення строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності звільнено його від призначеного покарання провадження по справі закрито.
До скоєного злочину засудженим ОСОБА_11 за ч.4 ст.187 КК України за який йому призначено покарання із застосуванням норм ст.69 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна застосувати норми ст.49, ч.5 ст.74, ст.106 КК України та в зв'язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності звільнено його від призначеного покарання провадження по справі закрито.
ОСОБА_13 за злочини, скоєні ним за ч.3 ст.185 та ст.15, ч.3 ст.185 КК України, за які призначені покарання відповідно 4 та 3 роки позбавлення волі, на підставі норм ст.49, ч.5 ст.74 КК України звільнено від їх відбування у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за цим законом, що не впливає на остаточне покарання, призначене йому на підставі ч.1 ст.70 КК України, яке становить 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Запобіжний захід, визначений ОСОБА_9 скасовано, звільнивши його із-під варти із зали суду.
В решті оскаржуваний вирок суду відносно ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_13 ОСОБА_10 ОСОБА_11, ОСОБА_12 залишено без змін.
Під час апеляційного розгляду справи було встановлено, що головуючий по справі суддя бувшого Замостянського районного суду м. Вінниці Каленяк Р.А. не вжив належних заходів до розгляду справи в розумні строки в місцевому суді, де справа розглядалася в період із 12.11.2010 року по 24.04.2012 року по якій між засіданнями робилися перерви по 1-2 місяці. Вирок по справі був постановлений 24 квітня 2012 року.
Суддя не проявив оперативності і при направленні справи для розгляду в апеляційну інстанцію.
Суддя, знаючи, що час працював на засуджених ОСОБА_11 і ОСОБА_9, дав можливість останньому розтягнути час на ознайомлення зі всією кримінальною справою, при тому, що він до часу постановлення вироку знаходився на волі і мав можливість в любий час знайомитися зі справою.
Всупереч ст.ст.351, 354 КПК України, через 2 місяці 26.06.2012 року вона була направлена на апеляційний розгляд і призначена аж на 09.08.2012 року.
В результаті чого, у засуджених за особливо тяжкі злочини ОСОБА_9 і ОСОБА_11, які на час скоєння злочинів були неповнолітніми, 10.07.2012 року сплив строк давності притягнення їх до кримінальної відповідальності, що потягло за собою скасування вироку відносно них, закриття кримінальної справи і звільнення ОСОБА_9 із-під варти.
Така поведінка судді стала причиною того, що засуджені за особливо тяжкі злочини по вині головуючого уникли справедливого кримінального покарання, чим не досягнута мета покарання та не сприяє авторитету судової влади.
Зважаючи на вищевикладене та з метою недопущення подібного в роботі суддів в майбутньому, за невжиття суддею Каленяком Р.А. заходів щодо розгляду кримінальної справи ОСОБА_8 і інших засуджених в розумні строки та в строки встановлені законом в місцевому та апеляційному судах, колегія суддів прийняла рішення довести до відома Вищу кваліфікаційну комісію суддів України для належного реагування.
На підставі викладеного, керуючись ст.380 КПК України п.п.2 ч.1 ст.83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Звернутися до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо відкриття дисциплінарного провадження відносно судді бувшого Замостянського районного суду м. Вінниці Каленяка Руслана Анатолійовича та притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Ухвала підлягає оскарженню в касаційному порядку особою, відносно якої вона винесена протягом місяця із дня її отримання.
Судді:
Р.І. Нешик В.П. Дедик Є.П. Нагорняк