РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторемонпобутсервіс»

До          Закритого акціонерного товариства «Міжтериторіальна виробничо-будівельна  

                      холдингова компанія «ЕПОС»

про                 стягнення 33667,39 грн.

Суддя   В.С. Катрич

Представники:

Від позивача            представник –Кімлик І.В. (дов. б/н від 04.12.2007р.)

Від відповідача        не з’явилися

Обставини справи :

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 28820,00 грн., що становить заборгованість за договорами № Ѕ про здійснення транспортного обслуговування від 09.01.2007р. та 4382,39 грн. збитків від інфляції, 465,00 грн. трьох відсотків річних.  

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.03.2008р. розгляд справи був призначений на 22.05.2008р.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 22.05.2008р. розгляд справи був відкладений на 26.06.2008р., у зв’язку з нез’явленням у судове засідання представника відповідача та неподання витребуваних доказів.

У судове засідання, призначене на 26.06.2008р. з’явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання вдруге не з’явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

09.01.2007р. між ТОВ «Авторемпобутсервіс»- «перевізник»та ЗАТ «Міжрегіональна виробничо-будівельна холдінгова компанія «ЕПОС»- «замовник»був укладений договір № Ѕ на здійснення транспортного обслуговування, відповідно до п.1.1 якого «перевізник»зобов’язався надати «замовнику»послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом «перевізника»в межах України протягом терміну дії цього договору, а «замовник»зобов’язався приймати та оплачувати надані послуги.

Умовами договору сторони погодили, що наприкінці кожного місяця сторонами складається акт прийому-передачі наданих послуг, де вказується вартість наданих послуг, кілометраж перевезення, тощо (п.2.5 договору).

Як свідчать матеріали справи, сторонами по договору були підписані акти про надання транспортних послуг від 31.01.2007р. на суму 13260,00 грн.; від 28.02.2007р. на суму 15600,00 грн.; від 31.03.2007р. на суму 16380,00 грн.; від 30.04.2007р. на суму 8580,00 грн.; від 31.05.2007р. на суму 14820,00 грн.; від 30.06.2007р. на суму 10920,00 грн.(копії в матеріалах справи), які свідчать про повне виконання «перевізником»своїх обов’язків та прийняття «замовником»наданих послуг без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що оплата за цим договором здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок «перевізника»таким чином: обов’язкова попередня оплата (одноразова або довгострокова з поетапною відміткою виконаних робіт) –50 відсотків; кінцевий розрахунок не пізніше 10 днів з моменту підписання акту прийому-передачі наданих послуг.

Позивач виконав власні зобов’язання належним чином, надав відповідачу послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом, що підтверджується актами про надання транспортних послуг та актом звірки взаєморозрахунків, яким сторони передбачили, що станом на 09.09.2007р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 39740,00 грн.(копія в матеріалах справи).

Відповідач в свою чергу власні зобов'зання не виконав належним чином, за надані послуги розрахувався частково.         

Станом на день подання позову заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 28820,00 грн.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526  ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно, до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 28820,00 грн. основного боргу правомірна та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просить суд стягнути з відповідача 4382,39 грн. збитків від інфляції, 465,00 грн. трьох відсотків річних.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті послуг виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору № Ѕ про здійснення транспортного обслуговування від 09.01.2007р., відповідач не виконував свої зобов'язань за договором, а саме не сплатив кошти за надані послуги у повному обсязі не пізніше 10 днів з моменту підписання акту прийому-передачі наданих послуг, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем збитків від інфляції у розмірі 4382,39 грн. та річних у розмірі 465,00 грн., зазначених позивачем в розрахунку, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 4382,39 грн. збитків від інфляції, 465,00 грн. трьох відсотків річних  обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідач повноважного представника у судове засідання двічі не направив, відзив на позов та доказів проведених розрахунків не надав, позовні вимоги не оскаржив.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.          

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 33, 49, 75, 80, 82- 85 ГПК України, суд -   

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Міжтериторіальна виробничо-будівельна  холдингова компанія «ЕПОС» (01001, м.Київ, вул. Еспланадна, 32-В; м.Київ, пр.40-річчя Жовтня, буд.46/1; код ЄДРПОУ 14290496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторемонпобутсервіс» (м.Київ, пр.Науки, буд.50; код ЄДРПОУ 20042667) 28820 (двадцять вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. основного боргу,  4382 (чотири тисячі триста вісімдесят дві) грн. 39 коп. збитків від інфляції, 465 (чотириста шістдесят п’ять) грн. трьох відсотків річних, 336 (триста тридцять шість) грн. 67 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Дата підписання: 01.07.2008р.