ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  8/147

20.06.08

За позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська охоронна компанія»     

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітінвест»

про                  стягнення 23507,65 грн.

Суддя   В.С. Катрич

Представники:

Від позивача       представник – Петриченко О.П. (дов. № 07/04 від 07.04.2008р.)

Від відповідача   не з`явились

Обставини справи :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 20389,14 грн., що становить заборгованість за договором на надання послуг з охорони об’єктів власності № 9/09-05 від 09.09.2005р. та 993,02 грн. пені, 148,95 грн. трьох відсотків річних, 1976,54 грн. збитків від інфляції, 3000,00 грн. за надані юридичні послуги.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.05.2008р. розгляд справи був призначений на 20.06.2008 р.

У судове засідання, призначене на 16.05.2008р. з’явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з’явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.   

Представник позивача подав заяву про зміну позовних вимог, в якій зазначив, що відповідач перерахував на рахунок позивача заборгованість у сумі 20389,14 грн., тому просить суд стягнути з відповідача 993,02 грн. пені, 238,80 грн. трьох відсотків річних, 2969,64 грн. збитків від інфляції та 3000,00 грн. за надані юридичні послуги.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

09.09.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська охоронна компанія»- «виконавець»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Елітінвест»- «замовник»був укладений договір на надання послуг з охорони об’єктів власності № 9/09-05, відповідно до умов якого «виконавець»зобов’язався здійснювати охорону об’єктів власності «замовника»власними силами та засобами, а «замовник»зобов’язався приймати надані «виконавцем»послуги та оплачувати їх на умовах та у порядку, визначених договором.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що оплата наданих «виконавцем»послуг за договором здійснюється «замовником»щомісяця за час, фактично витрачений «виконавцем»на охорону «об’єктів»у поточному місяці шляхом перерахування грошових коштів на поточний розрахунковий рахунок «виконавця»протягом 5-ти банківських днів з дати підписання сторонами актів виконаних робіт, що є невід’ємною частиною договору та підставою для оплати.  

Акт приймання виконаних робіт складається сторонами наступним порядком: щомісяця, але не пізніше 30-го числа поточного місяця, акт приймання виконаних робіт надається «виконавцем»«замовникові»для підписання. У випадку наявності у «замовника»зауважень, щодо повноти та якості наданих послуг охорони сторони складають акт розбіжностей для їх усунення. По закінченню усунення «виконавцем»зауважень, вказаних в акті недоліків, складається акт про усунення недоліків, а «замовник»підписує акт виконаних робіт та сплачує надані послуги охорони.      

Як свідчать матеріали справи, сторонами по договору були підписані акти прийому виконаних робіт згідно договору № 09/09-05 від 09.09.2005р. № 24 на 31.12.2007р. на суму 14699,58 грн., № 25 від 12.01.2008р. на суму 5690,16 грн., які свідчать про повне виконання обов’язків «виконавцем»та прийняття «замовником»виконаних робіт без претензій і зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.

Таким чином, позивач виконав власні зобов’язання належним чином, надав відповідачу послуги з охорони.

Відповідач в свою чергу не виконав власні зобов’язання належним чином, за надані послуги не розрахувався.

У судовому засіданні представник позивача повідомив, що відповідач перерахував на його рахунок 06.06.2008р. суму заборгованості у розмірі 20389,14 грн., тобто після звернення позивача до суду з даним позовом та порушення провадження у даній справі.   

Нормою п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, відсутній предмет спору.  

З огляду на викладене, у частині стягнення з відповідача 20389,14 грн. основного боргу, слід припинити провадження у даній справі.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Окрім основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача 993,02 грн. пені, 238,80 грн. трьох відсотків річних, 2969,64 грн. збитків від інфляції та 3000,00 грн. за надані юридичні послуги.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Пунктом 5.2.2 договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасної оплати наданих охоронних послуг «замовник»сплачує «виконавцю»пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми платежу за кожний день його прострочення.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 993,02 грн. пені правомірна та підлягає задоволенню.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору на надання послуг з охорони об’єктів власності № 9/09-05 від 09.09.2005р., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість наданих послуг з охорони  протягом 5-ти банківських днів з дати підписання сторонами актів виконаних робіт, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем інфляційних у розмірі 2969,64 грн. та річних у розмірі 238,80 грн., зазначених позивачем в розрахунку (заява про зміну позовних вимог), тому суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 238,80 грн. трьох відсотків річних, 2969,64 грн. збитків від інфляції правомірні  та підлягають задоволенню.

Вимога ж позивача про стягнення з відповідача 3000,00 грн. за надані юридичні послуги, яка віднесена позивачем до судових витрат не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ «Українська охоронна компанія»- «клієнт»та Адвокатським об’єднанням «Українська ліга адвокатів»- «об’єднання»був укладений договір № 07-04/08 про надання юридичної допомоги від 07.04.2008р., відповідно до п.1.1 якого «замовник»доручив та зобов’язався оплачувати, а «об’єднання»взяло на себе зобов’язання надати юридичну (правову) допомогу в порядку та здійснювати представництво інтересів «клієнта»на умовах, передбачених цим договором.

Умовами даного договору сторони погодили, що загальна вартість абонентського обслуговування включається у вартість наданої юридичної (правової) допомоги та плата за представництво за весь строк надання юридичної (правової) допомоги та представництва за цим договором становить 3000,00 грн.

Згідно з платіжним дорученням № 75 від 17.04.2008р. позивач перерахував на рахунок Адвокатського об’єднання «Українська літа адвокатів»3000,00 грн. за юридичну допомогу та представництво позивача в суді (копія в матеріалах справи).

Статтею 44 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Нормами чинного законодавства передбачено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру" (ст. 48 ГПК України).

Статтею 2 Закону України «Про адвокатуру»передбачено, що адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Всупереч вимогам ст. 2 Закону України «Про адвокатуру»позивачем не надано суду доказів в підтвердження повноважень особи, якою були надані юридичні послуги, тому у суду відсутні підстави вважати, що надані юридичні послуги є витратами понесеними позивачем за послуги адвоката, які слід вважати судовими витратами понесеними позивачем.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 3000,00 грн. витрат на оплату юридичних послуг, віднесених позивачем до судових витрат не обґрунтована, а тому задоволенню не підлягає.  

Відповідач повноважного представника у судове засідання не направив,  відзив на позов не надав, позовні вимоги не оскаржив.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача  993,02 грн. пені, 238,80 грн. трьох відсотків річних, 2969,64 грн. збитків від інфляції, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково. В частині стягнення з відповідача 20389,14 грн. основного боргу припинити провадження у справі, в іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним вимогам.   

Керуючись ст. 2 Закону України «Про адвокатуру», ст. ст. 525, 526, 610, 611, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 33, 44, 48, 49, 75, 80, 82- 85 ГПК України, суд -   

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітінвест» (03680, м.Київ, вул. Сім’ї Сосніних, 11, код ЄДРПОУ 30722183) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська охоронна компанія»(01030, м.Київ, вул. Б.Хмельницького, 12-А, код ЄДРПОУ 32776602) 993 (дев’ятсот дев’яносто три) грн. 02 коп. пені, 238 (двісті тридцять вісім) грн. 80 коп. трьох відсотків річних, 2969 (дві тисячі дев’ятсот шістдесят дев’ять) грн. 64 коп., 102 (сто дві) грн. держмита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.    

Видати наказ.

В частині стягнення 20389,14 грн. основного боргу припинити провадження у справі.

В іншій частині позову відмовити.   

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

В.С. Катрич

Дата підписання: 25.06.2008р.