ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2006 р. | № 44/419пд |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Карабаня В.Я. |
суддів : | Ковтонюк Л.В., Чабана В.В. |
у відкритому судовому засіданні за участю представників |
Прокуратури Донецької області | Совицька О.В., Білик Л.С. |
Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Атомкомплект” | Гарматін К.В. |
ТОВ “Углепром” | Михайлик А.С. |
розглянувши касаційну скаргу | Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Атомкомплект” |
на постанову | Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2006 |
у справі | № 44/419 пд |
господарського суду | Донецької області |
за позовом | Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Атомкомплект” |
до | ТОВ “Углепром” |
за участю | Прокуратури Донецької області |
про | стягнення коштів та розірвання договору |
та зустрічним позовом про | стягнення 29 225 892 грн. боргу |
Постанова приймається 19.06.2006, оскільки в судовому засіданні оголошувались перерви.
Рішенням господарського суду Донецької області (суддя Мєзєнцев Є.І.) від 27.01.2006 відмовлено як в задоволенні позову так і зустрічного позову.
Донецький апеляційний господарський суд (судді: Акулова Н.В., Діброва Г.І., М’ясищев А.М.) за апеляційним поданням заступника прокурора Донецької області та апеляційною скаргою Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу ДП НАЕК “Енергоатом” переглянув вказане рішення і постановою від 02.03.2006 залишив його без змін.
ДП НАЕК “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Атомкомплект” ДП НАЕК “Енергоатом” вважає, що рішення та постанова прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить їх скасувати в частині відмови у задоволенні первісного позову і цей позов в частині стягнення суми попередньої оплати, стягнення процентів за користування грошовими коштами, стягнення штрафу та збитків задовольнити, а в частині розірвання договору поставки від 29.10.2004 № 778-АК-1 провадження у справі припинити на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки на день прийняття рішення та постанови термін дії згаданого договору сплинув.
В решті рішення і постанову залишити без змін.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ “Углепром” просить згадані рішення та постанову залишити без змін, оскільки вважає їх законними та обґрунтованими, а касаційну скаргу ДП НАЕК “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Атомкомплект” ДП НАЕК “Енергоатом” без задоволення, як необґрунтовану.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін та прокурора відділу Генеральної прокуратури України, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Атомкомплект” ДП НАЕК “Енергоатом” заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Углепром” про розірвання договору поставки від 29.10.2004 № 778-АК-1, укладеним між сторонами, та стягнення 92 719 761 грн. 77 коп., з яких 64 374 108 грн. сплачених по спірному договору в порядку попередньої оплати, 6 741 882 грн. 53 коп. –проценти за користування грошима, 21 600 000 грн. штрафу та 3 771 грн. 24 коп. збитків.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач послався на те, що відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання умов договору № 778-АК-1 від 29.10.2004, тому, відповідно до п.7.4 цього договору, повинен протягом 5 банківських днів з моменту повідомлення Покупцем, повернути авансовий платіж і сплатити 12 % річних від суми отриманого авансу за період з моменту його отримання та до фактичного повернення, а також сплатити штраф у розмірі 20 % від суми договору.
Що стосується збитків, то за твердженням позивача, вони йому заподіяні діями відповідача, який поставив продукцію без митного очищення, що призвело до простою вагонів.
У відзиві відповідач не визнав позов, оскільки вважає його безпідставним. За твердженням відповідача, він не відмовлявся від виконання договору. Разом з тим відповідач звинувачує позивача у невиконанні ним своїх зобов’язань.
До прийнятті місцевим судом рішення, відповідач подав зустрічний позов, в якому міститься вимога “зобов’язати відповідача відповідно до додаткової угоди від 01.02.2005 до Договору поставки продукції № 778-АК-1 від 29.10.2004 та на підставі специфікацій № 1–7 до договору поставки продукції № 778-АК-1 від 29.10.2004 відкрити на користь позивача безвідкличний покритий подільний акредитив, підпорядкований Уніфікованим правилам та звичаям для документарних акредитивів в редакції 1993 року, оприлюднених Міжнародною Торгівельною палатою під № 500, що відповідає наступним умовам: термін дії –вісім місяців; банк емітент –АК “Тавріка”, виконуючий банк –АБ “Тавріка”; платіж за акредитивом здійснюється за кожною поставкою проти надання документів, перелічених у додатковій угоді від 01.02.2005 року.”
Заявою від 24.12.2005 ТОВ “Углепром” змінило предмет зустрічного позову і просило “зобов’язати Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” виконати зобов’язання з проведення розрахунків за договором поставки продукції № 778-АК-1 від 29.10.2004 та стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” суму заборгованості в розмірі 29 225 892 грн.”
Ці вимоги ґрунтуються на тому, що додатковою угодою до спірного договору сторони змінили загальну ціну договору та порядок оплати вартості продукції. Зокрема, за твердженням ТОВ “Углепром”, згідно додаткової угоди кінцевий платіж складає 29 225 892 грн. і здійснюється шляхом відкриття безвідкличного покритого документарного акредитиву. Як стверджує позивач за зустрічним позовом, зміна первинної форми розрахунків та обрання замість платіжного доручення акредитивної форми безготівкових розрахунків були обумовлені об’єктивною необхідністю зміцнення гарантій щодо виконання зобов’язань за договором обома сторонами, шляхом покладання обов’язку здійснити платіж на фінансову установу –банк.
ТОВ “Углепром” стверджує, що позивач за первісним позовом, в передбачений додатковою угодою строк, тобто до 25.10.2005, не відкрив акредитив, і вимагаючи розірвання договору, фактично відмовляється від виконання зобов’язань з оплати вже виробленого за його замовленням обладнання.
За таких обставин, вважає ТОВ “Углепром”, кінцевий платіж в сумі 29 225 892 грн. є заборгованістю позивача за первісним позовом перед Товариством.
Дослідивши подані сторонами докази, заслухавши представників сторін та прокурора, місцеві та апеляційні господарські суди встановили, що в даному випадку односторонньої відмови від виконання умов договору № 778-АК-1 від 29.10.2004 з додатковою угодою до нього від 07.02.2005 не було, тому й немає підстав для застосування санкцій, передбачених п. 7.4 цього договору, тобто зобов’язати повернути отриманий аванс і сплатити 12 % річних від суми отриманого авансу за період з моменту його отримання і до фактичного повернення та сплатити штраф у розмірі 20 % від суми договору.
Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням зазначених приписів, вимог Верховного Суду України щодо дотримання вказаних приписів та встановлення місцевим та апеляційним господарськими судами фактичних обставин справи, Вищий господарський суд України немає підстав для скасування чи зміни прийнятих у справі рішень щодо первісного позову, оскільки встановленим фактичним обставинам місцевий та апеляційний господарські суди дали правильну юридичну оцінку.
Що стосується зустрічного позову, то місцевий та апеляційний господарські суди відмовляючи в його задоволенні виходили з того, що суд не вправі примушувати сторону здійснювати розрахунок в інший спосіб ніж це передбачено договором.
Вказаний висновок суду сторони не оскаржують.
Слід зазначити, що позивач за первісним позовом (як вбачається з матеріалів справи) є державним підприємством і при виборі постачальника керувався рішенням тендерного комітету ДП НАЕК “Енергоатом” (т. 1 а.с. 26-40), однак при укладенні спірного договору не було зазначено, що його укладено на підставі рішення тендерного комітету.
Крім того, умови спірного договору складені в довільній формі і викладені вони таким чином, що зміст його сторони тлумачать по різному.
Доказів того, що сторони при укладенні згаданого договору діяли з відповідним умислом прокуратурою не подано.
Не подано таких доказів і скаржником.
За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги немає.
Слід також зазначити, що касаційна скарга позивача має також певні суперечності.
Так однією із вимог касаційної скарги є вимога про припинення провадження у справі в частині розірвання договору № 778-АК-1 від 29.10.2004 на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України, тобто у зв’язку з тим, що спір не підлягає вирішенню у господарських судах України і водночас на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, тобто у зв’язку з відсутністю предмету спору. Разом з тим скаржник просить застосувати до відповідача санкції, передбачені п. 7.4 цього договору.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117 п. 1 ст. 1119, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2006 у справі № 44/419пд господарського суду Донецької області залишити без змін, а касаційну скаргу Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Атомкомплект” –без задоволення.
Головуючий, суддя В.Карабань
Судді Л.Ковтонюк
В.Чабан