Справа № 22ц/1290/4526/12
Провадження № 22ц/1290/4526/12
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого судді Назарової М.В.,
суддів Галан Н.М., Фарятьєва С.О.
при секретарі Сидоровій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань апеляційного суду Луганської області
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Старобільського районного суду Луганської області від 16 липня 2012 року
у справі за скаргою Ліквідатора сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «АгроСтар» Рой Олександра Аврамовича на постанову про закінчення виконавчого провадження № 29166150, винесену заступником начальника відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції Індустрієвою А.О. від 19 квітня 2012 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
У червні 2011 року ліквідатор СТОВ «АгроСтар» Рой О.А. звернувся до суду із вказаною скаргою, в якій просив визнати незаконною постанову № 29166150 від 19.04.2012 року, винесену заступником начальника відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції Індустрієвою А.О., зобов'язати провести в повному обсязі виконавчі дії по виконавчому провадженню № 29166150 щодо виконання виконавчого листа № 2-665, виданого 14.07.2011 року Старобільським районним судом Луганської області щодо витребування сільгосптехніки від ОСОБА_4 на користь СТОВ «АгроСтар» відповідно до вимог ЗУ «Про виконавче провадження».
Оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції в задоволенні скарги ліквідатора СТОВ «АгроСтар» відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і постановити нову, якою скаргу ліквідатора СТОВ «АгроСтар» Рой О.А. задовольнити, оскільки судом порушені норми матеріального та процесуального права.
Вислухавши доповідь судді, розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
В судовому засіданні встановлено, що суд першої інстанції під час постановлення ухвали виходив з наступних встановлених фактів та відповідних їм правовідносин
Судом встановлено, і не заперечується сторонами, що заочним рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 14.07.2011 року було задоволено позов ліквідатора СТОВ «АгроСтар» Рой О.А. до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5 про витребування майна від добросовісного набувача /а.с. 20-21/, відповідно до якого у ОСОБА_4 було витребувано та повернено СТОВ «АгроСтар» комбайн СК-5М «Нива», д.н.з. НОМЕР_1, заводський № НОМЕР_5, номер двигуна НОМЕР_2, комбайн СК-5М «Нива», д.н.з. НОМЕР_7, заводський № НОМЕР_6, номер двигуна НОМЕР_4 /а.с. 20-21/.
01.09.2011 року за вищевказаним рішенням суду було видано виконавчий лист /а.с. 27/.
Постановою ВДВС Старобільського РУЮ за вказаним виконавчим листом було відкрито виконавче провадження /а.с. 29/.
19.04.2012 року постановою заступника начальника ВДВС Старобільського РУЮ Індустрієвої А.О. ВП № 29166150 було закінчено виконавче провадження в зв'язку із тим, що комбайн СК-5М «Нива», д.н.з. НОМЕР_1, заводський № НОМЕР_5, номер двигуна НОМЕР_2 та комбайн СК-5М «Нива», д.н.з. НОМЕР_7, заводський № НОМЕР_6, номер двигуна НОМЕР_4 у боржника відсутні /а.с. 28/.
Відмовляючи у задоволенні скарги ліквідатора, суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин ст.ст. 42 ч. 2, 60 Закону України «Про виконавче провадження», п. 5.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. № 74/5, та зазначив на передбачення Законом лише можливості оголошення розшуку майна боржника, а щодо можливості оголошення в розшук майна присудженого згідно рішення суду, то вона діючим законодавством не передбачена; крім того, судом зазначено, що у разі знищення речі, що мала бути передана стягувачеві в натурі державний виконавець складає акт про неможливість виконання, який є підставою для закриття виконавчого провадження.
Однак такі висновки суду щодо відмови у задоволенні скарги ліквідатора СТОВ «АгроСтар» є помилковими з огляду на вимоги діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства та такими, що зроблені передчасно.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV заходами примусового виконання рішень є вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 11 Закону України від 21.04.1999 р. № 606- XIV встановлено, що з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.
Частиною 1 статті 40 зазначеного закону, що регулює оголошення розшуку, визначено, що у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ.
Згідно виконавчого листа № 20665/11 р., виданого 01.09.2011 року Старобільським районним судом Луганської області /а.с. 27/, оскаржуваної постанови ВП № 29166150 саме ОСОБА_4 є боржником /а.с. 27/.
Передача стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, здійснюється в установлений державним виконавцем строк за участю стягувача та боржника відповідно до вимог п. 4.4. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, яка набрала чинності 17.04.2012 р., тобто на день винесення оскаржуваної постанови була така, що діє та підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Вичерпний перелік підстав, за яких виконавче провадження підлягає закінченню, встановлено статтею 49 ЗУ від 21.04.1999 р. № 606- XIV.
Оскаржувана постанова державного виконавця містить посилання на п. 5 ч. 1 цієї статті, який визначає можливість закінчення виконавчого провадження у разі письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі.
Оскільки суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, … в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі /ч. 1 ст. 11 ЦПК України/ і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень / ч. 3 ст. 10 ЦПК України/, а суду не надано жодних відомостей на виконання зазначених вимог закону, то за таких умов у державного виконавця не було підстав для тверджень про відсутність у боржника присудженого майна.
Решта посилань суду першої інстанції як на обґрунтування прийняття оскаржуваного рішення на норми статей Закону України «Про виконавче провадження /ст.ст. 42, 60/ не відповідає дійсному змісту цих статей станом на час виникнення спірних правовідносин, як не підлягає застосуванню і Інструкція «Про проведення виконавчих дій», затверджена Наказом Мінюсту України від 15.12.1999 р. № 75/4, як така, що втратила на вказаний час свою дію.
За таких умов, розглядаючи справу за доводами апеляційної скарги, судова колегія доходить висновку про їх обґрунтованість та задоволення.
Проте, є зайвими такі вимоги представника СТОВ «АгроСтар» як зобов'язання провести в повному обсязі виконавчі дії по виконавчому провадженню щодо виконання виконавчого листа, адже для повного захисту порушених прав останнього достатньо скасування як незаконної постанови ДВС.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд: змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Старобільського районного суду Луганської області від 16 липня 2012 року
скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою скаргу Роя Олександра Аврамовича задовольнити.
Визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 29166150, винесену заступником начальника відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції Індустрієвою А.О. від 19 квітня 2012 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий: Судді: