КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2012 р. Справа№ 5011-72/6671-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Рябухи В.І.

від позивача -Яворська Г.І., представник за довіреністю № 170 від 05.08.2012;

від відповідача - Ільїн С. В., довіреність № 06-5/54 від 03.01.2012 року

від третьої особи - Гловного управління транспорту та зв'язку виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) -представник не прибув;

від третьої особи - оловного фінансового управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - представник не прибув;

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київпастранс" на рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2012 у справі № 5011-72/6671-2012 (суддя Бондарчук В.В.) за позовом Малого приватного підприємства "Елтранс" до Комунального підприємства "Київпастранс" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Головне управління транспорту та зв'язку виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

2. Головне фінансове управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 197 520,57 грн.

;

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство "Елтранс" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до комунального підприємства "Київпастранс" про стягнення заборгованості за договором на розробку проектно-вишукувальної документації № Е 0821 від 28.05.2008 року в сумі 197 520 грн. 57 коп., з яких: 183 313 грн. 75 коп. - основний борг, 14 206 грн. 82 коп. - пеня.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.07.2012 у справі № 5011-72/6671-2012 позов задоволено повністю; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 183 313 грн. 75 коп. - основного боргу, 14 206 грн. 82 коп. - пені та 3950 грн. 42 коп. - судового збору.

Суд першої інстанції при ухваленні рішення по даній справі виходив з того, що відповідач не виконав свої грошові зобов'язання за договором на розробку проектно-вишукувальної документації № Е 0821 від 28.05.2008.

Не погодившись з прийнятим рішенням, комунальне підприємство "Київпастранс" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2012 у справі № 5011-72/6671-2012 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається, зокрема, на те, що відповідно до п. 3.5. договору строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати проектних робіт пов'язаний з настанням певної події, а саме з надходженням коштів від Головного управління транспорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рахунок відповідача, а враховуючи недофінансування останнього, апелянт вважає, що ним не було порушено грошові зобов'язання за договором.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу комунального підприємства "Київпастранс" у справі № 5011-72/6671-2012 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Шапран В.В.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2012 сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 5011-72/6671-2012 колегію суддів у складі: головуючий суддя Шапран В.В.; судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2012 у справі № 5011-72/6671-2012 апеляційна скарга комунального підприємства "Київпастранс" прийнята до провадження та її розгляд призначено на 13.09.2012.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2012 розгляд справи № 5011-72/6671-2012 відкладено на 11.10.2012.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2012 року у зв'язку з великою завантаженістю суддів Андрієнка В.В., Буравльова С.І. та Шапрана В.В. для розгляду апеляційної скарги комунального підприємства "Київпастранс" у справі № 5011-72/6671-2012 призначено нову колегію суддів у складі: головуючий суддя - Пономаренко Є.Ю., судді: Дідиченко М.А., Рябуха В.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2012 у справі № 5011-72/6671-2012 апеляційну скаргу комунального підприємства "Київпастранс" прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Пономаренко Є.Ю., судді: Дідиченко М.А., Рябуха В.І. та розгляд справи призначено на 13.11.2012.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2012 розгляд справи № 5011-72/6671-2012 відкладено на 27.11.2012.

В судовому засіданні 27.11.2012 року представник апелянта - відповідача у справі, підтримав вимоги за апеляційною скаргою та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача надав пояснення, якими просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Треті особи не скористались правом на участь своїх представників в судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином: ухвали суду направлялися за адресами, які є їх офіційним місцезнаходженням.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Крім того, явка представників сторін не визнавалася обов'язковою.

Будь-яких заяв, клопотань щодо відкладення розгляду справи з наданням доказів поважності неможливості участі в засіданні суду від третіх осіб не надійшло.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасуванню в частині задоволення позовної вимоги про стягнення пені з прийняттям нового рішення у цій частині про відмову у задоволенні даної позовної вимоги, з наступних підстав.

Між малим приватним підприємством "Елтранс", як виконавцем та комунальним підприємством "Київпастранс", як замовником, 28.05.2008 року укладено договір на розробку проектно-вишукувальної документації № Е 0821.

Згідно предмету даного договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання за плату, відповідно до умов цього договору, та за завданням на проектування надати послуги з архітектурних проектувальних робіт транспортних споруд (Лот № 1: проектування реконструкції трамвайної лінії по вул. Фрунзе). Стадії "Ескізний проект" та "Робоча документація" (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору виконавець приступає до виконання проектних робіт за договором не пізніше 7 календарних днів з моменту отримання від замовника завдання на проектування, інших вихідних даних, необхідних для складання проектно-кошторисної документації по об'єкту, визначеному п. 2.1 даного договору.

Згідно п. 3.1 договору вартість проектних робіт відповідно до тендерних пропозицій та протоколу погодження договірної ціни, який є невід'ємною частиною даного договору (Додаток № 2) та кошторисів (Додаток № 3) становить 2 099 092 грн. 31 коп.

Пуктом 3.5 договору передбачено, що після завершення проектних робіт у повному обсязі або окремого етапу та передачі готової документації замовнику в повному обсязі, яка повинна повністю відповідати вимогам, що ставляться до такого виду робіт відповідно до чинного законодавства України, останній, не пізніше 10-ти днів з дня підписання сторонами акту здачі-приймання робіт, виконує розрахунок з позивачем по договору в повному обсязі або в частині вартості виконаного етапу проектних робіт. Розрахунок проводиться після надходження коштів від Головного управління транспорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рахунок замовника.

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2008р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов'язків по даному договору (п. 8.1 договору).

Додатковими угодами №4,5,6,7 до договору на розробку проектно-вишукувальної документації № Е 0821 від 28.05.2008 р. строк дії договору було подовжено до 31.12.2011 р.

Виконання позивачем своїх обов'язків за договором підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами здачі-приймання робіт (а.с. 50-54):

№ 1 від 30.06.2008 на суму 132 310 грн. 82 коп.,

№ 2 від 31.07.2008 на суму 100 000 грн. 00 коп.,

№ 3 від 30.09.2008 на суму 200 000 грн. 00 коп.,

№ 1 від 29.12.2008 на суму 179 002 грн. 93 коп.,

№ б/н від 29.12.2008 на суму 4 101 грн. 00 коп.,

Загальна вартість виконаних та прийнятих робіт становить 615 414 грн. 75 коп.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг з проектувальних робіт виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача 432 101 грн. 00 коп. Так, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем на суму 183 313 грн. 75 коп.

Доказів здійснення відповідачем оплати боргу в сумі 183 313 грн. 75 коп.

до суду не надано.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено п. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тобто вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов'язання строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до п. 3.5. договору після завершення проектних робіт у повному обсязі або окремого етапу та передачі готової документації замовнику в повному обсязі, яка повинна повністю відповідати вимогам, що ставляться до такого виду робіт відповідно до чинного законодавства України, останній, не пізніше 10-ти днів з дня підписання сторонами акту здачі-приймання робіт, виконує розрахунок з виконавцем по договору в повному обсязі або в частині вартості виконаного етапу проектних робіт. Розрахунок проводиться після надходження коштів від Головного управління транспорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рахунок замовника.

Таким чином, сторонами в договорі визначено строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати виконаних проектних робіт - не пізніше 10-ти днів з дня підписання сторонами акту здачі-приймання робіт.

Як вже зазначалось вище, акти здачі-прийняття робіт були підписані та скріплені печатками сторін.

Враховуючи встановлення строку виконання грошового зобов'язання у договорі та підписання сторонами актів здачі-прийняття робіт, строк виконання даного зобов'язання на момент подання позову до суду настав, проте відповідачем заборгованість сплачена так і не була.

Доводи скаржника за апеляційною скаргою про те, що відповідно до п. 3.5 договору строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати проектних робіт пов'язаний з настанням певної події, а саме надходження коштів від Головного управління транспорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рахунок відповідача, а враховуючи недофінансування останнього, апелянт вважає, що ним не було порушено грошові зобов'язання за договором, відхиляються колегією суддів, оскільки перерахування від третьої особи коштів в розумінні ст. 530 ЦК України не може бути визнано подією, що неминуче має настати, бо залежить від суб'єктивної поведінки цієї третьої особи, визначеної в договорі.

Такої ж правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України, яка, зокрема викладена в постанові від 28.02.2007 по справі № 41/437.

Отже, місцевий господарський суд відповідно до повно та достовірно встановлених обставин справи та наведених положень законодавства дійшов законного та обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення 183 313 грн. 75 коп. заборгованості за надані позивачем послуги з проектувальних робіт.

Також, окрім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 14 206 грн. 82 коп.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку щодо необгрунтованого задоволення даної позовної вимоги судом першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 6.4 договору передбачено, що у випадку порушення замовником п.3.5 даного договору останній сплачує на користь виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, але не більше розміру вартості проектних робіт (етапу) відповідно до п. 3.1 даного договору та календарного плану.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем за неналежне виконання зобов'язання з оплати наданих послуг нараховану відповідачу пеню за останні шість місяців до подачі позову до суду.

Крім цього, даний період нарахування пені було підтверджено письмовими поясненнями, наданими представником позивача в судовому засіданні 27.11.2012.

Тому, зазначення судом першої інстанції в своєму рішенні про те, що пеня заявлена за період шести місяців з моменту виникнення заборгованості є безпідставним.

У справі відсутній і розрахунок пені, що свідчив би про її нарахування у період шести місяців з моменту виникнення прострочення (тобто у 2008-2009 роках).

Проте, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Інший строк нарахування пені договором не передбачено.

Таким чином, враховуючи вищенаведену норму позивач повинен був здійснити розрахунок пені не за останні шість місяців до подачі позову до суду, а за шість місяців з моменту прострочення виконання відповідачем зобов'язання.

Прострочення виникло за першими трьома актами виконаних робіт ще у 2008 році, за двома останніми - на початку січня 2009 року.

Позовна ж заява подана до суду 23.05.2012.

Так, пеня розрахована позивачем за період після спливу шести місячного строку, коли таке нарахування мало бути припиненим.

Тому, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 14 206 грн. 82 коп.

є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Слід зазначити, що позивач усунувши допущені недоліки при розрахунку суми пені не позбавлений права звернутись до суду з новим позовом про її стягнення з відповідача.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарський суд розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, однак не застосував норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, а відтак його висновки щодо наслідків розгляду даної справи в частині задоволення позовної вимоги про стягнення пені не є законними та обґрунтованими.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційна інстанція має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині задоволення позовної вимоги по стягненню пені в сумі 14 206 грн. 82 коп. В цій частині судом приймається нове рішення про відмову у задоволенні вказаної вимоги в сумі 14 206 грн. 82 коп. В решті рішення залишається без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог. Так, за подачу позовної заяви на відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору у сумі 3 666 грн. 37 коп. пропорційно розміру задоволених вимог за позовною заявою. За подачу апеляційної скарги на відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору у сумі 1 833 грн.18 коп. - пропорційно розміру задоволених за апеляційною скаргою вимог та відповідно 142 грн. 02 коп. - витрат зі сплати судового збору підлягає стягненню з позивача на користь апелянта.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу комунального підприємства "Київпастранс" на рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2012 у справі № 5011-72/6671-2012 за позовом малого приватного підприємства "Елтранс" до комунального підприємства "Київпастранс" про стягнення 197 520 грн. 57 коп. задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2012 у справі № 5011-72/6671-2012 про повне задоволення позовних вимог (в частині задоволення позовної вимоги про стягнення пені в сумі 14 206 грн. 82 коп.) скасувати, ухваливши рішення про часткове задоволення позову.

3. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«1. Позов малого приватного підприємства "Елтранс" до комунального підприємства "Київпастранс" про стягнення 197 520 грн. 57 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства "Київпастранс" (м. Київ, Набережне Шосе, буд. 2, код ЄДРПОУ 31725604) на користь малого приватного підприємства "Елтранс" (м. Київ, вул. Велика Китаївська, буд. 10, літ. А, код ЄДРПОУ 22925885) 183 313 грн. 75 коп. основного боргу та 3 666 грн. 37 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.».

4. В решті рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2012 у справі № 5011-72/6671-2012 за позовом малого приватного підприємства "Елтранс" до комунального підприємства "Київпастранс" 197 520 грн. 57 коп. залишити без змін.

5. Стягнути з малого приватного підприємства "Елтранс" (м. Київ, вул. Велика Китаївська, буд. 10, літ. А, код ЄДРПОУ 22925885) на користь комунального підприємства "Київпастранс" (м. Київ, Набережне Шосе, буд. 2, код ЄДРПОУ 31725604) судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 142 грн. 02 коп.

6. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

7. Матеріали справи № 5011-72/6671-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Пономаренко Є.Ю.

Судді Дідиченко М.А.

Рябуха В.І.