ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2012 р. м. Вінниця
Справа № 2а/0270/3324/12
Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом: Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
до: ОСОБА_1
про: стягнення витрат на професійне навчання,
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Ленінський районний центр зайнятості м. Вінниці - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1.) про стягнення витрат на професійне навчання.
Позовні вимоги мотивовано наступним. 28.07.2011 року ОСОБА_1 був зареєстрований у Ленінському районному центрі зайнятості м. Вінниці як такий, що шукає роботу. 04.08.2011 року відповідачу надано статус безробітного, а з 21.09.2011 року він, за направленням Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці, проходив професійне навчання за професією "Електрогазозварник", відповідно до договору №025211092000001 від 20.09.2011 року Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці з безробітним щодо його професійного навчання. За період проходження навчання ОСОБА_1 отримав 707,33 грн. матеріального забезпечення. Плата за навчання проводилась за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України і складає 102,95 грн. Загальна сума витрат на навчання ОСОБА_1 складає 810,28 грн. З 03.01.2012 року ОСОБА_1 був відрахований з навчання за систематичні пропуски занять без поважних причин та 04.01.2012 року знятий з обліку в Ленінському районному центрі зайнятості м. Вінниці. В зв'язку з чим, відповідачу було запропоновано добровільно повернути отримані кошти та відшкодувати витрачені центром на навчання кошти в загальній сумі 810,28 грн., що ОСОБА_1 не було зроблено.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про отримання ухвали суду і телефонограма ( а.с. 30 ). 30 червня 2012 року через відділ прийому суду представником позивача надано заяву про розгляд справи без його участі, в письмовому провадженні (вх.№19431).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, шляхом направлення кореспонденції суду за зареєстрованим місцем проживання, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які повернулись з поштовою відміткою "за зазначеною адресою не проживає" та « за закінченням терміну зберігання » ( а.с.27 зв.).
Відповідно до частини четвертої статті 33 КАС України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси, судовий виклик або судове повідомлення надсилаються фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Таким чином, суд вважає, що вжив всіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної справи й надав йому можливість реалізувати своє право на судовий захист.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, суд, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, визнав можливим проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Вивчивши доводи адміністративного позову, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши надані у справу докази, надавши їм оцінку, суд встановив наступне.
28.07.2011 року ОСОБА_1 був зареєстрований у Ленінському районному центрі зайнятості м. Вінниці як такий, що шукає роботу.
04.08.2011 року відповідачу надано статус безробітного.
Відповідно ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 1 березня 1991 року безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу. У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.
З 21.09.2011 року ОСОБА_1, за направленням Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці, проходив професійне навчання за професією "Електрогазозварник", відповідно до договору №025211092000001 від 20.09.2011 року Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці з безробітним щодо його професійного навчання. За період проходження навчання ОСОБА_1 отримав 707,33 грн. матеріального забезпечення. Плата за навчання проводилась за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України і складає 102,95 грн. Загальна сума витрат на навчання ОСОБА_1 складає 810,28 грн.
З 03.01.2012 року ОСОБА_1 був відрахований з навчання за систематичні пропуски занять без поважних причин та 04.01.2012 року знятий з обліку в Ленінському районному центрі зайнятості м. Вінниці.
Пунктом 3 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що у разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації. Аналогічна норма закріплена в п.28 Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, а також зазначено що, якщо безробітний відмовився добровільно повернути вказані кошти, то питання щодо їх повернення вирішується в судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, при укладенні договору на професійне навчання між Ленінським районним центром зайнятості м. Вінниці та безробітним, ОСОБА_1 був попереджений про необхідність виконання обов'язків, передбачених договором та про відповідальність за його невиконання ( а.с.4, 9 ).
Позивачем було запропоновано ОСОБА_1 добровільно повернути отримані кошти та відшкодувати витрачені центром на навчання кошти в загальній сумі 810,28 грн., про що свідчить направлення відповідачу витягу з наказу №60 від 29.03.2012 р. (а.с.6, 10).
Доказів сплати заявленої до стягнення суми заборгованості станом на день розгляду справи у суді відповідачем не надано.
Згідно ст.ст.71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та в межах заявлених вимог в сумі 810,28 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. З огляду на те, що в процесі розгляду даної справи свідки не залучалися і не призначалася судова експертиза та, зважаючи на відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження відповідних судових витрат, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на рахунок Ленінського РЦЗ м. Вінниці (м. Вінниця, 500404000, р/р 37179304900004 (інші надходження), ГУДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015, ідентифікаційний код 21728042) кошти в сумі 810,28 грн. (вісімсот десять гривень 28 коп.).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя /підпис/ Заброцька Людмила Олександрівна
Копія вірна
Суддя:______________ Секретар:______________