КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.07.2008 № 31/229
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іваненко Я.Л.
суддів: Гарник Л.Л.
Пантелієнка В.О.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Суньов Є.В., дов. № 80/Д від 25.05.2008 року
від відповідача - Дороніна О.М,, дов. № 953 від 30.05.2008 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної компанії "Нафтогаз України" в особі Філії "Дирекція з капітального будівництва та капітального ремонту об"єктів газотранспортної системи"
на рішення Господарського суду м.Києва від 17.06.2008
у справі № 31/229 (Качан Н.І.)
за позовом Товариство з обмеженоюб відповідальністю "Восток-Газсервіс"
до Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної компанії "Нафтогаз України" в особі Філії "Дирекція з капітального будівництва та капітального ремонту об"єктів газотранспортної системи"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про припинення дії, що порушує право
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.2008 року у справі№ 31/229 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Восток-Газсервіс” (далі-позивач) до Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі Філії “Дирекція з капітального будівництва та капітального ремонту об’єктів газотранспортної системи” (далі-відповідач) про припинення дії, що порушує право. задоволено повністю.
Зобов’язано відповідача припинити дії, що порушують право генпідрядника ТОВ “Восток-Газсервіс” щодо зняття вартості незавершеного будівництвом зазначеного об’єкту.
Стягнуто з позивача на користь відповідача 85 грн. – державного мита, 118 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2008 року та прийняти нове, яким в позові відмовити. Вважає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про відсутність в Довідці Державної контрольно-ревізійної служби Головного контрольно-ревізійного управління України № 29-21/67 від 07.12.2007 року обґрунтованих висновків щодо наявних порушень відповідача в фінансово-господарській діяльності. Крім того, вважає, що судом безпідставно не взято до уваги результати двох незалежних перевірок фінансово-господарської діяльності НАК “Нафтогаз України” та витяг із висновків на зауваження до Акту ревізії, що був направлений відповідачу листом Головного контрольно-ревізійного управління України № 05-14/42 від 1501.2008 року.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2008 року у справі № 31/229 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2008 року вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.07.2008 року.
В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги.
Представник відповідача на виконання вимог ухвали суд від 08.07.2008 року надав докази зарахування державного мита до Державного бюджету України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що 09.03.2005 року між Дочірнім підприємством “Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості” НАК “Нафтогаз України” та позивачем був укладений Договір підряду № 6/07 на будівництво Міжнародного метрологічного центру НАК “Нафтогаз України” в м. Боярка (далі - Договір), за умовами якого позивач, як підрядник, взяв на себе зобов'язання виконати на свій ризик власними та залученими силами і засобами роботи “під ключ” на об'єктах Міжнародного метрологічного центру НАК “Нафтогаз України” в м. Боярка (далі - ММЦ), визначених в додаткових угодах.
18.07.2006 року між Дочірнім підприємством “Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості” НАК “Нафтогаз України”, Національною акціонерною компанією “Нафтогаз Україна” та позивачем був укладений Договір № 1 про відступлення права вимоги (заміну сторони в зобов'язанні), відповідно до якого Дочірнє підприємство “Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості” НАК “Нафтогаз України” відступило право вимоги за Договором підряду № 6/07 на будівництва Міжнародного метрологічного центру НАК “Нафтогаз України” в м. Боярка Національній акціонерній компанії “Нафтогаз Україна”.
Згідно укладеного Договору доручення № 116-518 від 18.07.06 року Національна акціонерна компанія “Нафтогаз Україна” доручила Дочірній компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” виконати функції замовника щодо завершення будівництва II черги Міжнародного метрологічного центру НАК “Нафтогаз України” в м. Боярка по Договору підряду на будівництво Міжнародного метрологічного центру НАК “Нафтогаз України” в м. Боярка від 09.03.2005 року № 6/07.
Наказом № 359 від 05.10.2006 року “Про внесення структурних змін в ДК “Укртрансгаз” було створено філію “Дирекція з капітального будівництва та капітального ремонту об'єктів газотранспортної системи” Дочірньої компанії “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України”, якій було доручено виконувати функції замовника по будівництву II черги Міжнародного метрологічного центру НАК “Нафтогаз України” в м. Боярка.
02.04.2007 року позивач звернувся до відповідача з листом № 79/3, в якому просив дозволу у відповідача на використання в актах виконаних робіт рівня середньомісячної заробітної плати на 1 робітника в розмірі 4 170 грн. для середнього розряду робіт “3,8”.
Згідно Протоколу погодження показників для Договірної ціни та розрахунків за виконані роботи на будівництві об'єкту “Міжнародний метрологічний центр в м. Боярка”, 2-га черга”, які передбачені на 2007 рік від 10.10.2007 року сторони погодили середню заробітну плату – 4 170 грн./люд. міс. для середнього розряду складності робіт «6»; - 3 963 грн./люд. міс. для середнього розряду складності «3,8»; - 4 048 грн./люд. міс. для умовного коду «18» спеціалістам для виконання пусконалагоджувальних робіт.
26.11.2007 року відповідач звернувся за роз'ясненням до заступника Міністра Міністерства регіонального розвитку і будівництва України щодо доцільності включення в інвесторську кошторисну документацію на будівництво (капремонт) об'єктів газотранспортної системи, в обґрунтованих випадках, рівня кошторисної зарплати, рекомендованого Мінрегіонбудом, проіндексованого з коефіцієнтом 2,2.
У відповіді на вищезазначений лист від 06.12.2007 року № 7/10-819 повідомлялось, що встановлення рівня заробітної плати при визначенні вартості будівництва (ремонту) відноситься до повноважень розпорядника коштів (замовника).
Однак, 19.03.2008 року на адресу позивача надійшов лист № 144-68/06, в якому відповідач просив позивача надати мінусову форму із зняття перевищення заробітної плати в розмірі 2 726,3 тис. грн. На підтвердження своїх вимог відповідач посилався на Довідку Державної контрольно-ревізійної служби Головного контрольно-ревізійного управління України № 29-21/67 від 07.12.2007 року.
Згідно з п. 35 Постанови КМ України від 20.04.2006 року № 550 “Про затвердження Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою” така довідка у констатуючий частині має містити інформацію про результати ревізії в розрізі кожного питання програми із зазначенням, за який період, яким способом (вибірковим, суцільним) та за якими документами перевірено ці питання, а також висновок про наявність або відсутність порушень законодавства, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який не взяв зазначену довідку до уваги, оскільки остання не містить обґрунтованих висновків щодо наявних порушень відповідача в фінансово-господарській діяльності.
Крім того, відповідно до листа Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 29.02.2008 року № 15/1-972 прийняті заперечення НАК “Нафтогаз України” до Акту про результати перевірки фінансово-господарської діяльності НАК “Нафтогазу України” за 2006 та 2007 роки стосовно використання капітальних вкладень на будівництво та реконструкцію за рахунок власних коштів та міжнародно-технічної допомоги прийняті щодо визначення розміру заробітної плати.
Більше того, оскільки згідно з п. 3.2.12 державних будівельних норм ДБН Д.1.1-1-2000 “Правила визначення вартості будівництва”, затверджених наказом МРРБ України № 174 від 27.08.2000 року незалежно від виду договірної ціни та способів взаєморозрахунків при виявленні порушень в розрахунках за виконані роботи безспірних помилок та порушень діючого порядку визначення вартості будівництва, загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню з моменту виявлення вказаних помилок, а виявлені Державною контрольно-ревізійною службою помилки у визначенні середньомісячного рівня заробітної плати не є безспірними, суд першої інстанції підставно не прийняв до уваги зазначений документ.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За таких обставин, враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
При цьому колегія суддів зауважує, що згідно ст. 49 ГПК України господарські витрати (державне мито, витрати на ІТЗ судового процесу) понесені позивачем, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. В мотивувальній частині свого рішення суд першої інстанції зазначив, що понесені позивачем судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та сплати державного мита, відшкодовуються за рахунок відповідача (ст.49 ГПК України). Проте, в п. 3 резолютивної частини рішення від 17.06.2008 року у справі № 31/229 суд першої інстанції допустив описку, стягнувши зазначені витрати з позивача на користь відповідача, що не призвело до прийняття неправильного рішення та не вплинуло на висновки суду.
За таких обставин допущена в п. 3 резолютивної частини рішення від 17.06.2008 року у справі № 31/229 описка підлягає виправленню судом першої інстанції в порядку ст.89 ГПК України.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні в матеріалах справи докази, дав їм належну оцінку, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2008 року у справі № 31/229 залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі Філії “Дирекція з капітального будівництва та капітального ремонту об’єктів газотранспортної системи” - без задоволення.
2.Зобов’язати Господарський суд міста Києва виправити описку, допущену в п. 3 резолютивної частини рішення від 17.06.2008 року у справі № 31/229 щодо розподілу судових витрат.
3.Матеріали справи № 31/229 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Іваненко Я.Л.
Судді Гарник Л.Л.
Пантелієнко В.О.
25.07.08 (відправлено)