КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.08.2008 № 05-5-12/3991
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів: Борисенко І.В.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Первак О.М. – (дов. № 01/05-8 від 12.05.2008р.)
відповідача: Невстуєв Л.Б. – (дов. № б/н від 08.08.2008р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне підприємство "Злата Тера"
на рішення Господарського суду м.Києва від 17.04.2008
у справі № 05-5-12/3991
за позовом Приватне підприємство "Злата Тера"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Влад+"
про стягнення 1178667,71 грн.
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство “Злата Тера” звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Влад+” про стягнення 1178667,71 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва у справі № 05-5-12/3991 від 17.04.2008р. позовну заяву Приватного підприємства “Злата Тера” повернуто без розгляду на підставі п. п. 1, 3, 4, 6, 10 ст.63 ГПК України посилаючись на те, що позовну заяву підписано особою, повноваження якої належним чином не підтверджені, не подано доказів, що підтверджують викладені в позовній заяві обставини, не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку, не подано доказів надсилання відповідачеві доданих до позовної заяви документів, не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду м. Києва у справі № 05-5-12/3991 від 17.04.2008р. скасувати, а матеріали справи направити до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Представник апелянта (позивача) в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував та просив суд ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного суду встановила наступне.
Місцевий суд дійшов правильного висновку щодо повернення позовної заяви Приватного підприємства “Злата Тера” без розгляду на підставі п. п. 4, 10 ст.63 ГПК України з огляду на наведене.
Згідно ст. 46 ГПК України, державне мито сплачується в доход державного бюджету України в порядку та розмірі, встановлених законодавством України.
Статтею 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 “Про державне мито” із змінами та доповненнями визначено, що державне мито сплачується за місцем розгляду документів і зараховується до бюджету місцевого самоврядування, тобто згідно листа ДПА у м. Києві № 46/9/17-107 від 26.04.2002 р.. державне мито зараховується на рахунки, відкриті в управліннях Державного казначейства АР Крим, областях, міста Києві та Севастополі за місцем знаходження господарських судів.
У зв’язку із знаходженням господарського суду міста Києва у Шевченківському районі м. Києва державне мито з позовних заяв у справах, що розглядаються цим судом, повинно зараховуватись до Державного бюджету України на рахунок, відкритий відділенню Державного казначейства України у Шевченківському районі р-ні м. Києва.
Листом від 09.02.2007 р. № 61-08/1189 на адресу господарського суду м. Києва Головне Управління Державного казначейства України у м. Києві повідомило реквізити рахунку для зарахування державного мита, що справляється з позовних заяв, подаються до вищевказаного суду: - одержувач: УДК у Шевченківському районі м. Києва; код ЗКПО – 26077968; банк одержувача: ГУ Державного казначейства України у м. Києві. МФО 820019; рахунок № 31110095700011; код платежу за бюджетною класифікацією - 22090200, символ звітності - 095.
У рядку “призначення платежу” зазначається назва платежу, код бюджетної класифікації та символ звітності банку.
В платіжному доручені № 602 від 29.01.2008р. доданого до позовної заяви зазначені інші реквізити, а саме: одержувач : ГУДКУ у Київській обл.; код ЗКПО – 24074109; банк одержувача: ГУДК у Київській області. МФО 821018; рахунок №31118095700001
У рядку “призначення платежу” відсутні код бюджетної класифікації та символ звітності банку.
Згідно п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України 22.04.93 р. № 15. на зворотньому боці пл. доручення робиться напис кредитної установи такого змісту: “Зараховано в доход бюджету_____грн. (дата)”. Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб з відтиском печатки кредитної установи та з відміткою дати виконання пл. доручення.
Поняття термінів першого та другого підписів посадових осіб визначено в п. 7 глави 1 розділу 2 Інструкції про банківський переказ коштів в Україні в національній валюті, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 16 серпня 2006 р. N 320. Зазначеною нормою встановлено, що право першого підпису належить керівнику банку (філії) та уповноваженим ним службовим особам, право другого підпису належить головному бухгалтеру банку (філії) та службовим особам уповноваженим керівником банку;
Напис кредитної установи на зворотньому боці платіжного доручення № 602 від 29.01.2008р. скріплений начальником та заст. начальника.
Згідно п. 36 ст. 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” джерелами формування спеціального фонду державного бюджету України на 2007 рік у частині доходів є надходження від оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах.
Відповідно до листа Державного казначейства України № 34-04/770-3264 від 15.03.2007 р. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають сплаті до Державного бюджету України за наступними реквізитами: р/р 31213259700011; Одержувач: УДК у Шевченківському районі, ідентифікаційний код 26077968; Банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві МФО 820019; код економічної класифікації кодів: 22050000; Призначення платежу: Оплата за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у справі за позовом (назва організації позивача) до (назва організації відповідача).
Проте в платіжному дорученні №603 від 29.01.08 р.. доданому до позовної заяви вих. №3/03-2008 від 17.03.08 р. зазначені інші реквізити, а саме: р/р 31211259700001; Одержувач: ГУДКУ у Київській обл., ідентифікаційний код 24074109; Банк одержувача: ГДК у Київській обл.. м. Київ МФО 821018; Призначення платежу: Витрати на інформаційно-технічне забезпечення за позовну заяву до ТОВ “Влад+” згідно з ст. 44 ГПК України.Без ПДВ.
Отже, позивачем не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку.
Крім того, відповідно до п. 3.1 Інструкції “Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 №22. платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку до вказаної Інструкції.
Згідно додатку 2. 8 зазначеної Інструкції для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.
Додані до позовної заяви платіжні доручення №№ 603, 602 від 29.01.2008р., оформлені з порушенням вимог вище вказаної Інструкції.
Щодо повернення позовної заяви без розгляду на підставі п. п. 1, 3, 6 ст.63 ГПК України то слід зазначити наступне.
Згідно з п. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Позовна заява підписана керівником Позивача, який має право підпису. В поданій позивачем позовній заяві (стор.2) зазначено посадове становище, особи, яка її підписала, а саме: “Директор”.
Статтею 57 ГПК України визначений вичерпний перелік документів, що додаються до позовної заяви. Подання документів, що підтверджують посадове становище керівника, що підписує позовну заяву, а також як і подання доказів того, що позивач є юридичною особою (статут або відповідне положення) в розумінні статей 1, 21 ГПК України, статтею 57 ГПК України не передбачено.
З огляду на наведені правові норми та наявні обставини, повернення господарським судом міста Києва позовної заяви на підставі п. 1 ст. 63 ГПК України є неправильним.
Відповідно до п. 3 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Місцевий суд посилається на те, що не завірена копія договору № 93 від 20.10.2006р. не на кожній сторінці документа та не проставлена печатка або на зворотній сторінці прошитої копії документу немає напису “Згідно з оригіналом ” а також не проставляння дати засвідчення копії і є порушення п. 3 ст. 63 ГПК України.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком, оскільки з самої позовної заяви про стягнення коштів вбачається, що в ній викладено обставини, на якій ґрунтуються вимоги.
Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, якщо подані сторонами докази є недостатніми, Господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
Згідно зі ст. 32 ГПК України у випадку сумніву в їх вірогідності чи дійшовши висновку про недостатність таких доказів, суду надано право витребувати додаткові докази. Тому в такому випадку місцевий суд не мав законних підстав для повернення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до п. 6 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Слід зазначити, що позивачем у відповідності з п. 2 ст. 57 ГПК України, було направлено копію позовної заяви і доданих до неї документів рекомендованим листом, про що свідчить фіскальний чек, оригінал якого був доданий до позовної заяви.
Відповідно до п.36 Постанови Кабінету міністрів України “Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку” від 17 серпня 2002 р. N1155, про прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення (поштового переказу) відправникові з додержанням вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
В тлумаченні Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт надання послуг, отримання (повернення) коштів, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Виходячи з викладеного, доказом відправки відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів є касовий чек (розрахунковий документ), що виданий відділенням поштового зв'язку. Опис вкладення у поштовий конверт не є обов'язковою вимогою і не є підставою для повернення позовної заяви в порядку п. 6 ст. 63 ГПК України.
Підтвердження тому є роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/289 від 18.09.97 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, частиною 6 пункту 3.3 встановлено: розрахунковий документ, виданий відправникові поштового відправлення відповідно до пункту 36 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 N 1155, може вважатися належним доказом надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відсутність опису вкладення до листа не тягне за собою наслідків у вигляді повернення позовної заяви, оскільки згідно з пунктом 78 названих Правил листи, бандеролі і посилки приймаються з таким описом лише за бажанням відправника, і у господарського суду відсутні правові підстави спонукати відправників до обов'язкового оформлення описів вкладення.
Згідно зі ст. 32 ГПК України у випадку сумніву в їх вірогідності чи дійшовши висновку про недостатність таких доказів, суду надано право витребувати додаткові докази. Тому в такому випадку місцевий суд не мав законних підстав для повернення позовної заяви без розгляду.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про повернення позовної заяви без розгляду на підставі п. п. 4, 10 ст. 63 ГПК України.
Виходячи з наведеного, колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Приватного підприємства “Злата Тера” не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду м. Києва від 17.04.2008 року у справі № 05-5-12/3991 не підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 101 – 105 ГПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Злата Тера” залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 17.04.2008 року у справі № 05-5-12/3991 без змін.
Матеріали справи № 05-5-12/3991 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді Борисенко І.В.