Судове рішення #26335
20/111

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

21 червня 2006 р.                                                                                   

№ 20/111  


Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:          

головуючого - судді                                                      Кривди Д.С.,

суддів                                             Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача:        не з’явився

від відповідача:   не з’явився

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрвостокбанкаудит”

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.04.2006р.

у справі № 20/111 Господарського суду Донецької області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрвостокбанкаудит”

до Управління житлово-комунального господарства Горлівської міської ради м. Горлівка

до Донецького обласного об’єднання державних підприємств по будівництву, ремонту та утриманню автомобільних доріг “Донецький облавтодор”

до Служби автомобільних доріг у Донецькій області

про стягнення 17023,83 грн.


ВСТАНОВИВ:


Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрвостокбанкаудит” звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Управління житлово-комунального господарства Горлівської міської ради,  Донецького обласного об’єднання державних підприємств по будівництву, ремонту та утриманню автомобільних доріг “Донецький облавтодор” та Служби автомобільних доріг у Донецькій області про стягнення 16738,45 грн.


Рішенням Господарського суду Донецької області від 31.08.2005р. (суддя О.Є.Донець) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрвостокбанкаудит” задоволено, стягнуто з Служби автомобільних доріг у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрвостокбанкаудит” вартість проведеного ремонту у розмірі 16738,45 грн., витрати по сплаті держмита у розмірі 167,38 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн., у задоволенні позовних вимог щодо Управління житлово-комунального господарства Горлівської міської ради відмовлено, провадження у справі стосовно Донецького обласного об’єднання державних підприємств по будівництву, ремонту та утриманню автомобільних доріг “Донецький облавтодор” припинено.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Донецької області від 31.08.2005р., Служба автомобільних доріг у Донецькій області подала апеляційну скаргу.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.04.2006р. (судді: С.В.Мирошниченко, Т.М.Колядко, Ю.М.Гуреєв) апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Донецькій області задоволено, рішення Господарського суду Донецької області від 31.08.2005р. скасовано, в позові відмовлено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрвостокбанкаудит” на користь Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз витрати за проведення експертизи у розмірі 435,84 грн.

Не погодившись з постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.04.2006р., Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрвостокбанкаудит” подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.04.2006р. та залишити в силі рішення Господарського суду Донецької області від 31.08.2005р. Свою вимогу Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрвостокбанкаудит” мотивує тим, що господарським судом   апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Сторони не скористались правом, наданим ст. 22 ГПК України щодо участі їх представників у судовому засіданні. Про час і місце розгляду касаційної скарги були повідомлені.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування місцевим та апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрвостокбанкаудит”  не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що факт завдання шкоди позивачем доведений і відшкодувати завдану шкоду повинна Служба автомобільних доріг в Донецькій області, на балансі якої знаходиться ділянка дороги, на якій сталося пригода.

Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та відмовляючи в позові, господарський суд апеляційної інстанції виходи з того, що позивач не довів завдання йому шкоди внаслідок неналежного стану полотна дороги. Посилання позивача на акт від 16.12.2004р., яким встановлено, що дорожнє покриття в місті ДТП має пошкодження до уваги не приймається тому, що цей акт не доводить причинного зв’язку цього пошкодження з виниклим ДТП.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком господарського суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Згідно ст. 10 Закону України “Про дорожній рух” до компетенції власників транспортних засобів належить: здійснення заходів щодо розвитку, експлуатації та утримання транспортних засобів; розвиток мережі навчальних закладів по підготовці та підвищенню кваліфікації водіїв транспортних засобів; організація та здійснення заходів щодо медичного забезпечення безпеки дорожнього руху; організація та здійснення заходів щодо захисту навколишнього природного середовища від шкідливого впливу транспорту; організація та фінансування заходів, пов'язаних із профілактикою дорожньо-транспортного травматизму; вирішення питань експлуатації транспорту у надзвичайних ситуаціях.

Як встановлено господарським судом 14.12.2004р. на ділянці   автошляху  Микитівське   шосе -  Гольма відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля КІА-СЕПФІЯ державний номер 261-35 ЕВ, за кермом якого знаходилась водій –Сочинська Г.В. та який належить позивачу та ВАЗ-21011 державний номер 487-50 ЕВ, який належить гр. Лагоші М.М. Внаслідок аварії автомобіль позивача зазнав пошкоджень на суму 16738,45 грн. Отже внаслідок дорожнього руху відбулась дорожньо-транспортна пригода.

Згідно ст. 14 Закону України “Про дорожній рух” до учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Як вже було зазначено водієм автомобіля КІА-СЕПФІЯ державний номер 261-35 ЕВ була водій Сочинська Г.В.

Основні права та обов’язки водія транспортного засобу визначені ст. 16 Закону України “Про дорожній рух”, згідно якої водій має право, зокрема, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Таким чином, саме водій транспортного засобу має право на відшкодування збитків. Проте, із судових рішень випливає, що водій Сочинська Г.В. не зверталась за відшкодуванням збитків.

Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України “Про дорожній рух” власники доріг, вулиць та залізничних переїздів, керівні працівники дорожньо-експлуатаційних організацій несуть відповідальність, в тому числі і кримінальну, якщо дорожньо-транспортна подія сталася з їх вини.

Господарським судом встановлено, що постановою прокуратури Микитівського району “Про відмову в порушенні кримінальної справи” від 17.12.2004р. встановлено, що водій автомобіля КІА-СЕПФІЯ Сочинська Г.В. не врахувала дорожню обстановку, дорожні умови, не вибрала безпечну швидкість руху, не справилася з керуванням автомобіля, виїхала на зустрічну полосу руху, де зіткнулася із зустрічним автомобілем. Зазначена постанова у встановленому порядку не оскаржувалася. В постанові, затвердженою нач. Микитівського РВ ГМУ УМВС України в Донецькій області, не встановлено, що стан дорожнього полотна мав причинний зв’язок з ДТП. Крім того, в довідці по дорожньо-транспортній пригоді, підписаною інспектором по ДТП Микитівського РВ вказано, що дорожнє покриття має незначну бугрістість. В протоколі огляду місця ДТП є схема, де зазначео, що позаду від автомобіля КІА-СЕПФІЯ на відстані 49,5 м є неровність на дорозі п=20 см. Але зазначене, на думку органів ДАІ, не стало підставою ДТП.

Отже, як вірно встановлено господарським судом апеляційної інстанції, зазначені вище обставини, на підставі яких власники доріг, вулиць та залізничних переїздів, керівні працівники дорожньо-експлуатаційних організацій повинен нести відповідальність, в тому числі і кримінальну, якщо дорожньо-транспортна подія сталася з їх вини, в даному  випадку відсутні.

З огляду на викладене, постанова Донецького апеляційного господарського суду від 28.04.2006р. у справі № 20/111 відповідає вимогам чинного законодавства, у зв’язку з чим підстав для її скасування не вбачається.  

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,


ПОСТАНОВИВ:


Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрвостокбанкаудит” залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.04.2006р. у справі № 20/111 - без змін.



Головуючий - суддя                                                   Кривда Д.С.


судді                                                                            Жаботина Г.В.

                                                                                                 Уліцький А.М.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація