Справа № 711/8656/2012

Провадження № 1/711/626/2012

П О С Т А Н О В А

іменем України

21 листопада 2012 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого -судді Ніточко В.В., при секретарі Плиска Ю.С., з участю прокурора Тимківа Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тячів кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, громадянки України, з середньою освітою, одруженої, працює медсестрою в Углянській дільничній лікарні, судимості немає,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що вона, 06 липня 2012 року, приблизно о 13 годині 00 хвилин, між населеними пунктами Теребля та Вонігово, керуючи автомобілем марки "Сітроен Берлінго", номерний знак НОМЕР_1, рухаючись у напрямку с. Вонігово Тячівського району, порушила вимоги п.п. 1.5.; 12.3.; 14.2."б" та 1.10. Правил дорожнього руху України та скоїла дорожньо-транспортну пригоду, а саме, почала виконувати маневр обгону їдучого попереду мотоцикла "Днепр-11", номерний знак НОМЕР_2, який вже виконував маневр повороту ліворуч, внаслідок чого допустила з ним зіткнення, а водій мотоцикла ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді множинних садин голови, обличчя, тильних поверхонь обох кистей, забійно-рваної рани тільної ділянки голови зліва, переломів зовнішніх кісток лівої гомілки та акроміального кінця лівої ключиці, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 476 від 16 липня 2012 року відносяться до групи тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 в інкримінованому їй злочині, тобто порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, визнала себе винною, дала правдиві свідчення, жалкувала про вчинене, негативно оцінила злочин та пояснила, що 06 липня 2012 року, приблизно о 13 годині, вона на своєму автомобілі "Сітроен Берлінго", разом з сином ОСОБА_3, їхала з с. Колодно в м. Тячів. Проїхавши с. Теребля, вона рухалася зі швидкістю біля 60 км/годину, попереду неї, на її смузі руху їхав мотоцикл з коляскою, в колясці мотоцикла знаходився пасажир. Оскільки мотоцикліст рухався з невеликою швидкістю, вона вирішила його обігнати. Коли між її автомобілем та мотоциклом була відстань біля 20-25 метрів, вона включила лівий показчик повороту і почала маневр обгону. В той момент, коли вона майже порівнялася з мотоциклом, то водій останнього, несподівано для неї, без сигналу поворотника, розпочав маневр повороту вліво, і виїхав на її смугу руху перед її автомобілем. Вона передньою правою частиною свого автомобіля вдарилася в ліву частину мотоцикла, і в цей же час почала екстрене гальмування. Її автомобіль та мотоцикл понесло декілька метрів юзом, після чого, автомобіль зупинився на лівому узбіччі дороги, а мотоцикл заїхав у кювет. Вона вийшла з автомобіля і передзвонила в міліцію та викликала автомобіль швидкої допомоги, оскільки водій мотоцикла отримав тілесні ушкодження. Просила звільнити її від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим, про що подала суду письмову заяву.

Підсудна винність свою в пред'явленому їй обвинуваченні визнала повністю, просила суд визнати недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи та обмежити обсяг дослідження доказів.

Оскільки підсудною та учасниками судового розгляду не оспорювалися фактичні обставини справи, підсудна правильно розуміла зміст скоєного, в учасників процесу відсутні сумніви у добровільності та істинності її позицій, суд, вислухавши думку учасників процесу, та, керуючись ст.299 КПК України, обмежив вивчення фактичних обставин справи допитом підсудної та оглядом матеріалів справи, які характеризують підсудну, як особу.

Таким чином, суд приходить до переконання, що доведена достовірно винність ОСОБА_1 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, тому ці її дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.286 КК України.

Відповідно до ст.46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Заслухавши думку учасників процесу та висновок прокурора про закриття справи, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, оскільки в судовому засіданні встановлено, що вона вперше вчинила злочин, діяння згідно ст. 12 КК України належить до злочину невеликої тяжкості, вину визнала у вчиненні злочину повністю, щиро покаялася, примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки (заява потерпілого долучена), активно сприяла розкриттю злочину, крім цього, підсудна позитивно характеризується. При таких обставинах суд вважає, що кримінальну справу слід закрити у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.

Відповідно до ст.81 КПК України, речові докази по справі -автомобіль "Сітроен Берлінго", номерний знак НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні в ОСОБА_1 (а.с. 84, 94), слід повернути його власнику ОСОБА_4, мотоцикл Днепр-11, номерний знак НОМЕР_2, який знаходиться на зберіганні в ОСОБА_2, слід повернути ОСОБА_2.

А тому, керуючись ст.ст.71, 8, 273, 282 КПК України, ст.46 КК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, а провадження по справі закрити.

Речові докази по справі -автомобіль "Сітроен Берлінго", номерний знак НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні в ОСОБА_1 (а.с. 84, 94), слід повернути його власнику ОСОБА_4, мотоцикл Днепр-11, номерний знак НОМЕР_2, який знаходиться на зберіганні в ОСОБА_2, слід повернути ОСОБА_2.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 - підписку про невиїзд, скасувати.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд Закарпатської області протягом семи діб з дня її винесення.

Суддя В.В. Ніточко