Справа № 711/8194/2012

Провадження № 4/711/66/2012

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2012 року м. Тячів

Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Ніточко В.В., при секретарі Плиска Ю.С., за участю прокурораБаника С.Ю., скаржника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів скаргу ОСОБА_1 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 21 травня 2012 року,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Тячівського районного суду із скаргою на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 21 травня 2012 року за ч. 2 ст. 194 КК України на підставі п. 2 ч.1 ст.6 КПК України.

Скарга мотивована тим, що 09 травня 2012 року жителі АДРЕСА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, через неприязні стосунки, на земельній ділянці ОСОБА_1, спалили близько 24 складометрів дров. Заподіяну шкоду ОСОБА_1 оцінює в сумі 10000 гривень. За наслідками проведення перевірки по вищезазначеному факту, дільничним інспектором Тячівського РВ УМВСУ у Закарпатській області Токар І.С. 21 травня 2012 року винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_5, через те, що спалення дров, заподіяло потерпіломушкоду на суму 10000 гривень, а тому в діяхОСОБА_2. та ОСОБА_5 відсутній склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 194 КК України. По цьому ж факту, скаржником була подана скарга прокурору, однак у відповіді від 12 червня 2012 року прокуратура підтвердила законність постанови дільничного інспектора міліції від 21 травня 2012 року.

ОСОБА_1 вважає, що в діях ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вбачається склад злочину, передбачений ч.2 ст. 194 КК України, тому просить постанову винесену дільничним інспектором Тячівського РВ УМВСУ у Закарпатській області Токар І.С. 21 травня 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи скасувати, а матеріали направити до органу слідства для додаткової перевірки.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав скаргу і просив її задовольнити, а також пояснив, що внаслідок спалення дров, які знаходилися на земельній ділянці його сина, оскільки в останнього є Державний акт на право власності на земельну ділянку, йому заподіяна шкода в розмірі 10000 гривень.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечив, пояснивши суду, що вищевказана постанова винесена дільничним інспектором Тячівського РВ УМВСУ у Закарпатській області Токар І.С. 21 травня 2012 року є обґрунтованою, винесеною на законних підставах, а тому в задоволенні скарги просить відмовити.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, думку прокурора, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 2362 КПК України суддя витребує матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні справи, знайомиться з ними і повідомляє прокурора та особу, яка подала скаргу, про час її розгляду. В разі необхідності суддя заслуховує пояснення особи, яка подала скаргу. Розглянувши скаргу, суддя залежно від того, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги статті 99 цього Кодексу, приймає одне з таких рішень:

1) скасовує постанову про відмову в порушенні справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки;

2) залишає скаргу без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України справа може бути порушена тільки у випадках, коди є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Розглядаючи скаргу на постанову про відмову у порушенні справи, суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про відмову у порушенні кримінальної справи.

В судовому засіданні встановлено, що при перевірці обставин спалення дров, які належали ОСОБА_1,працівниками міліції були відібрані поясненняу ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_7. Крім цього, працівниками міліції 16 травня 2012 року був складений протокол огляду місця події.

В своїх поясненнях працівникам міліції ОСОБА_5 зазначив, що 09 травня 2012 року, в урочищі "Лисина" в АДРЕСА_1, він на земельній ділянці, що належить його дідусю, разом з останнім та іншими членами сім'ї, розчищали земельну ділянку, і при цьому спалювали непотрібні гілки дерев. Жодних дров вони не спалювали.

В своїх поясненнях працівникам міліції ОСОБА_2 зазначив, що 09 травня 2012 року, він разом із дружиною та онуком, пішов на свою земельну ділянку в урочищі "Лисина" в АДРЕСА_1, документів на яку він не має, де очищав її від гілок дерев, які складав на купу, а потім підпалив. Жодних дров на даній земельній ділянці не було.

В своїх поясненнях працівникам міліції ОСОБА_7 зазначила, що на початку травня місяця, ОСОБА_2 разом з членами своєї сім'ї на своїй земельній ділянці, яка знаходиться в урочищі "Лисина" в АДРЕСА_1, і яку хоче в нього відібрати ОСОБА_1, наводив порядок, а саме прибирав від кущів, які там виросли за останні декілька років. Дані кущі вони зрубали, а потім спалили. Жодних дров ОСОБА_2 не підпалював. Також зазначила, що осінню 2011 року ОСОБА_1 вивіз із вказаної земельної ділянки дрова.

Для порушення кримінальної справи за ч.1 ст.194 КК України, заподіяна шкода при умисному знищенні або пошкодженні чужого майна, має бути у великому розмірі.

Згідно примітки до ст.185 КК України, у стаття 185-191, 194 КК України у великих розмірах визнається злочин, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, тобто заподіяна шкода має бути в сумі не менше 134125 гривень 00 копійок.

Згідно ч.2 ст.194 КК України, кваліфікуюча ознака як підпал, без заподіяної шкоди у великому розмірі, яка передбачена ч.1 ст.194 КК України, не містить складу злочину, і не може бути підставою для порушення кримінальної справи.Крім цього, умисним знищенням або пошкодженням майна шляхом підпалу є знищення або пошкодження цього майна вогнем у випадках, коли створюється загроза життю чи здоров'ю людей або загроза заподіяння значних матеріальних збитків (коли такий підпал є загальнонебезпечним), однак жодних доказів того, що при спаленні дров була загроза життю чи здоров'ю людей, чи даний підпал був загальнонебезпечним, немає, оскільки ніхто з громадян в правоохоронні органи з приводу цього не звертався.

Також слід зазначити, що ОСОБА_1пропущено строк оскарження постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 21 травня 2012 року, і питання про поновлення цього строку у скарзі не порушене, будь-яких поважних причин пропуску строку оскарження цієї постанови скаржник не наводить, а рішення прокуратури Тячівського району Закарпатської області від 12 червня 2012 року, яким відмовлено у скасуванні вищезазначеної постанови, не оскаржив.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що з оглянутих в судовому засіданні витребуваних матеріалів на підставі яких було відмовлено у порушенні справи вбачається, що прийняте рішення за заявою ОСОБА_1 ґрунтується на проведеній перевірці відповідно до вимог ст. 97 КПК України, матеріали якої містять достатні дані для прийняття рішення, суд вважає що підстав для скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи не вбачається а подана скарга не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.2362 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 на постанову дільничного інспектора міліції Тячівського РВ УМВС України у Закарпатській області від 21 травня 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи -залишити без задоволення.

На постанову суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Закарпатської області на протязі 7 діб з дня її винесення.

Суддя Ніточко В.В.